Рішення № 88753322, 03.04.2020, Карлівський районний суд Полтавської області

03.04.2020

єдиний унікальний номер справи 531/2397/19

номер провадження 2/531/131/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Попова М.С.,

за участю секретаря - Клименко Т.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Карлівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» АРКС» до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на їхню користь грошові кошти у розмірі 26893,15 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 14.01.2014 між сторонами було укладено договір страхування наземного транспортну засобів №ТП 887га/14п, предметом договору є, зокрема, майнові інтереси пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 07.04.2014 ОСОБА_3 , керуючи автобусом Богдан А-09202, д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ТОВ Євробус Полтава скоїв ДТП , а саме, рухаючись в м. Полтава по вул.Калініна від вул. 23 Вересня в напрямку регульованого перехрестя з вул.Алмазна, зі швидкістю 67,7 км/год, що перевищувала дозволену швидкість руху у населеному пункті 60 км/год, виїхав на вищевказане перехрестя на заборонений сигнал світлофору, не дотримавшись безпечної дистанції, здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування водія ОСОБА_1 , який рухався попереду у попутному напрямку та виконував маневр розвороту на перехресті. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 12.06.2014 ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим. 08.04.2014 ОСОБА_2 звернулася до позивача з повідомленням про настання події , що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу. На підставі розрахунку страхового відшкодування від 08.05.2014 було складено Страховий акт №1.001.14.06071/УЕSКО13888 від 13.05.2014 про оплату страхового відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 26383,15 грн. Виплата страхового відшкодування відповідачу підтверджується платіжним дорученням. Отже, позивач, після виплати страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , набуло право вимоги до ТОВ Євробус Полтава, працівник якого скоїв ДТП, в результаті чого було пошкоджено застрахований автомобіль Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На момент ДТП ТОВ Євробус Полтава було застраховано у ПАТ НАСК ОРАНТА, яким було здійснено виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ СК АХА страхову виплату 26383,15 грн. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 12.03.2015 з ПАТ НАСК ОРАНТА на користь відповідача стягнуто 50000 грн. , як відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, завданої ушкодженням майна - Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 27.07.2016 кошти було перераховано ПАТ НАСК ОРАНТА на користь ОСОБА_2 . Рішенням Господарського суду м.Києва від 20.02.2017 зобов' язано ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» сплатити на користь ПАТ НАСК ОРАНТА 26383,15 грн. - кошти, що виплачені відповідачу, як страхове відшкодування, які в подальшому у порядку суброгації вимагалися ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» від ПАТ НАСК ОРАНТА.

Представник позивача до суду не з`явився, надано письмову заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Позов підтримав у повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував. Раніше було подано відповідь на відзив.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у раніше поданому відзиві на позов. Також було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

На підтвердження назви позивача, надано інформацію ГУ статистики у м.Києві (а.с.10).

14.01.2014 між сторонами було укладено договір страхування наземного транспортну засобів №ТП8876га/14п, предметом договору є, зокрема, майнові інтереси пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Toyota Auris, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.4-9).

Згідно п.22.1 Договору, страховик бере на себе зобов`язання компенсувати Страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п.22.2 цього Договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені Страхувальником додаткові витрати згідно п.31.4 та п.31.5 Договору в результаті настання страхового випадку.

У п.п.22.22 п.22.2 Договору визначено, що до страхових ризиків відносяться збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Відповідно до п.27.1 Договору, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з Договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування (його правонаступника, Вигодонабувача) і страхового акту, який складається страховиком.

08.04.2014 ОСОБА_2 звернулася до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу (а.с.31-32). На підставі розрахунку страхового відшкодування від 08.05.2014 було складено Страховий акт №1.001.14.06071/УЕSКО13888 від 13.05.2014 про оплату страхового відшкодування ОСОБА_4 (а.с.33-34). Згідно Додатку №1 до Страхового акту, розраховано суму страхового відшкодування, сума вказана 26893,15 грн.

Страхове відшкодування сплачується Страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку. Страхувальник зобов`язаний надати страховику усі необхідні документи та (або) інформацію, що підтверджують причини та розмір збитку, перелік яких наведено у розділі 26 Договору. Ненадання вказаних документів та (або) інформації надає страховику право відмовити у виплаті відшкодування як в цілому, так і в частині збитку, не підтвердженій такими документами та (або) інформацією (п.27.2 Договору).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 ЗУ «Про страхування», при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Виплата страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням №376 825 від 03.10.2017 на суму 26383,15 грн.(а.с.39). Згідно якого, АТ «СК «АХА Страхування» перераховано ДУ ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві страхове відшкодування згідно акту №АХА2233397, ОСОБА_2 .

Позивач, в порядку суброгації, звернувся до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про відшкодування в порядку регресу суми страхового відшкодування в розмірі 26893,15 грн. І страховику, платіжним дорученням від 11.02.2015, ПАТ «НАСК «Оранта» сплачено суму виплаченого відповідачу страхового відшкодування в розмірі 26383,15 грн.

Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов`язком страховика за договором, що визначено ст. 988 ЦК України.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч.1 ст. 990 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Згідно страхового акту № VESKO13888/2014 страхове відшкодування ОСОБА_2 , у розмірі 26758,68 грн. було перераховане 14.05.2014, що вбачається з банківської виписки по рахунку відповідача ( а.с.68).

08.11.2017 та 25.09.2017 відповідачка отримала кошти у розмірі 170977,76 грн. та 8134,47 грн. від ТОВ Євробус Полтава, що також підтверджується випискою по банківському рахунку ( а.с.72).

Інших нарахувань, що стосуються виплати по страхуванню, судом не вбачається.

Відповідачем (страхувальником) передано позивачеві (страховикові) , який виплатив страхове відшкодування за Договором, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

ПАТ «НАСК «Оранта» на виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтава від 12.03.2015 (а.с.11-15), було перераховано відповідачу суму страхового відшкодування в розмірі 50000,00 грн.- обов`язковий ліміт відповідальності за страховим полісом №АС/7524000 від 20.10.2013.

Тому, позивач має право на відшкодування завданих відповідачу збитків від ТОВ «Євробус Полтава».

Відповідно до ст.29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Вищевказаним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 12.03.2015, визначено розмір завданих відповідачу збитків, враховано отримані нею кошти та страхові відшкодування, у тому числі і проведення виплати ПрАТ «СК «АХА Страхування» страхового відшкодування у розмірі 26893,15 грн., та стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» гроші в сумі 50000 грн. (ліміт відповідальності), а з ТОВ «Євробус Полтава» - 232834,41 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з ушкодженням майна (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позову та відмовляє у його задоволенні по суті.

Крім того, щодо застосування строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

У даному випадку перебіг строку позовної давності починається від дня настання страхового випадку - 07.04.2014.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, позивачем не ставляться.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що строк позовної давності сплив.

Оскільки, у задоволенні позову судом відмовляється у повному обсязі, з урахуванням ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача не підлягає стягненню сума сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 257, 988, 990, 993 ЦК України, ЗУ "Про страхування", ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія» АРКС» до ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 08.04.2020.

Суддя М. С. Попов