Ухвала суду № 88752196, 14.04.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"14" квітня 2020 р. Справа № 363/1201/20

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2020 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши клопотання представника ТОВ «МІТСУ» Федуша О.С. від 06.04.2020 року про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020110150000388, розпочатому 24.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

встановив:

9 квітня 2020 року представника ТОВ «МІТСУ» Федуш О.С. звернувся до суду із вказаним клопотанням, в якому порушується питання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020110150000388 та повернення товариству майна арештоване ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.03.2020 року у справі № 363/1201/20. .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини; 2) у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Отже аналізуючи вказані норми Закону в системному зв`язку, суд вважає, що клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

При цьому оскарження заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з метою дотримання принципу правової визначеності має здійснюватися уповноваженим згідно Закону слідчим суддею.

Судом встановлено, що 09 квітня 2020 року прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області винесено постанову, якою визначено підслідність у кримінальному провадженні № 12020110150000388 за ГУ ДФС в Київській області, а матеріали кримінального провадження направлено для організації подальшого досудового розслідування до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Київській області, яке відноситься до територіальної юрисдикції Солом`янського районного суду м. Києва.

Оскільки ГУ ДФС в Київській області розташовано за межами територіальної юрисдикції слідчого судді Вишгородського району Київської області, дане клопотання згідно п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України розгляду в цьому суді не підлягає і має бути повернуто заявнику для подання до належного суду.

На підставі викладеного і керуючись статтями 132, 174, 304 КПК України;

ухвалив:

зазначене клопотання повернути представнику ТОВ «МІТСУ» Федушу О.С .

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляції безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя