Ухвала суду № 88751109, 14.04.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/1169/20

провадження № 1-кп/215/496/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Дудікова А.В.,

суддів: Лиходєдова А.В.,

Науменко Я.О.,

при секретарі Перченко А.В.,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора Наумчик О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Мельник Л.Г.,

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в залі судового засідання № 6 кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019040760001998 від 28.12.2019р., по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019040760001998 від 28.12.2019р., по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 25.02.2020р. продовжено застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 24 квітня 2020 року включно.

До суду 14.04.2020р. прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят днів, що спливає 25.04.2020р., посилаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, з підстав та доводів наведених у клопотанні.

Захисник Мельник Л.Г. та обвинувачений ОСОБА_1 , проти задоволення клопотання заперечували, вважали за можливе обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Колегія судів, вислухавши клопотання прокурора, думку потерпілого, обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Згідно вимог ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Враховуючи те, що до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

На даний час кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України.

Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

На даний час обставини по справі не змінилися, ризики передбачені ст. 177 КПК України, не відпали, обвинувачений може переховуватись від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані.

За таких обставин, враховуючи існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого (ризиків можливості переховуватися від суду та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні) та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи вік; відсутність у нього судимостей, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 можливо продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст. ст. 178, 183, 331 КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 12 червня 2020 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя:

Судді: