
Справа № 148/140/19
Провадження №2-о/148/6/20
У Х В А Л А
Іменем України
10 квітня 2020 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В. при секретарі Галькевич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Кирнасівська селищна рада Тульчинського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин,
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин.
Розгляд справи призначався до слухання неодноразово, зокрема, на 05.04.2019, 15.10.2019, однак заявник, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20, 41) та розписка (а.с.26), в судові засідання не з`явилася.
В судове засідання, призначена на 10.04.2020 заявник також не з`явилась, від її представника надійшли заяви, згідно яких він просить задишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, провести розгляд справи без участі заявника та її представника.
Заінтересована особа - представник Кирнасівсьої селищної ради Тульчинського району Вінницької області в судове засідання не з`явилась. В матеріалах справи наявна заява від неї, згідно якої вона просить розглянути справу без представника селищної ради, проти задоволення заяви не заперечує.
Відповідно до ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши подані представником заявника заяви, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява про залишення заяви без розгляду задоволенню не підлягає. В свою чергу, розглянути справу у відсутність заявника та її представника неможливо, тому суд вважає, що заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст.13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Судом враховано, що представник заявника бажає залишити заяву без розгляду.
В свою чергу, підстав для задоволення поданої представником заявника заяви про залишення заяви без розгляду суд не знаходить.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про
залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Між тим, як вбачається з матеріалав справи 03.02.2020 розгляд справи по суті вже відбувся, а тому підстав для залишення заяви без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України немає.
Водночас, згідно ч.3 ст.2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до ч.8 ст.49 ЦПК УКраїни, заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов`язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
З огляду на наведене та той факт, що заявник та її представник не повідомили суд про причини своєї неявки, в силу ч.3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що завяник повторно не з`явилась до суду без поважних причин.
Відповідно до ч.9 ст.10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Частиною 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому суд зауважує, що причини повторної неявки заявника та її представника до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч.2 ст.210 ЦПК України) направлено на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами і правами інших осіб, а учасники справи при цьому в судове засідання не з`являються і не використовують передбачене законом право на процесуальне представництво в суді.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому, діюче цивільне процесуальне законодавство не пов`язує обов`язок суду залишити заяву без розгляду з поважністю повторної неявки позивача в судове засідання, яке в даному випадку до уваги не береться.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Окрім цього, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Ухвалою ВССУ від 31.08.2015 в справі № 6-24063ск15 було зазначено, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши норми ч. 3 ст.169, п. 3 ч. 1 ст.207 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що позивач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з`явилась до суду, що є підставою для залишення її позовної заяви без розгляду.
При цьому причини повторної неявки процесуального правового значення не мають, оскільки це положення закону спрямоване на дотримання розумних строків розгляду справи і недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, а позивач та її представник не з`являються в судове засідання.
Таким чином, неявка в судові засідання заявника, яка вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена.
Аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги підстави для залишення заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою заявника, встановлені ЦПК України, який не пов`язує причини повторної неявки з їх поважністю, а також розумність строків розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви без розгляду.
Залишення заяви без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Суд роз`яснює заявнику, що відповідно до ч. 3 ст.257 ЦПК України, особа, заява якої залишена без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Кирнасівська селищна рада Тульчинського району Вінницької області про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Судове рішення № 88756309, Тульчинський районний суд Вінницької області було прийнято 10.04.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 148/140/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: