Ухвала суду № 88754262, 13.04.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6903/19

Провадження № 6/638/278/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.,

секретаря Рижикової В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові заяву представника Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

в с т а н о в и в:

02.04.2020 року представник позивача звернувся до суду із вищевказаною заявою, обґрунтовуючи свою заяву тим, що звертався до Дзержинського районного суду із заявою направлення виконавчого листа по справі засобами поштового зв`язку, проте виконавчий лист отриманий лише 24.03.2020 року з пропуском строку пред`явлення до виконання.

У судове засідання сторони не з`явились. Відповідно до ч.3 ст.433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1,6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Тобто єдиною підставою для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є визнання судом такого пропущеного строку саме з поважних причин.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 12.11.2019 року позовні вимоги Національного банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – задоволено. Рішення суду набрало законної сили 13.12.2019 року. 12.12.2019 року та 07.02.2020 року судом отримано заяву позивача про направлення виконавчих листів засобами поштового зв`язку. 13.03.2020 року виконавчі листи направлені позивачу засобами поштового зв`язку, проте отримані позивачем 24.03.2020 року, тобто після закінчення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Представник позивача вчасно звертався до суду із заявами про отримання виконавчих листів.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно із ч.1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст. 126 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст. 127 ЦПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Враховуюче викладене, суд вважає причини пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання поважними, а заяву такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.433 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника Національного банку України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по цивільній справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги – задовольнити.

Поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №638/6903/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національного банку України суми сплаченого судового збору у розмірі 1921 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ ЦПК України цей строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий