Ухвала суду № 88759403, 09.04.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5298/20

№ 1-кс/755/1790/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Циби О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з неповною спеціально-середньою освітою, розлученому, зі слів маючого доньку 2014 р.н., офіційно не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому: 17.08.2017 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 13.04.2018 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 03.07.2018 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 23.06.2018 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 роки; 17.02.2020 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 185, ст. ст. 71, 72, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Козія А.А.,

захисника Козира С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Циба О.М. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Козієм А.А.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 08.04.2020 року, приблизно о 00 годині 35 хвилин, перебував біля будинку № 12 по вул. Гната Хоткевича в м. Києві, де побачив автомобіль «NissanRouge», н/з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 та в цей час, у нього виник злочинний умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме - ковпаків із колес вищевказаного автомобіля. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , скориставшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, руками по черзі, зірвав із колес автомобіля «NissanRouge», н/з НОМЕР_1 , чотири ковпаки з емблемами «Nissan», загальною вартістю 4000 гривень, що належать ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 , тримаючи їх у руках, пішов з місця вчинення злочину, однак, розпорядитися викраденим на власний розсуд не встиг з причин, що не залежали від його волі, так як через 30 метрів був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що своїми умисними діями вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

08 квітня 2020 року, о 00 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

08 квітня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: рапортом працівників поліції про викриття у вчиненні злочину та затримання; протоколом прийняття заяви про вчинення злочину; показами потерпілого; показами свідків; протоколом огляду місця події; протоколом особистого обшуку; вилученими у справі речовими доказами; показами самого підозрюваного, який свою вину визнав, та іншими доказами в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину середньої тяжкості, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, а також, ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, наявні докази вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку, і в разі визнання останнього винуватим, йому загрожує покарання до 5 років позбавлення волі.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинений ним злочин, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, підозрюваний ОСОБА_1 у лютому 2020 року засуджений до позбавлення волі і покарання не відбув, може незаконно впливати на свідків, шляхом створення собі алібі, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, оскільки раніше судимий за корисливі злочини, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, схильний до вживання алкогольних напоїв, ніде не працює та не має постійного джерела доходу.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Підозрюваний ОСОБА_1 може переховувати від органів досудового розслідування та суду, може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 вже засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 17.02.2020 року за ч. 1 ст. 185, ст. ст. 71, 72, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі і покарання не відбув, а тому, просив клопотання задовольнити.

Захисник Козир С.В. у судовому засіданні заперечив проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній при затримання опору не чинив, вину визнав та надав покази, а тому, ризики, зазначені прокурором, мають лише формальний характер. Вважає, що ризики прокурором не доведені і якщо він їх не довів, то це лише його припущення, які мають трактуватись на користь підозрюваного, у зв`язку з чим, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, не надано підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування, може уникати від досудового розслідування та суду. Зокрема, ОСОБА_1 засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києві від 17.02.2020 року за ч. 1 ст. 185, ст. ст. 71, 72, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, а тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Циби О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 05 червня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 21 020 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: