Ухвала суду № 88755543, 13.04.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3266/20

Провадження № 2/219/1884/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2020 року суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Лапченко О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,

встановив:

представник позивача – Завгородня Ю.О. звернулась з вказаним позовом до суду, згідно якого просить стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 в порядку спадкування нараховану, але не виплачену пенсію її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 30 626,12 грн.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною другою статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно ч.7 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_1 та на підтвердження повноважень надана посвідчена приватним нотаріусом Торецького міського нотаріального округу Донецької області довіреність від 31.10.2019 року.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Згідно ст.59 Конституції України кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відтак, з 1 січня 2019 року представництво в судах першої інстанції, за винятком трудових спорів, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) здійснюється виключно адвокатами та законними представниками.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч.1, 3 ст.237 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

За змістом ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 ст.274ЦПК України чітко визначені категорії справи, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, спірним питанням даної справи є правомірність обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, яка входить до складу спадщини.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадщини.

Таким чином, з врахуванням п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, ця справа не є малозначною, так як стосується спадщини.

Оскільки спір по цій справи не виник з трудових відносин та справа не є малозначною, представником по ній може бути тільки адвокат відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України. За змістом ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За ч.1,3 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку.

Тому на підтвердження повноважень представника позивача необхідно додати документ на підтвердження права на зайняття адвокатської діяльністю.

Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 840,80 грн.

До позову ОСОБА_1 надана заява, згідно якої вона просить звільнити позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору у зв`язку з тим, що вона є внутрішньо-переміщеною особою, не має доходів, оскільки довгий час наглядала за хворою матір`ю, після смерті матері розплатилася з боргами, які брала на лікування матері.

Закон України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Крім пільг, визначених для громадян, Закон передбачає звільнення від сплати судового збору певні категорії суб`єктів владних повноважень. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду.

В той же час у разі, якщо особа, яка звертається до суду з позовом, та на яку не розповсюджуються визначені Законом пільги щодо звільнення від сплати судового збору, має незадовільний майновий стан, вона може звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 8.07.2011 року № 3674-VІ, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Представник позивача у своїй заяві не зазначає конкретних доказів щодо того, що майновий стан позивача перешкоджає їй у сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, також не надала жодного доказу на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, які б давали правові підстави для задоволення клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позову без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

А тому, позивач повинен надати вказані судом докази. В разі відсутності доказів про скрутний майновий стан – сплатити визначений судовий збір в розмірі 840,80 грн, а також на підтвердження повноважень представника позивача необхідно додати документ на підтвердження права на зайняття адвокатської діяльністю.

Керуючись ст.ст. 136, 175-177, 185 ЦПК України, ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», суд

ухвалив:

позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах позивача ОСОБА_2 , до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом 10 днів з моменту отримання ухвали. Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позову у строк, встановлений судом, позов буде вважатися неподаним та повернутий.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу, що звернувся із заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Лапченко