Вирок № 88752555, 13.04.2020, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/100/20

провадження № 1-кп/399/14/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шуліки О.О.,

з участю секретаря судового засідання - Бобрик І.О.,

прокурора - Мазуренка Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Онуфріївка Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120100000013 від 12 січня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, громадянина України, українця, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

23.09.2002 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

27.10.2003 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі; звільнився 13.12.2005 року умовно-достроково з не відбутим покаранням 10 місяців 20 днів;

02.08.2006 року Онуфріївським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст.ст. 70,71 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнився 30.03.2011 року по відбуттю строку покарання;

01.08.2013 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 121, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі; 17.10.2013 року Апеляційним судом Кіровоградської області переглянуто вирок від 01.08.2013 року, який було скасовано і кримінальне провадження направлено на новий судовий розгляд до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, засуджений 04.09.2014 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 121, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі; 17.12.2014 року Апеляційним судом Кіровоградської області переглянуто вирок від 04.09.2014 року, який було скасовано і кримінальне провадження направлено на новий розгляд до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області; 23.02.2015 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 121, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі; 09.02.2016 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області зараховано попереднє ув`язнення з 03.04.2013 року по 10.06.2015 року із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст. 75 КК України, звільнився 17.02.2016 року з Кременчуцької виправної колонії Полтавської області № 69 по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 360, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об`єднання громадян та кримінальне правопорушення проти власності при наступних обставинах.

12 січня 2020 року, приблизно о 02.25 годині, ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна прийшов на провулок Коцюбинського в сел.. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області та переслідуючи мету вчинення крадіжки належних ПАТ «Укртелеком» телефонних мідних кабелів типу ТППеп 50х2х0,4, ТППеп 30х2х0,4, ТППеп 5х2х0,4 та ПРППМ 1х2х0,9, передбачаючи настання наслідків у виді припинення зв`язку, умисно за допомогою принесеної із собою ножівки для різання металу шляхом перепилювання здійснив пошкодження кабельних ліній електрозв`язку на електроопорах № 77 та №79 по провулку Коцюбинського в сел.. Павлиш, Онуфріївського району Кіровоградської області, що призвело до тимчасового припинення зв`язку для 40 абонентів стаціонарної телефонної мережі, в тому числі 35 користувачів мережі Інтернет.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 , 12 січня 2020 року, приблизно о 02.30 годині з метою таємного викрадення чужого майна знаходячись на провулку Коцюбинського в сел.. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, де шляхом вільного доступу із раніше пошкоджених ним кабельних ліній зв`язку, що знаходились на електроопорах № 77 та №79 повітряної кабельної лінії належної ПАТ «Укртелеком», повторно таємно викрав належний ПАТ «Укртелеком» телефонний мідний кабель типу ТППеп 50х2х0,4, довжиною 110 метрів вартістю з урахуванням зносу 28 гривень 82 копійки за один погонний метр на суму 3170 гривень 20 копійок, телефонний мідний кабель типу ТППеп 30х2х0,4 довжиною 110 метрів вартістю з урахуванням зносу 17 гривень 95 копійок за один погонний метр на суму 1974 гривень 50 копійок, телефонний міжний кабель типу ТППеп 5х2х0,4 довжиною 110 метрів вартістю з урахуванням зносу 7 гривень 63 копійки за один погонний метр на суму 839 гривень 20 копійок та телефонний мідний кабель типу ПРППМ 1х2х0,9 довжиною 110 метрів вартістю з урахуванням зносу 2 гриві 98 копійок за один погонний метр на суму 327 гривень 20 копійок, в всього на загальну суму 6311 гривень 80 копійок, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, та в подальшому розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши ПАТ «Укртелеком» матеріальної шкоди на зазначену суму.

Представник потерпілого ПАТ «Укртелеком» - Рябов Ю.І. в судове засідання не з`явився, однак завчасно направив до суду заяву, відповідно до якої просить судові засідання із розгляду кримінального провадження проводити у його відсутність. Призначення міри покарання відносно обвинуваченого покладає на розсуд суду.

Представник цивільного позивача - Марченко А.А. в судове засідання не з`явилась, але завчасно надіслала на адресу суду клопотання про розгляд кримінального провадження без її участі. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає за можливе провести судовий розгляд без участі представника потерпілого та представника цивільного позивача, оскільки за їх відсутності можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно і пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в описовій частині даного вироку,зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому. Також обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що заявлений представником цивільного позивача ПАТ «Укртелеком» Марченко А.А. про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди не визнає, оскільки викрадені телефонні кабелі повернуті потерпілому під час досудового слідства.

Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, доказів на підтвердження розміру заподіяної шкоди. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з`ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз`яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 повторно таємно викрав чуже майно - майно потерпілого ПАТ «Укртелеком», а тому суд кваліфікує його дії за ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України. Також обвинувачений ОСОБА_1 умисно пошкодив кабельні лінії зв`язку, що спричинило тимчасове припинення зв`язку, а тому суд кваліфікує його дії за ст. 360 Кримінального кодексу України.

Таким чином, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України та ст. 360 КК України, доведена повністю.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

В ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин, передбачений ст. 360 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, є умисним корисливим злочином, яким завдано майнової шкоди потерпілому.

Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи, розмір шкоди, заподіяної злочином, а також те, що від злочинів тяжких наслідків не настало.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного місця роботи, а відповідно і джерела доходу, не одружений, не перебуває на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансері, посередньо характеризувався за місцем проживання, згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення високий.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно із ст. 67 КК України судом не встановлено.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, даних про особу обвинуваченого, враховуючи щире каяття обвинуваченого, усвідомлення ним своєї вини, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, позицію представника потерпілого, який покладав вирішення питання про призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 потрібно призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання та приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк на підставі ст.75 КК України, з покладанням обов`язків, передбачених п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Представником цивільного позивача ПАТ «Укртелеком» - Марченко А.А. подано до суду цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної шкоди. Згідно цивільного позову прохає стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) 6311 (шість тисяч триста одинадцять) гривень 80 копійок майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов підлягає залишенню без розгляду, так як представник цивільного позивача прохає стягнути суму, яка зазначена в висновку експерта № 222 від 27.01.2020 року з урахуванням зносу телефонних кабелів на загальну суму 6311, 80 грн., але відповідно до постанови старшого слідчого СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Онищенка А.А. про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами, викрадені обвинуваченим ОСОБА_1 110 метрів телефонного кабелю типу ТПП 50х2х0,4, 110 метрів телефонного кабелю типу ТПП 30х2х0,4, 110 метрів телефонного кабелю типу ТПП 5х2х0,4 та 110 метрів телефонного кабелю типу ПРППМ 1х2х0,9, згідно розписки передано на зберігання представнику потерпілого Рябова Ю.І., тобто, з даного вбачається, що розмір заподіяної шкоди має бути зменшено на вартість повернутого майна, що дає право звернення в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні № 12020120100000013 відсутні.

Питання про речові докази у кримінальному провадженні № 12020120100000013 суд вирішує відповідно до ст.. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування та судового розгляду щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався запобіжний захід. Відповідних клопотань до суду не надходило. А тому враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого суд не вбачає ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжних заходів до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 370, 373- 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 360, ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання:

За ст. 360 КК України у вигляді - 1 (одного) року обмеження волі,

За ч.2 ст. 185 КК України у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Цивільний позов представника потерпілого ПАТ "Укртелеком" Марченко А.А. до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої злочином - залишити без розгляду.

Речові докази:

-Ножівка для різання металу із червоною ручкою без маркувань та написів на ній, пасатижі із ручками червоно-чорного кольору із написами на них «SUPER» та білий пропіленовий мішок без написів та маркувань на ньому, які були вилучені 13.01.2020 року в ході огляду місця події - ділянки місцевості, що розташована на відстані 740 метрів від домоволодіння АДРЕСА_1 , які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити у встановленому діючим законодавством порядку.

-110 метрів телефонного кабелю типу ТПП 50х2х0,4, 110 метрів телефонного кабелю типу ТПП 30х2х0,4, 110 метрів телефонного кабелю типу ТПП 5х2х0,4 та 110 метрів телефонного кабелю типу ПРППМ 1х2х0,9, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого Рябова Ю.І. - залишити у володінні та користуванні потерпілого ПАТ «Укртелеком».

-Один DVD+r диск, 4.7 GB на якому мається 1 відео файл від 13.01.2020 року з нагрудної відеокамери поліцейського №003257 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020120100000013.

-Один DVD+r диск TITANUM ultimate protection for professional, 4.7 GB/120 min/2.4X/4X/8X №102Р DVDPLUSR 16X B на якому мається відеозапис від 31.01.2020 року проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 - зберігати в матеріалах кримінального провадження № 12020120100000013.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області Шуліка О.О