Рішення № 88750616, 20.01.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5930/19

№ 2/183/1298/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2020 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу,-

в с т а н о в и в :

24 вересня 2019 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу.

В обґрунтування позову Моторне (транспортне) страхове бюро України посилалося на те, що 26 січня 2017 року з вини відповідача ОСОБА_1 , який керував автомобілем Газель 3302-414, державний номерний знак НОМЕР_1 , скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль Рено Кенго, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , автомобіль належить останньому на праві власності.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року справу про адміністративне правопорушення № 183/417/17 відносно відповідача ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року скасовано постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року, визнано відповідача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 38 КУпАП закрито провадження у справі у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В зв`язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивачем виплачено відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 6 777,09 грн., крім того позивачем понесені витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 958,00 грн., що разом становить 7 735,09 грн.

Позивач звернувся до відповідача із проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві Моторне (транспортне) страхове бюро України просило суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з регламентною виплатою в порядку регресу в сумі 7 735,09 грн., а також, судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2019 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача, Моторного (транспортного) страхового бюро України не з`явився, згідно позовної заяви просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, згідно опублікованого оголошення 28.10.2019 року на офіційному веб-порталі судової влади України про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов до нижче наступного.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року справу про адміністративне правопорушення № 183/417/17 відносно відповідача ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2017 року скасовано постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2017 року, визнано відповідача ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 38 КУпАП закрито провадження у справі у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно постанови суду, встановлено, що 26 січня 2017 року о 08 год. 00 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем Газель 3302-414, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Квіткова, 1 в с. Голубівка, та проїжджаючи повз стоячого автомобіля марки Рено Кенго, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , не витримав безпечний інтервал, чим скоїв дорожньо-транспортну пригоду та порушив вимоги п. п.2.10а, 13.1 ПДР, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

У відповідності до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV (далі Закон України № 1961-IV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників земних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодуванню шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно до вимог п. 21.1. ст. 21 Закону № 1961-IV, з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

На момент настання дорожньо-транспортної пригоди, в порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України (надалі - МТСБУ) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників земних транспортних засобів.

На підставі п.п. а) п. 41.1. ст. 41 Закону № 1961-IV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

26 червня 2017 року ОСОБА_2 подав позивачу заяву про виплату грошового відшкодування за матеріальну шкоду, завдану відповідачем в порядку ст. 35, п.п. а) ст.41.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до звіту № 20-07-17Р про оцінку транспортного засобу від 02 серпня 2017 року, з урахування ПДВ складає 7 568,51 грн.

На підставі довідки № 1 від 04серпня 2017 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, Наказу заступника генерального директора МТСБУ №8009 від 06 вересня 2017 року, позивачем виплачено відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 6 777,09 грн., що також підтверджується платіжним дорученням № 1259199 від 06 вересня 2017 року.

Крім того, Моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило послуги аварійного комісара у розмірі 958,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1236534 від 28 серпня 2017 року та рахунком фактурою № СФ-0145 від 08 серпня 2017 року.

11 липня 2017 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 3.1-05/15948 про добровільне відшкодування витрат.

Доказів сплати виплаченої суми страхового відшкодування відповідачем суду не надано.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 993, 1191 ЦК України до страхової організації, що сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яку особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право вимагати в порядку регресу з власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Внаслідок викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та наявні всі підстави для задоволення позову із стягненням на користь позивача з відповідача суми в розмірі 6 777,09 грн., виплаченого страхового відшкодування.

Крім того, умови та порядок провадження діяльності аварійних комісарів, які з`ясовують причини настання страхового випадку та визначають розмір збитків відповідно до Закону України "Про страхування", визначені Типовим положенням про організацію діяльності аварійних комісарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 8 від 05 січня 1998 року, відповідно до ст. ст. 2, 5 якого аварійний комісар - особа, яка з`ясовує причини настання страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг та діяльність аварійного комісара щодо з`ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків провадиться на підставі договору із страховиком.

Матеріали справи також містять докази того, що звіт № 20-07-17Р від 02 серпня 2017 року виконаний аварійним комісаром Якименко Р.М. з дотриманням методики, внаслідок чого суд вбачає, що є підстави для стягнення витрат на залучення аварійного комісара в сумі 958, 00 грн.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6 777,09 грн., а також 958,00 грн. за послуги аварійного комісара, а всього 7 735,09 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6 777,09 грн., а також 958,00 грн. витрат за послуги аварійного комісара, а всього - 7 735,09 грн. (сім тисяч сімсот тридцять п`ять грн. 09 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 -оглина користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження юридичної особи: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне рішення суду складено 20 січня 2020 року.

Суддя Д. І. Городецький