Постанова № 8875682, 27.02.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 p. №2-a-146/09/2270/9

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі:

судді Фелонюк Д.Л.

при секретарі судового засідання Буяновській М.С.

за участю представника позивача: Павлунішен С.М. - за довіреністю від 07.02.2009р. № 15/10/10

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Полонському районі до товариства з обмеженою відповідальністю „К.С.К." про звернення стягнення 6683, 73 грн. податкового боргу на активи

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить у відповідності до вимог Законів України «Про плату за землю», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» звернути стягнення 6683, 73 грн. податкової заборгованості - земельного податку.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що на момент розгляду справи відповідачем заборгованість перед державною податковою інспекцією у Полонському районі не погашена, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судове засідання не з'явився. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду разом із повісткою, копією позовної заяви з додатками вручені 27.01.2009 року відповідно до поштового повідомлення № 730916, повістка про відкладення розгляду справи направлена за адресою, за якою зареєстрований відповідач (згідно реєстру поштових відправлень).

Згідно ч.2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які не прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне вирішити дану справу по суті відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України на основі наявних у ній доказів.

Розглядом матеріліалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „К.С.К.", як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Полонською районною державною адміністрацією 19.07.1995р. та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є платником податків та зборів, які відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" зобов'язаний сплачувати в установлені законом терміни.

У відповідача станом на 29.10.2008 року утворилась заборгованість перед бюджетом по платі за землю в розмірі 6683, 73 грн., що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності №801 від 31.01.2008 року.

З метою погашення податкового боргу, у відповідності до пп.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було виставлено дві податкові вимоги: перша - № 1/172 від

17.06.2008 року (вручена відповідачу 19.06.2008р. у відповідності до поштового повідомлення) та друга № 2/224 від 21.07.2008 року (надіслана та отримана відповідачем 06.08.2008р. у відповідності до поштового повідомлення).

Позивачем у відповідності до п.п. 7.2.1 п.7.2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було прийнято рішення від 08.09.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. Доказів про погашення податкового боргу суду не подано.

У зв'язку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, прокурором в інтересах держави в особі позивача подано позов до суду з вимогою звернути стягнення на активи відповідача 6683, 73 грн. податкової заборгованості по платі за землю.

Досліджуючи надані докази, оцінивши їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Статтею 67 Конституції України та ст.9 Закону України „Про систему оподаткування" на платників податків покладено обов'язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю" використання землі в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Пунктом „в" ч.1 ст.96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Ст.14 Закону України „Про плату за землю" передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно ст.17 Закону України „Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 8 ч.1 ст.14 Закону України „Про систему оподаткування" передбачено, що до загальнообов'язкових податків та зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) , п.3 ч.1 ст.9 вказано , що платники податків та зборів зобов'язані своєчасно сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно п.3.1.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Згідно п.п. 17.1.7. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків сплати, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

Ст.27 Закону України „Про плату за землю" передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

При цьому згідно п.2.3.1 ст. 2 та 1.6 ст. 1 зазначеного Закону, ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу, тобто проводити звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 вказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільвих фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Судом зважається на те, що податкові вимоги в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавсту та підлягають задоволенню.

Керуючись 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Полонському районі до товариства з обмеженою відповідальністю „К.С.К." про звернення стягнення 6683, 73 грн. податкового боргу на активи задоволити.

Звернути стягнення 6683, 73 грн. (шість тисяч шістсот вісімдесят три гривні 73 коп.) податкового боргу на активи товариства з обмеженою відповідальністю „К.С.К." (м. Полонне, вул. Кармелюка 26а, код 022777539) на користь державної податкової інспекції у Полонському районі (м.Полонне, вул. Л.Українки 114, код 33930761).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.