Рішення № 88751914, 02.04.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/820/18

Номер провадження 2/350/9/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.

секретаря Маєвської С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Вербівської сільської ради та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Шлапак Ганна Михайлівна та Державний реєстратор відділу у Рожнятівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Джогола Роман Васильович про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, рішення про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, суд -

в с т а н о в и в :

У своїй позовній заяві позивач-відповідач ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди при встановленні огорожі на межі своєї земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , і є його приватною власністю. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 належало на праві власності будиковолодіння у АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він прийняв спадщину, а саме будинковолодіння та земельну ділянку, з кадастровим номером 2624880601:01:002:0110, площею 0,0762 га у АДРЕСА_1 .

20.10.2017 року земельно-узгодженою комісією Вербівської сільської ради складено акт про встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 та надано йому право на виготовлення документації на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку. Того ж числа даний акт затверджено рішенням десятої сесії сьомого демократичного скликання Вербівської сільської ради від 20.10.2017 № 12-10/17.

06.11.2017 року відділом у Рожнятівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області зареєстровано земельну ділянку в АДРЕСА_1 , та присвоєно кадастровий номер 2624880601:01:002:0110, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, споруд, площею 0,0762 га.

26.12.2017 року року вищевказана земельна ділянка була приватизована, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Отож на день звернення до суду 04.05.2018 року, спадкодавець ОСОБА_3 був власником вищезгаданої земельної ділянки.

24.04.2018 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 намагалисяся встановити огорожу на своїй земельній ділянці, проте ОСОБА_2 своїми діями перешкоджала це зробити, вела себе нетактовно, агресивно, і їм зрештою довелось викликати працівників поліції.

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ухвали Рожнятівського районного суду від 03.07.2019 року, замінено первинного позивача на його правонаступника ОСОБА_1 , який у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному об`ємі та просив їх задоволити.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просить суд визнати недійсними та скасувати рішення сесії Вербівської сільської ради від 20.10.2017 року про надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі; рішення сесії Вербівської сільської ради від 18.12.2017 року про затвердження ОСОБА_3 технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та безоплатну передачу даної земельної ділянки у власність; рішення державного реєстратора ДЗК Джоголи Р.В. від 06.11.2017 року про реєстрацію в ДЗК земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 та рішення державного реєстратора Шлапак Г.М. від 26.12.2017 року про державну реєстрацію права вдасності за ОСОБА_3 на земельну ділянку. Свої вимоги мотивує тим, що рішенням сесії Вербівської сільської ради Рожнятівського району від 22.12.1993 року ОСОБА_4 надано дозвіл на приватизацію земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується архівним витягом №3-5.04-01 від 27.04.2018 року. В подальшому рішенням сесії Вербівської сільської ради від 24.12.1997 року внесено зміни та доповнення до вказаного вище рішення сесії сільської ради та дозволено приватизувати присадибні ділянки в розмірі до 0,86 га, зокрема для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель - до 0,25 га, а для ведення особистого підсобного господарства - не більше 0,60 га. Поскільки ОСОБА_4 помер, ОСОБА_2 стала власником господарства і вирішила приватизувати присадибні ділянки, для чого звернулася в спеціалізовану землевпорядку організацію ФОП ОСОБА_5 , для проведення обмірів земельних ділянок. Під час проведення геодезичної зйомки та складанні плану меж земельної ділянки було встановлено, що ОСОБА_3 , уже приватизував свою земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, включивши протиправно в межі своєї земельної ділдянки спільний заїзд. Вирішити спір у досудовому порядку за допомогою Вербівської сільської ради не вдалося, тому вона змушена звертатись до суду за захистом свого порушеного права.

У судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 та його адвокат Бурак Б.В. просили суд задоволити позовні вимоги повністю з наведених вище підстав, а у зустрічному позові відповідачки-позивачки ОСОБА_2 відмовити.

У судовому засіданні представник відповідачки-позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та адвокат Ошуст С.Є. просили суд задоволити позовні вимоги повністю з наведених вище підстав, а у задоволенні позову позивача-відповідача ОСОБА_1 відмовити.

У судовому засіданні представник Вербівської сільської ради - Пацкун В.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову ОСОБА_2 та пояснив, що сільською радою оскаржувані рішення були прийняті згідно чинного земельного законодавства. Крім того ніякого спільного заїзду між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи не було, спірна земельна ділянка використовувалась сторонами як заїзд до часу приватизації ними земельних ділянок. Жодних картографічних чи документальних підтверджень виділення спірної земельної ділянки під спільний заїзд немає, і ніколи не було. У заяві від 05.02.2020 року просив закінчувати розгляд справи у його відсутності.

У судовому засіданні представник третьої особи - Шлапак Г.М. позовні вимоги не підтримала та суду пояснила, що при здійсненні реєстрації діяла згідно норм чинного законодавства, і в межах своїх повноважень Просить у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

У судовому засіданні представник третьої особи - Джогола Р.В. позовні вимоги не підтримав та суду пояснив, що при здійсненні реєстрації діяв згідно норм чинного законодавства, і в межах своїх повноважень Просить у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що інших доказів на підтвердження чи заперечення позовних вимог, крім тих що є в матеріалах справи, не існує.

Суд, заслухавши позивача-відповідача ОСОБА_1 , представника відповідачки-позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , адвокатів, представників третіх осіб вважає, що позов ОСОБА_1 підставний і належний до задоволення, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копією Акту Вербівської сільської ради від 20.10.2017 року/а.с.6/ підтверджено, що комісія вважала, що ОСОБА_3 має право на виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю у АДРЕСА_1 .

Копією рішення Вербівської сільської ради від 20.10.2017 року/а.с.7/ підтверджено, що даним рішенням затверджено Акт земельної комісії від 20.10.2017 року.

Копією свідоцтва про право власності/а.с.8/ підтверджено, що ОСОБА_3 був власником будинковолодіння у АДРЕСА_1 .

Копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та та кдастровим планом земельної ділянки/а.с.9-11/ підтверджено, що ОСОБА_3 був власником земельної ділянки, з кадастровим номером 2624880601:01:002:0110, площею 0,0762 га у АДРЕСА_1 .

Копією відповіді №172 від 03.05.2018 року на адвокатський запит/а.с.13/ підтверджено, що ОСОБА_3 звертався у Вербівську сільську раду з приводу вчинення ОСОБА_2 перешкод при встановлені огорожі.

Копією рішення Вербівської сільської ради від 20.10.2017 року/а.с.39/ підтверджено, що даним рішенням надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0762 га.

Копією викопіровки з Генплану забудови с.Вербівка/а.с.112/ підтверджено, що спільного заїзду(під`їзної дороги) до житлових будинків та господарських споруд ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не передбачено.

Копією рішення Вербівської сільської ради від 18.12.2017 року/а.с.40/ підтверджено, що даним рішенням затверджено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 0,0762 га., кадастровий номер 2624880601:01:002:0110.

Таким чином встановлено, що спочатку ОСОБА_3 , а тепер позивачу-відповідачу ОСОБА_1 , на власності належить земельна ділянка площею 0,0762 га, кадастровий номер 2624880601:01:002:0110, яка розташована у АДРЕСА_1 , а тому він має право на звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою.

Відповідно до ст.ст.103 та 104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

Стаття 152 ЗК України дає право власнику земельної ділянки або землекористувачу вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці права не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою підлягають до задоволення повністю. Зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення Вербівської сесії сільської ради, рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, рішення про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з оглянутих та досліджених у судовому засіданні доказів задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст.96, 103, 156, 158 ЗК України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 2624880601:01:002:0110 при встановленні огорожі довжиною 39,39 м, по межі земельної ділянки, яка проходить між господарствами сторін та знаходиться по АДРЕСА_1 .

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Вербівської сільської ради та ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державний реєстратор Шлапак Ганна Михайлівна та Державний реєстратор відділу у Рожнятівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Джогола Роман Васильович про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради, рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, рішення про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М.Бейко

Повний текст рішення виготовлено 13.04.2020 року.