Постанова № 8876091, 09.02.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

справа № 2-а-16789/08/2270/4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«9» лютого 2009 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ковальчук O.K.

при секретарі Заблоцькому О.В.

за участю:

представників позивача Чулова Г.В., Рубановської К.І., Хоманець Л.В.

представників відповідача Сохатюк О.С., Напорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза» до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535 (від 13.08.2008 р. № 0000592302/1/6692, від 12.09.2008 р. № 0000592302/2/8085, від 01.12.2008 р. № 0000592302/3/10319) та №0000602302/0/4536 від 06.06.208 р. (від 13.08.2008 р. № 0000602302/1/6690, від 12.09.2008 р. № 0000602302/2/8084, від 01.12.2008 р.№ 0000602302/3/10320)

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535 (від 13.08.2008 р. № 0000592302/1/6692, від 12.09.2008 р. № 0000592302/2/8085, від 01.12.2008 р. № 0000592302/3/10319), яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень і травень 2007 року на загальну суму 271965, 0 грн. та №0000602302/0/4536 від 06.06.208 р. (від 13.08.2008 р. № 0000602302/1/6690, від 12.09.2008 р. № 0000602302/2/8084, від 01.12.2008 р. № 0000602302/3/10320), яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 21907398, 0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1464932, 0 грн. та за штрафними санкціями в сумі 732466, 0 грн., прийнятих на підставі акту про результати виїзної позапланової перевірки № 4503/23-3/00447729 від 28.05.2008 року.

Позивач вважає необгрунтованими викладені в акті виїзної позапланової перевірки висновки відповідача щодо нікчемності договору поставки молока від 30.03.2007 року, укладеного між позивачем та ДП «Случ-молоко», у зв'язку з наведеним нижче.

На думку позивача, даючи правову оцінку договору від 30.03.2007 року, відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом та неправильно застосував вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

Твердження відповідача про встановлений ним факт імітації господарської діяльності ДП «Случ-молоко» є припущенням, яке спростовується самим же відповідачем на стор.14 акту перевірки, де зазначено, що згідно акту хронометражу від 27.11.2007 року, складеного у місті Підволочиськ працівниками Хмельницької ДПІ та Красилівської ДПІ, у період з 9.00 год до 20.55 год на території ПП «Цех сухого молока» (орендар - ДП «Случ-молоко») зафіксовано в'їзд 14

транспортних засобів - молоковозів, термін перебування кожного з них на території складає від 10 до 55 хвилин.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що ДП «Случ-молоко» мало власні виробничі потужності (насос молочний, пастеризатори, охолоджувачі молока, танки молочні та ін.), орендоване приміщення площею 120 кв.м. у місті Підволочиськ та власні трудові ресурси (кількість працюючих 133 особи), відповідні транспортні засоби (договір на транспортне обслуговування від 30.03.2007 p.).

Позивач вказує, що необґрунтованість висновків відповідача стосовно відсутності факту поставки молока обробленого з ДП «Случ-молоко» спростовується результатами господарської діяльності позивача і підтверджується реалізацією продукції на території України та на експорт.

Правомірності і законності здійснення господарських операцій між позивачем та ДП «Случ-молоко» підтверджується листом головного управління агропромислового розвитку Хмельницької ОДА від 19.04.2007 року № 41/474 щодо недоцільності атестації виробництва; актом обстеження підприємства органом державної санітарно-епідеміологічної служби України про додержання санітарного законодавства від 06.04.2007 року; актом обстеження підприємства органом державної ветеринарної інспекції У правління ветеринарної медицини в Підволочиському районі від 26.04.2007 року; експлуатаційний дозвіл № 191218 від 11.06.2007 року на переробку молока обробленого, виданий Управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області; актом обстеження виробничих потужностей ДП «Случ-молоко» від 25.10.2007 року за участю представників податкового органу; актом хронометражу виробничого процесу надходження, пастеризації та відгрузки молока від 27.11.2007 року, проведеного працівниками податкової міліції.

Як зазначає позивач, висновки відповідача щодо нікчемності договору поставки молока обробленого є припущенням осіб, які здійснили перевірку не може мати правових висновків в силу положень ст..ст.19, 124 Конституції України, ст.. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст.6, 12, 204, 204, 215, 234, 235, 627 Господарського кодексу України, СТ.СТ. 202, 228 234, 235 Цивільного кодексу України.

