Ухвала суду № 88749931, 13.04.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1236/20

Провадження № 1-кп/185/366/20

У Х В А Л А

13 квітня 2020 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого - судді Мицака М.С.,

суддів - Косюка А.П.,

- Мельника Ю.А.,

за участю секретаря - Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370002293 від 27 листопада 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю:

прокурора - Гриценка А.М.,

захисників - адвокатів Цалина Р.В., Михайлюка Б.Л.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , зазначивши, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи та проти власності, за один з яких передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, після вчинення дій, які інкримінуються обвинуваченому, він з місця злочину зник, до правоохоронних органів не звернувся, а тому, перебуваючи на свободі, ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню, у якому він обвинувачується, а саме: незаконно впливати на свідків, потерпілого у кримінальному провадженні, з метою схилення до зміни показань чи відмови від показань взагалі. Враховуючи також той факт, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, постійного джерела прибутку, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, є підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, крім того, під загрозою застосування тяжкого покарання, у разі визнання останього винним судом, обвинувачений ОСОБА_2 може переховуватись від суду. На даний час вищезазначені ризики, на думку прокурора, продовжують існувати, тому з метою їх запобігання, досягнення дієвості даного кримінального провадження необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, зазначивши, що ризики, зазначені прокурором, не обґрунтовані, та про необхідність застосувати більш м`який запобіжний захід.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

У ст. 178 КПК України передбачений перелік обставин, що враховуються судом при вирішенні питання про запобіжний захід, серед яких вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Як встановлено, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено найсуворіше покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Дана обставина свідчить про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування у відношенні до нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Також має місце ризик можливості впливу обвинуваченого на потерпілого і свідків, адже дане кримінальне провадження надійшло до суду 20 лютого 2020 року, і по ньому ще не допитані потерпілий і свідки.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 12.01.2012 р. у справі «Тодоров проти України» вказано, що «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Розглядаючи дане клопотання, суд зважає на те, що зазначені прокурором ризики про можливість переховування від суду; впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні є такими, що мають місце.

Суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду та впливу на потерпілого та свідків разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані ризики, тому доводи захисту про необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу є безпідставні, бо більш м`які запобіжні заходи не забезпечеть встановлені ризики.

Тому з метою запобігання їм суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою. З огляду на наявність обвинувачення у вчиненні злочину, що спричинив загибель людини, розмір застави не визначати.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 11 червня 2020 року.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 11 червня 2020 року.

В обранні більш м`якого запобіжного заходу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного суду України у справі № 3-208/2018(2402/18).

Головуючий суддя: М. С. Мицак

Судді: А. П. Косюк

Ю. А. Мельник