Рішення № 88748505, 11.03.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2619/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське»

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

Селянського (фермерського) господарства «Колос»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання недійсними наказу, договору оренди та скасування державної реєстрації

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Швачка С.В. (ордер АА № 1014658 від 08.01.2020 року);

від відповідача1: Чурпіта Ю.М. (довіреність № 31-10-0.221-113/62-19 від 24.10.2019 року);

від відповідача2: Поліщук Р.А. (ордер КС № 663574 від 22.12.219 року);

від третої особи: Поліщук Р.А. (ордер КС № 663586 від 02.03.2020 року);

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 22.10.2019 року Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Селянське (фермерське) господарство «Колос» про визнання не дійсними наказу, договору оренди та скасування державної реєстрації.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року відкрито провадження у справі № 911/2619/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.01.2020 року. Також, у відповідній ухвалі судом було вирішено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Відділу у Миронівському районі Київської області ГУ Держгеокадастру в Київській області належним чином засвідченних копій документів:

- Поземельної книги у паперовому вигляді на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 та всіх документів, які стали підставою для внесення відомостей до неї;

- Поземельної книги у паперовому вигляді на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 та всіх документів, які стали підставою для внесення відомостей до неї;

- Технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001;

- Технічної документації із землеустрою земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001;

- Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації масиву земель, до складу якого входять земельна ділянка з кадастровим номером .3222984300:02:208:0001 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001;

- Інвентаризаційних планів та інших документів, які складені за результатами інвентаризації масиву земель, до складу якого входять земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 та земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001;

- Проекту роздержавлення і приватизації земель Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське». Витребувано у Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» належним чином засвідчені копії проектів роздержавлення і приватизації земель Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське». Витребувано у Миронівської районної ради належним чином засвідчені копії проектів роздержавлення і приватизації земель Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство «Маслівське». Витребувати у відповідача1 (Головного управління Держгеокадастру в Київській області):

- оригінал для огляду та копію для долучення до матеріалів справи заяви ОСОБА_1 від 13.10.2014 року щодо виділення земельної ділянки орієнтовного розміру 77,0514 га для ведення фермерського господарства;

- оригінал для огляду та завірену копію для долучення до матеріалів наказу Головного управління Держземагентства в Київській області від 20.10.2014 року № 10-8212/15- 44-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким надано дозвіл Гавриленко Н.І. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовного розміру 77,0514 га для ведення фермерського господарства;

- оригінал для огляду та завірену копію для долучення до матеріалів наказу Головного управління Держземагентства в Київській області від 06.11.2014 року 10-9392/15-14сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду» на підставі якого передано в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

- оригінал для огляду та завірену копію для долучення до матеріалів справи договору оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 , за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га. розташовану за адресою: АДРЕСА_1 рада.

В судовому засіданні 08.01.2020 року судом оголошувалась ухвала про перерву в підготовчому засідання на 27.01.2020 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено представників сторін під розписку.

13.01.2020 року представником відповідача 1 подано супровідний лист з додатковими документами.

20.01.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

27.01.2020 року представником позивача подано заяву про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 . В обгрунтування поданої заяви представник позивача зазначає про те, що оскільки другою позовною вимогою є визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 , за яким передано в оренду спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, тому у разі задоволення позовних вимог, рішення по справі вплине на інтереси, права й обов`язки ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 27.01.2020 року, суд розглянув клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, заслухав думку присутніх представників сторін, дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 .

Окрім того, ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2019 року судом витребовувались додаткові докази, однак Державне підприємство «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» належним чином засвідчені копії проектів роздержавлення і приватизації земель Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» не надав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2020 року підготовче засідання у справі № 911/2619/19 відкладалось на 10.02.2020 року. Також, відповідною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 , витребувано у позивача пояснення та докази стосовно розпоряджень Мироноівської РДА № 76 від 26.02.2013 року, № 331 від 19.09.2013 року та № 491 від 29.10.2013 року (надати суду), якої земельної ділянки стосувались такі розпорядження (площа, місце розташування, кадастрові номери); пояснення щодо обізнаності з даними та результатами проведення в 2013 році інвентаризації земель. Витребувано у відповідача1:

- пояснення та докази щодо підстав формування земельної ділянки 3222984300:02:009:0001;

- докази та підстави попереднього вилучення земельної ділянки 3222984300:02:009:0001 зі складу земельної ділянки 3222984300:02:208:0001;

- пояснення та докази щодо наявного у позивача права користування земельною ділянкою на даний момент (з яких земель, коли і на підставі чого оформлено (надати відповідні землевпорядні документи);

- якщо земельна ділянка 3222984300:02:208:0001 була поділена з виділенням земельної ділянки 3222984300:02:009:0001, то яка земельна ділянка утворилась (надати докази та пояснення).

Витребувано у відповідача 2 та третьої особи пояснення та докази щодо факту користування земельною ділянкою 3222984300:02:009:0001, оформлення (передачі такої земельної ділянки) в користування Селянському (фермерське) господарству «Колос» чи іншому фермерському господарству. Повторно витребувано у Державного підприємства «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» визначені в ухвалі від 03.12.2019 року документи, а саме належним чином засвідчені копії проектів роздержавлення і приватизації земель Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське».

07.02.2020 року представником відповідача 1 подано письмові пояснення по суті спору.

Представником відповідача2 подано клопотання про відкладення підготовчого засідання. 10.02.2020 року представником позивача подано письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 10.02.2020 року представник позивач позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 10.02.2020 року не з`явилися, відповідач1 про причини неможливості прибуття до суду не повідомив.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 10.02.2020 року не з`явилася, про причини неможливості прибуття до суду не повідомила, письмових пояснень по суті спору не надала.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.03.2020 року.

В судовому засіданні 02.03.2020 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 11.03.2020 року.

В судовому засіданні 11.03.2020 року представник позивача позов підтримав, представники відповідачів та третьої особи проти позову заперечували.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 11.03.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач - КСП «Маслівське» звернувся до суду за захистом свого права користування земельними ділянками, які належали його право попереднику - Державному підприємству «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське».

Позивач в позові зазначає, що 21.12.2012 року ДП «СП «Маслівське» перетворене у Колективне сільськогосподарське підприємство «Маслівське» (з тим же кодом ЄДРПОУ - 35388896). КСП «Масілвське» є правонаступником ДП «СП «Маслівське» за всіма правами, у тому числі, користування земельними ділянками, право постійного користування якими було визначено за ДП «СП «Маслівське».

Правомірність такого правонаступництва підтверджується, висновками, які були зроблені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 02.08.2018 року у справі № 911/2726/17 та у постанові від 10.10.2018 року у справі № 907/916/17.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» володіло на праві постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02.208:0001 загальною площею 392,472 га на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877.

В подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02.208:0001 загальною площею 392,472 га була поділена на:

1) земельні частки (паї), що належать членам КСП «Маслівське» (ДП «СП «Маслівське) на підставі розпоряджень Миронівської РДА від №76 від 26.02.2013 року, № 331 від 19.09.2013 року та № 491 від 29.10.2013 року;

2) земельні ділянки державної власності: к/н 3222984300:02.009:0001 загальною площею 77,0514 га; к/н 3222984300:02:010:0002; к/н 3222984300:02:011:0001.

Як зазначає позивач, КСП «Маслівське» визнає факт розпаювання земель за розпорядженнями Миронівської РДА від №76 від 26.02.2013 року, № 331 від 19.09.2013 року та № 491 від 29.10.2013 року про передачу земельних ділянок у власність членам КСП (працівникам ДП «СП «Маслівське», а також пенсіонерам з їх числа).

В той же час, позивач зазначає, що відповідно до Плану приватизації ДП «СП «Маслівське» передбачалось, що КСП (створене на базі цього державного підприємства) забезпечить збереження спеціалізації сільськогосподарського підприємства терміном на 10 років та недопущення скорочення штатних одиниць із вивільнення працюючих терміном на 5 років. Зазначені вимоги могли бути виконанні лише за умови здійснення КСП «Маслівське» сільськогосподарської діяльності на землях, які перебували у користуванні ДП «СП «Маслівське».

Предметом оспорювання у позовних вимогах КСП «Маслівське» є незаконне надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02.009:0001 загальною площею 77,0514 га, яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02.208:0001 загальною площею 392,0472 га, що належала ДП «СП «Маслівське» на праві постійного користування та перейшла до його правонаступника - КСП «Маслівське» і не входила до розпайованих земель.

Позиція КСП «Маслівське» ґрунтується на тому, що КСП «Маслівське», як правонаступник ДП «СП Маслівське», має право користування всіма землями, які перебували у користуванні зазначеного державного підприємства. Така позиція підтверджується практикою Великої Палати Верховного Суду, зокрема, постановою від 13.11.2019 року у справі № 823/1984/16.