Факт наявності договірних відносин між позивачем та ДП «Случ-молоко», його виконання сторонами та належне документальне оформлення господарських операцій підтверджується висновком судово-економічної експертизи за № 11 від 5.11.2008 року.

На підставі викладеного позивач вважає, що правомірно відніс до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 1464932, 0 грн у зв'язку з придбанням від ПД «Случ-молоко» молока обробленого, факт отримання якого підтверджується податковими накладними за квітень, травень та червень 2007 року, тому податкове повідомлення-рішення №0000602302/0/4536 від 06.06.2008 p., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 21907398, 0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1464932, 0 грн. та за штрафними санкціями в сумі 732466, 0 грн. є незаконним.

Необгрунтовані, на думку позивача, висновки відповідача щодо нікчемності договору на постачання молока обробленого, викладені в акті виїзної позапланової перевірки від 28.5.2008 року, слугували підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення рішення від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень і травень 2007 року на загальну суму 271965, 0 грн. Зазначені висновки протирічать висновкам відповідача, сформульованим в ході виїзної планової перевірки позивача за період з 1.04.2006 року по 1.07.2007 року (акт № 121/23-05/00447729 від 05.09.2007 року), та Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, позивач зазначає, що прийняті відповідачам податкові повідомлення-рішення від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535 і №0000602302/0/4536 оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Повторна скарга на зазначені податкові повідомлення-рішення розглянута Державною податковою адміністрацією з порушенням встановленого Законом 20-ти денного терміну розгляду, а тому відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечили, вважають прийняті податкові повідомлення-рішення законними. Оспорювані податкові повідомлення-

рішення грунтуються на висновках виїзної позапланової перевірки, викладених в акті від 28.05.2008 року № 4503/23-3/00447729, в ході якої встановлений факт імітації господарської діяльності та нікчемність договору поставки молока між ДП «Случ-молоко» та позивачем.

Посилаючись на п. 5 ст.203, ч.ч. 1 та 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України відповідач вказує, що договір постачання молока обробленого між ДП «Случ-молоко» та позивачем від 30.03.2007 року, є нікчемним в силу закону і не потребує визнання його недійсним в судовому порядку, оскільки операції з придбання молока оформлені документально без мети настання реальних наслідків, з метою завищення податкового кредиту по основній декларації з ПДВ, отримання бюджетного відшкодування, що призвело до втрат дохідної частини державного бюджету України

Аналізуючи фінансово-господарську діяльність позивача, як того вимагає Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 p., працівники відповідача спільно з працівниками Хмельницького відділу податкової міліції проводив дослідження і збір інформації з різних джерел та опитування по операціях, проведених між позивачем та ДП «Случ-молоко». Відповідач наголошує, що саме на основі отриманої із різних джерел інформації було встановлено, що дії ДП «Случ-молоко» у частині діяльності по договору постачання молока обробленого від 30.03.2007 року містять ознаки нікчемного правочину, оскільки лише імітують господарську діяльність та є такими, що не призвели до реального настання правових наслідків.

На думку відповідача, відсутність реальних наслідків виконання договору підтверджується:

єдиним засновником ДП «Случ-молоко» є позивач.3а юридичною адресою ДП «Случ-молоко» у с Великі Зозулинці Красилівського району проживають фізичні особи які не мають жодного відношення до ДП «Случ-молоко», фактичною адресою якого орендоване приміщення площею 120 кв.м. по вул. Тернопільська, 110 в м.Підволочиськ Тернопільської області;

тим, що до моменту укладання договору постачання молока обробленого від 30.03.2007 року позивач самостійно здійснював заготівлю молока у населення через власних заготовачів, тому введення у налагоджену схему постачання додаткової посередницької ланки у вигляді ДП «Случ-молоко» є економічно невиправданим;

актом виїзної позапланової перевірки ДП «Случ-молоко» № 274/233-33526889 від 23.04.2008 року, проведеної Красилівською МДПІ;

відсутністю у ДП «Случ-молоко» ресурсів для здійснення діяльності по збору молока від населення та його переробки на момент укладення договору на поставку молока обробленого, які були набуті останнім на протязі кількох днів з моменту укладення договору, зокрема проведено документальне оформлення значного збільшення трудових ресурсів за рахунок зменшення працівників позивача;

відсутністю інформації щодо транспортування обладнання для переробки молока, придбаного ДП «Случ-молоко» в ПП Морозова І.В. та ПП Хомишак М.Т. і встановленого в орендованому приміщенні в м.Підволочиськ;

наявністю аналогічних виробничих потужностей для охолодження та пастеризації молока безпосередньо у позивача, що підтверджується вибірковою інвентаризацією виробничих потужностей позивача, проведеною в ході планової перевірки;

відсутністю у ДП «Случ-молоко» дозвільних документів на здійснення діяльності з переробки молока, зокрема атестату виробництва молочної сировини, передбаченого ст.11 Закону України «Про молоко та молочні продукти» і експлуатаційного дозволу, який відповідно до ст.7 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вилається головним санітарним лікарем та/або відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини. При цьому відповідач вважає, що наявний у ДП «Случ-молоко» тимчасовий дозвіл, виданий управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області, не може мути прийнятий до уваги, оскільки законом не передбачена видача тимчасових дозволів;

поясненнями посадових осіб управління ветеринарної медицини в Підволочиському районі Тернопільської області, райсанепідемстанції, головного санітарного лікаря та інших.

Відповідач вважає нікчемним також договір на транспортне обслуговування від

30.03.2007 року, укладений між позивачем та ДП «Случ-молоко», оскільки він був укладений внаслідок укладання договору від 30.03.2007 року на поставку обробленого молока.

На думку відповідача, податкові наслідки нікчемності договору від 30.03.2007 року на поставку молока обробленого, укладеного між позивачем та ДП «Случ-молоко» полягають в тому, що позивачем завищено податковий кредит квітня-травня 2007 року на 1404144, 0 грн у зв'язку з віднесенням сум ПДВ по податкових накладних, що не були видані ДП «Случ-молоко» на операції, що фактично не здійснювались.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються адміністративний позов та заперечення проти позову, дослідивши докази суд встановив наведене нижче.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію позивач - закрите акціонерне товариство «Хмельницька маслосирбаза» 31.12.2003 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

Основними видам діяльності позивача є:перероблення молока та виробництво сиру; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; оптова торгівля хімічними продуктами.

На підставі акту № 4503/23-3/00447729 від 28.05.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2007 р та за червень 2007 р. за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень і травень 2007 року на загальну суму 271965, 0 грн. та №0000602302/0/4536, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в сумі 21907398, 0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1464932, 0 грн. та за штрафними санкціями в сумі 732466, 0 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку і за результатами їх розгляду відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.08.2008 р. №№ 0000592302/1/6692 і 0000602302/1/6690, від 12.09.2008 р. №№ 0000592302/2/8085 і № 0000602302/2/8084, від 01.12.2008 р. №№ 0000592302/3/10319 і 0000602302/3/10320.

В акті виїзної позапланової перевірки, відповідачем викладені висновки, щодо порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 і пп.7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень-червень 2007 року на 271965, 0 грн. та заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за квітень-червень 2007 року на суму 1464932, 0 грн. у зв'язку з документальним оформленням господарських операцій з постачання молока обробленого, які реально не здійснювались, за нікчемним договором поставки молока від 30.03.2007 року, укладеного між позивачем та ДП «Случ-молоко».

Зазначені висновки відповідача суперечать вимогам закону з огляду на наступне.

Досліджуючи акт від 28.05.2007 р. про результати виїзної позапланової перевірки, який слугував підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд встановив, що висновки, викладені в ньому ґрунтуються на результатах невиїзної позапланової перевірки ДП «Случ-молоко» за період з 1.04.2007 р. по 31.12.2007 p., оформлених актом від 23.04.2008 р. № 274/233-33526889, акті хронометражу від 27.11.2007 p., складеного працівниками податкової міліції та відкликаному згодом листом Красилівської МДПІ від 11.11.2008 р., та поясненнях посадових і службових осіб. Вказане підтверджене в судовому засіданні представником відповідача. Разом з тим під час перевірки працівниками відповідача не взяті до уваги надані позивачем первинні документи, які підтверджують факти здійснення господарських операцій з поставки молока одробленого а також пояснення водіїв молокозаводів (стор. 14 акту)я. які свідчать

про реальних характер здійснення операцій із заготівлі молока від населення, передачі його на первинну обробку ДП «Случ-молоко» у м.Підволочиськ та наступної доставки обробленого молока в м.Хмельницький. В ході судового розгляду представники відповідача пояснили, що досліджені в судовому засіданні оригінали первинних документів (подорожніх листів, актів прийому-передачі, накладних на поставку молока а ін.) відповідають вимогам нормативно-правових актів і були надані їм під час проведення позапланової виїзної перевірки, що підтверджується актом виїзної позапланової перевірки від 28.05.2008 р. (стр.23-24 Акту), однак не взяті до уваги.

Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (надалі Порядку), визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p. №996-XIV зі змінами та доповненнями передбачено, що фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням викладених норм акт використані під час виїзної позапланової перевірки акт невиїзної позапланової перевірки від 23.04.2008 р. № 274/233-33526889, не належить до жодної з категорій документів, які можуть підтвердити факт порушення, оскільки не відповідає вимогам до первинного документу та не є іншим документом, зафіксованими обліком позивача. Крім того, у суду відсутні докази щодо правомірності висновків невиїзної позапланової перевірки, викладених в акті від 23.04.2008 р. № 274/233-33526889, оскільки правомірність дій працівників податкового осудом під час здійснення цієї перевірки є предметом судового розгляду.

Крім того, як свідчать матеріали справи, інші документи, які вплинули на формування висновку перевірки, зокрема акт хронометражу від 27.11.2007 р. та пояснення посадових осіб, відібрані (або складені) працівниками податкової міліції.

Однак, відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справи або розслідуванням кримінальних спав, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

За змістом пункту 1.3 Порядку встановлено, що Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що акт виїзної позапланової перевірки, складений з порушенням Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, який грунтується на суб'єктивних припущеннях перевіряючи ми, які не мають підтверджених доказів, не може носієм доказової інформації щодо недійсності договору на постачання молока обробленого та відсутності реального виконання господарських операцій з заготівлі, первинної обробки та постачання молока обробленого від ДП «Случ-молоко» до позивача.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 30.03.2007 року між позивачем та ДП «Случ-молоко» укладений договір на постачання молока обробленого на термін з 1.04.2007 р. по 31.12.2007 p., на виконання якого ДП «Случ-молоко» здійснювало заготівлю молока від населення та після термічної обробки поставляло позивачеві за відповідну плату.

З метою забезпечення виконання договірних зобов'язань щодо своєчасної поставки обробленого молока ДП «Случ-молоко» виконало такі дії:

1 квітня 2007 року заключило з ПМП «Цех сухого молока» договір оренди нежитлового приміщення площею 120 кв.м. під заготівлю та переробку молока, розташованого в м.Підволочиськ терміном на 2 роки 11 місяців;

придбало основні засоби, необхідні для первинної обробки молока, зокрема насос молочний вартістю 3000, 0 грн., постачальником якого є ПП Хомишак М.Т., м.Збараж, пастеризатори (2 шт.), охолоджувачі (4 шт.), танки молочні (3 шт.), ванни для прийому молока (3 шт.), ваги (2 шт.), насос молочний (1 шт.) на загальну сум 39500, 0 грн., постачальником якого є ПП Морозов І.В., м.Виноградів, що підтверджується копіями прибуткових накладних № 15 А від 13 березня 2007 року та № 6 від 27 березня 2007 року, актами введення в експлуатацію основних фондів від 29 березня 2007 року, балансом ДП «Случ-молоко» за 2007 рік;

значно збільшило кількість працюючих, що підтверджується інформацією Красилівстької МДПІ Хмельницької області від 12.12.2007 року;

заключило договір на транспортне обслуговування з позивачем;

отримало тимчасовий експлуатаційний дозвіл № 191218 управління ветеринарної медицини в Тернопільській області на заготівлю молока сирого товарного, первинну обробку та транспортування молока на термін з 11 червня по 31 грудня 2007 року.

Факт наявності у ДП «Случ-молоко» відповідних виробничих потужностей для первинної обробки молока, яке постачалось позивачеві підтверджується дослідженими в судовому засіданні поясненнями свідків Собко М. М., яка працювала завідувачкою переробкою молока ДП «Случ-молоко», та головного державного санітарного лікаря Підволочиського району Леонтьева В.І., який пояснив, що в ході перевірки додержання санітарного законодавства пункту первинної обробки молока ДП «Случ-молоко» за адресою м.Підволочиськ, вул. Тернопільська, 110, яка проводилась 6 квітня 2007 року, він бачив обладнання для пастеризації молока, яке належить ДП «Случ-молоко» (акт перевірки додержання санітарного законодавства від 6.04.2007 року); письмовими доказами, зокрема, актом обстеження підприємства від 26 квітня 2007 року управління ветеринарної медицини Підволочиському районі, складеним в присутності директора ПП «Цех сухого молока» Павлюка та працівника ДП «Случ-молоко» Плоцідим Л.П., актом обстеження виробничих потужностей ДП «Случ-молоко» від 25.10.2007 року, складеним службовими особами податкової міліції.

Факт здійснення господарських операцій з заготівлі молока від населення, його доставки для первинної обробки в м.Підволочиськ (ДП «Случ-млоко»), а згодом доставки молока обробленого позивачеві (м. Хмельницький) підтверджується актом хронометражу від 27.11.2007 року.

Акт обстеження виробничих потужностей ДП «Случ-молоко» від 25.10.2007 року та актом хронометражу від 27.11.2007 року, листом Красилівської МДПІ від 11.11.2008 року відкликані, однак викладені в них факти наявності виробничих потужностей та здійснення операцій з доставки молока молоковозами від населення для його первинної обробки до ДП «Случ-молоко», а молоко обробленого - від ПД «Случ-молоко» до позивача, представниками відповідача в судовому засіданні не спростовані.

Судом встановлено, що позивач отримував від ДП «Случ-молоко» молоко оброблене, яке використовував для виробництва молочної продукції. Факт постачання молока підтверджується дослідженими в судовому засіданні актом виїзної позапланової перевірки від 28.05.2008 року (стор. 15 акту), який зазначає, що кінцевою точкою маршрутів молоковозів по доставці молока від ПД «Случ-молоко» є ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза»; актом про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2006 р. по 1.07.2007 р. № 121/23-05/00447729 від 05.09.2007 року, в якому на стор. 30, 34 зазначено, що одним з основних постачальників молока у період з квітня по липень 2007 року було ДП «Случ-молоко»; переліком постачальників молока на ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» станом на 1.04.2007 p., погодженим з начальником управління ветеринарної медицини в місті

Хмельницькому; оглянутими в судовому засіданні оригіналами подорожніх листів та спеціалізованих товарних накладних на приймання-передачу молока обробленого, які виписувались на кожну поставку молока, та Висновком № 11 судово-економічної експертизи від 5 листопада 2008 року по адміністративній справі № 16/389-на за позовом ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» до ДПІ у місті Хмельницькому про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001232301/0/11037 та № 0001242301/0/ від 20.05.2008 року, прийнятих на підставі акту від 8.05.2008 року про результати виїзної планової документальної перевірки за період з 1.07.2007 р. по 31.12.2007 р. При цьому судом відхиляються як необгрунтовані доводи відповідача, який вважає, що зазначений Висновок судово-економічної експертизи не може бути належним доказом у справі. Зі змісту Висновку вбачається, що предметом дослідження експерта були первинні документи, які складались позивачем та ДП «Случ-молоко» під час здійснення операцій з поставки молока обробленого у період з 1.04.2007 р. по 30.11.2007 р. (стор.3-4 висновку) і засвідчують факт здійснення цих операцій, в тому числі в травні та червні 2007 року.

Операції з поставки молока обробленого відображені в податковому на бухгалтерському обліку позивача на підставі належним чином оформлених первинних документів, зокрема подорожніх листів, спеціалізованих товарних накладних на приймання-передачу молока обробленого, податкових накладних. А постачальник молока - ДП «Случ-молоко», яке є платником податку на додану вартість, задекларував відповідні суми ПДВ, сплачені позивачем в ціні товару, та сплатив відповідні податки, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

В свою чергу, отримавши податкові накладні від постачальника молока, позивач відніс сплачені в ціні товару суми ПДВ до податкового кредиту в травні та червні 2007 року.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд враховує наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок ( ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідність змісту договору від 30.03 2007 року на постачання молока обробленого, укладеного між позивачем та ДП «Случ-молоко», вимогам цивільного законодавства, а господарські операції з постачання молока обробленого підтверджені первинними документами.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що позивач сплачував постачальнику молока в ціні товару податок на додану вартість, а ДП «Случ-молоко» в свою чергу віднесло суму ПДВ до податкових зобов'язань звітного періоду.

