Рішення № 88757182, 14.04.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

14.04.2020 227/1982/15-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря с/з Коверченкової М.О.

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та моральної шкоди, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, в якому просить:

визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк щодо незаконної невиплати в повному обсязі нарахованої пенсії ОСОБА_2 ;

стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але невиплачену суму пенсії її батька ОСОБА_2 за період з 01 серпня 2014 року по 11 грудня 2014 року у розмірі 17784,00 грн.,

стягнути з відповідача на користь позивача допомогу на похованняя її батька ОСОБА_2 в розмірі 5928,00 грн.

стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн.;

стягнути з відповідача витрати пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що її батько ОСОБА_2 з 1994 року перебував на обліку у відповідача та отримував державну пенсію за вислугою років згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з бойовими діями батько вимушений був покинути своє житло в с.Троїцько-Харцизьк. З липня 2014 року відповідач припинив виплату батькові пенсійних виплат і з цього часу останній не отримував пенсію. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер. У зв`язку з викладеним позивач вважає, що має право на отримання невиплаченої її батькові ОСОБА_2 пенсії за період з 01.07.2014 року по 11.12.2014 року та на допомогу на поховання.

В судове засідання позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду не з`явився та не повідомив про причини своєї не явки. В матеріалах справи мається заява позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час, та місце слухання справи був повідомлений належним чином, однак доказів поважності своєї неявки, відзиву на позовну заяву або заяви про розгляд справи у відсутність представника відповідача, надано не було.

Третя особа, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду до суду не з"явилась. З письмових пояснень Головного УПФУ в Донецькій області вбачається, що третя особа просить відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За вказаних обставин, суд вважав можливим продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Позивач - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

Позивач є особою, що проживає на тимчасово окупованій території, а саме в с.Троїцько-Харцизьк Донецької області.

ОСОБА_2 є особою, що перебував на обліку в Пенсійному фонді України та отримував пенсію довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 від 16.08.2006 року (а.с.10).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.9).

Зі змісту позову вбачається, що позивачка просить стягнути з відповідача нараховану, але недоотриману за життя суму пенсії за період з 01.07 по 11.12.2017 року, що належала її батькові ОСОБА_2 і залишилася ним недоотриманою у зв`язку з його смертю та допомогу на поховання.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 47 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV), пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009);

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом.

Разом з тим, конституційне поняття «Закон України», на відміну від поняття «законодавство України», не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах її повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Частиною 1 ст.49 Закону № 1058-IV, встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення», м. Харцизьк Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Загальновідомим є факт того, що діяльність державних органів України, які перебувають на окупованій території та в районі проведення АТО, є припиненою.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.

Національний банк України постановою від 23.07.2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей з 24.07.2014 року запровадив надзвичайний режим роботи банківської системи.

Постановою від 06.08.2014 року № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» Національний банк України зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є учасниками платіжних систем, призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Відповідно до ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», у межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Відповідно до ст..7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі ЗУ № 1207-VII), для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території, реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на надання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.52 Закону № 1058-IV, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.53 Закону № 1058-IV, у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Відповідно до п.5.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений Постанова правління Пенсійного фонду України

25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання, свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Відповідно до п.1.5 Порядку № 22-1, заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.

Відповідно до п.2.26 Порядку № 22-1, для виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника.

У разі якщо померлий пенсіонер на час смерті не перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання й недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, до якого звернулись особи, які мають право на отримання цих виплат відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (надалі Закон №1706) встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 закону № 1706 громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

В силу вимог статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (надалі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» визначено, що призначення та продовження виплати усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).

Відповідно до ч. 1 Порядку № 365 він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (ч. 2 Порядку).

Згідно з ч.5 Порядку для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки.

З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що у разі якщо померлий пенсіонер на час смерті перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання й недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, де померлий перебував на обліку на момент смерті.

У разі якщо померлий пенсіонер на час смерті не перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на підконтрольній території, виплату допомоги на поховання й недоотриманої пенсії померлого здійснює управління Пенсійного фонду України на території, контрольованій українською владою, до якого звернулись особи, які мають право на отримання цих виплат відповідно до законодавства.

Позивач зазначаючи про те, що їй було відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії батька та допомоги на поховання не надав доказів його звернення до органів ПФУ з відповідними заявами та відмови вказаних органів у виплаті позивачу вказаних сум.

З письмових пояснень третьої особи, судом встановлено, що померлий ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області.

Даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 за життя брався на облік до будь-якого управління ПФУ на підконтрольній території, судом не встановлено.

Таким чином вбачається, що для отримання сум недоотриманої пенсії батька та допомоги на поховання позивач повинен був звернутися з заявою до пенсійного органу на підконтрольній території, але як вбачається цього не зробив. Будь-яких доказів того, що позивач вчинив такі дії матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Судом з метою з`ясування дійсних обставин справи була витребувана інформація щодо перебування померлого ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_1 на обліку внутрішньо переміщених осіб. Крім того, суд визнавав явку позивача обов`язковою для встановлення обставин справи, але позивач до суду не з`явився.

З інформації Головного УПФУ в Донецькій області встановлено, що померлий ОСОБА_2 за життя не вживав заходів, спрямованих на отримання пенсії на території підконтрольній України та не звертався до органів ПФУ, відповідно до порядку отримання соціальних виплат в умовах проведення антитерористичної операції.

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на обліку як ВПО не перебуває та не перебувала, що підтверджується інформацією Мінсоцполітики України та Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов`язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та моральної шкоди, треті особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання її через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, з урахуванням положень п.3 розділу VI КАС України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Троіцко-Харцизьк м.Харцизьк Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, ЄДРПОУ 23413070, юридична адреса: 84406, Донецька обл., місто Красний Лиман, вул. Фрунзе, будинок 15.

Треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повний текст рішення буде складено 14 квітня 2020 року.

Суддя О.В.Здоровиця

07.04.2020