Ухвала суду № 88753976, 14.04.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1109/20

Номер провадження 1-кп/623/234/2020

У Х В А Л А

іменем України

про призначення справи до судового розгляду

14 квітня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2020 року за №12020220320000060 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд по справі на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений, у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав:

- підстав для закриття кримінального провадження не вбачається;

- обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону;

- підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено;

- дане кримінальне провадження підсудне Ізюмському міськрайонному суду Харківської області;

- підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт в суд надійшов у відповідності до ст. 314 КПК України.

18 квітня 2020 року строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві та продовжений ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2020 року, закінчується.

Прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, - домашній арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно п. 1- 4, 6, 11 ст. 178 КПК України, суд враховує, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, матеріали справи не досліджені в повному обсязі, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, неодружений, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, є всі підстави вважати, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому суд вважає, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, таким чином суд вважає, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 на строк два місяці.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

Вислухавши прокурора, яка вважала, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці, обвинуваченого, який просив не продовжувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а змінити на домашній арешт, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно продовжити на два місяці.

Керуючись положеннями глави 27 КПК України ст. 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 січня 2020 року за №12020220320000060 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на 11 годину 00 хвилин 08 травня 2020 року.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на два місяці, до 12 червня 2020 року включно.

Розмір застави в 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО одержувача: 820172, р/р: ua208201720355299002000006674, призначення платежу: застава.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя: П.П.Винниченко