Сам по собі договір на постачання молока обробленого не є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки його укладання не заборонено законом.

При цьому суд відхиляє , як неодбгрунтовані доводи відповідача, який вважає, що відсутність у ДП «Случ-молоко» дозвільних документів на здійснення діяльності з переробки молока, зокрема атестату виробництва молочної сировини, передбаченого ст. 11 Закону України «Про молоко та молочні продукти» і експлуатаційного дозволу, який відповідно до ст.7 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вилається головним санітарним лікарем та/або відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини є доказом нікчемності договору на постачанні молока та підтвердженням відсутності реального виконання господарських операцій.

Дійсно відповідно до ст.11 Закону України «Про молоко та молочні продукти» від 24.06.2004, № 1870-IV суб'єкти господарювання всіх форм власності (крім особистих селянських господарств, фізичних осіб), які здійснюють виробництво молока, молочної сировини і молочних продуктів, підлягають атестації на відповідність обов'язковим вимогам нормативно-правових актів. Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочної продукції видається відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Проте, статтею 21 названого Закону передбачено, що у разі відсутності атестата та інших документів, якими дозволяється провадження діяльності з виробництва та переробки молока, молочної сировини і молочних продуктів, та порушення вимог поводження з відходами молочної сировини, у разі порушення вимог показників щодо їх якості та безпеки і технології до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у формі штрафу у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції. Водночас, ані Закон України «Про молоко та молочні продукти», ані Цивільний кодекс України не передбачають, що наслідком відсутності атестату виробництва молочної сировини (молока обробленого) є нікчемність договору на здійснення відповідних операцій.

Статтею 22 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» передбачено, що оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють діяльність з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, та оператори агропродовольчих ринків повинні отримати експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного інспектора ветеринарної медицини для кожної з таких потужностей (об'єктів). За змістом Закону експлуатаційний дозвіл -дозвіл, який видається відповідним головним державним санітарним лікарем та/або відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини оператору потужностей (об'єкта) на підставі перевірки дотримання цими потужностями (об'єктами) санітарних заходів і технічних регламентів, та дозволяє оператору потужностей (об'єкта) здійснювати господарську діяльність згідно з цим Законом.

Саме на виконання вимог Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» ДП «Суч-молоко» звернулось до управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області з заявою про видачу відповідного експлуатаційного дозволу. В результаті розгляду звернення підприємство отримало тимчасовий дозвіл, виданий управлінням ветеринарної медицини в Тернопільській області. Та обставина, що Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів» не передбачена видача тимчасових дозволів, не може слугувати підставою для нікчемності договору на постачання молока, оскільки як позивач так і його контрагент - ДП «Случ-молоко» не несуть відповідальність за невідповідність дій державного органу (управління ветеринарної медицини) вимогам Закону. Крім того, господарські операції по постачанню молока обробленого здійснювались ДП «Случ-молоко» в період дії тимчасового дозволу.

Досліджені судом пояснення посадових осіб управління ветеринарної медицини в Підволочиському районі Тернопільської області, рай санепідемстанції Підволочиського району, головного санітарного лікаря та інших, відібрані працівниками податкової міліції в листопаді 2008 році, з порушенням ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу», не є беззаперечним доказом факту імітації господарської діяльності та відсутності реального виконання умов договору на постачання молока обробленого, оскільки не містять жодної конкретної інформації (опитувані або не пам'ятають, або не бачили). Викликані судом зазначені посадові особи для дачі пояснень в якості свідків в судове засідання не з'явились. Тому, суд позбавлений можливості встановити достовірність фактів, викладених в поясненнях.

Пояснення працівників ПМП «Цех сухого молока», відібрані працівниками відділу податкової міліції Хмельницької МДПІ в серпні 2008 року, відповідно до яких заготівлю молока та доставку молока обробленого у місто Хмельницький здійснював ПП Плоцідим Л.П., а не ДП «Случ-молоко», спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: довідкою

№ 55 від 1.11.2007 p. ДП «Случ-молоко», відповідно до якої Плоцідим Л.П. з 1.04.2007 р. по 1.12.2007 р. займав посаду майстра, довідкою № 55 про розмір отриманої заробітної плати, Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця , відповідно до якого Плоцідим Л.П. заєєстований як ФОП 16.07.2008 р.

Судом відхиляється як доказ імітації господарської діяльності ДП «Случ-молоко» надана відповідачем інформація КП Підволочиське підприємство «Ринок» від 1 листопада 2008 року № 491, стосовно того, що ДП «Случ-молоко» не використовувало воду, яка обліковується комунальним підприємством. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на прилеглій до орендованого приміщення території в м. Підволочиськ, існує автономний водозабірний пункт, з якого і використовувалась вода.

Разом з тим судом не береться до уваги, як такий, що не відповідає вимогам належності та допустимості, визначеним ст.ст. 69, 70 КАС України, Акт № 274/233-33526889 від 23.04.2008 року про результати невиїзної позапланової перевірки ДП ЗАТ «Хмельницька маслосирбаза» -«Случ-молоко» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині декларування показників декларації з податку на прибуток та декларації з ПДВ за період з 1.04.2007 р. по 31.12.2007 р. за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення законодавства України з питань оподаткування - оскільки правомірність дій працівників податкового органу під час проведення цієї перевірки, а отже і самого акту перевірки, є предметом судового розгляду (постанова від 21 липня 2008 року господарського суду Хмельницької області, ухвала про відкриття апеляційного провадження від 12 вересня 2008 року Львівського апеляційного адміністративного суду).

Отже, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності спростовують доводи відповідача щодо нікчемності договору від 30.03.2007 року на постачання молока обробленого, укладеного між позивачем та ДП «Случ-молоко»

Судом встановлено, що на кожну операцію з поставки молока обробленого ДП «Случ-молоко» виписувало податкову накладну, на підставі якої позивач відносив суми ПДВ, сплачені в ціні товару до податкового кредиту звітного періоду.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону № України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України № 168/97 вважається , зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку - покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих постачальником молока обробленого ДП «Случ-молоко» є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в травні та червні 2007 року.

Приймаючи рішення з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи суд враховує наступне.

Прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535 і №0000602302/0/4536 оскаржені позивачем в адміністративному порядку. Дослідивши надані докази, зокрема скаргу № 914 від 22.08.2008 року, рішення про результати розгляду повторної скарги від 12.09.2008 p., скаргу, реєстр відправки службової кореспонденції з за період з 12.09.2008 р. по 17.09.2008 р., суд встановив, що повторна скарга позивача № 914 від 22.08.2008 року на оспорювані податкові повідомлення-рішення отримана Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області 22.08.2008 року, що підтверджується підписом службової особи ДПА у Хмельницькій області Т.Захарчук на звороті першого аркушу копії скарги, яка належить позивачеві, однак зареєстрована відповідачем за вхідним № 185/з лише 26, 08.2008 року. Рішення за результатами розгляду скарги прийняте Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області 12.09.2008 року за № 14739/10/25-036 та отримане позивачем 15.09.2008 року. Отже, з 22.08.2008 року до 12.08.2008 року пройшов 21 календарний день

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного стоку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.

Досліджені в судовому засіданні письмові докази та пояснення представників позивача, підтверджують, що рішення ДПА у Хмельницькій області за результатами розгляду скарги позивача № 914 від 22.08.2008 року прийняте 12.09.2008 року з порушенням встановленого Законом 20-ти денного терміну розгляду, а тому відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.08.2008 року № 0000592302/1/6692 і № 0000602302/1/6690 - скасованими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено правомірність оспорюваних податкових повідомлень - рішень, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства «Хмельницька маслосирбаза» задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому від 06.06.2008 р. № 0000592302/0/4535 (від 13.08.2008 р. № 0000592302/1/6692, від 12.09.2008 р. № 0000592302/2/8085, від 01.12.2008 р. № 0000592302/3/10319) та №0000602302/0/4536 від 06.06.208 р. (від 13.08.2008 р. № 0000602302/1/6690, від 12.09.2008 р. № 0000602302/2/8084, від 01.12.2008 р. № 0000602302/3/10320

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 16.02.2009 р.