Позивач зазначає, що спірна земельна ділянка входить саме до тих земель, які залишились після паювання, перебувають у державній власності, однак залишились в постійному користуванні позивача, як правонаступника ДП «СП Маслівське» на підставі відповідного Державного акту серії ЯЯ № 153877.

Також, позивач зазначає, що на даний час відповідно до ст. 92, 93 Земельного кодексу України КСП «Маслівське» може володіти земельними ділянками із земель державної власності тільки на праві оренди. У зв`язку з чим, КСП «Маслівське» звернулось з листом до ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо переоформлення права користування земельною ділянкою.

Однак, під час переоформлення земельної ділянки в 2019 році позивачу стало відомо, що земельна ділянка кадастровий номер 3222984300:02.009:0001 загальною площею 77,0514 га (яка утворилась внаслідок поділу земельної ділянки кадастровий номер 3222984300:02.208:0001 за Державним актом серії ЯЯ № 153877), була безпідставно передана ГУ Держкомзему у Київській області в оренду фізичній особі для ведення фермерського господарства строком на 50 років.

Зокрема, як зазначає позивач, у січні 2019 року на підставі відомостей, що містяться на офіційному електронному ресурсі «Публічна кадастрова карта України» було встановлено, що в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га (право постійного користування якою належить ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ №153877) розташована інша земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, яка передана в оренду фізичній особі, про що свідчать відомості з Публічної кадастрової карти України. В той же час, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 (право постійного користування якою належить ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877) у Публічній кадастровій карті України повністю відсутні (у т.ч. відсутні відомості в архіві Публічної кадастрової карти України).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га (право постійного користування якою належить ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877).

30.01.2019 року КСП «Маслівське», як правонаступник ДП «СП «Маслівське», звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо передачі у користування земельних ділянок, які залишились після паювання.

Головне управління Держгеокадастру у Київській області листом від 01.03.2019 року №266/0-1648/0/17-19 повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 перебуває у власності (користуванні) третіх осіб, частина земельної ділянки знаходиться в межах населеного пункту та частково наявні прибережно-захисні смуги.

В подальшому було встановлено, що земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га було передано на підставі Наказу ГУ Держземагентства в Київській області від 06.11.2014 року № 10-9392/15-14сг в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про фермерське господарство» та укладено Договір оренди від 20.06.2015 року, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Борсук Світланою Василівною здійснено державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, номер запису про інше речове право: 10469963.

Однак, як зазначає позивач, Державний акт серії ЯЯ № 153877, яким посвідчувалось право ДП «СП «Маслівське» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 (з якої було виділено земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001), не було скасовано.

Колективне сільськогосподарське товариство «Маслівське», як правонаступник ДП «СП «Маслівське», добровільно не відмовлялось від права користування зазначеною земельною ділянкою.

На адресу КСП «Маслівське» не надходило документів та/або повідомлень уповноважених органів про припинення права постійного користування земельною ділянкою у примусовому порядку.

Таким чином, позивач зазначає, що право постійного користування ДП «СП «Маслівське» (правонаступником якого є КСП «Маслівське») на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 не було припинено у встановленому законом порядку.

За таких обставин, позивач стверджує, що при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га та її передачі в оренду фізичній особі було порушено право КСП «Маслівське», як правонаступника за результатами приватизації ДП «СП «Маслівське», на отримання у користування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 (право постійного користування якою належало ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877).

Позивач в позові наголошує, що ст.141 Земельного кодексу України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою, які не були дотримані. З положень ст. 143 Земельного кодексу України вбачається, що перелік підстав примусового припинення прав на земельну на земельну ділянку в судовому порядку є вичерпним.

Положеннями пункту «в» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, крім іншого, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Однак, як зазначає позивач, підприємство землекористувача не припинялось, а було реорганізовано, що виключає підстави для застосування відповідного п. «в» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України та припинення права користування земельною ділянкою на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877.

Згідно зі ст. 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (який діяв на час проведення приватизації ДП «СП «Маслівське») безоплатна передача частки державного майна (акцій) здійснюється в разі перетворення в процесі приватизації радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств у колективні сільськогосподарські підприємства або в акціонерні товариства на підставі договору безоплатної передачі, який укладається з урахуванням законодавства з питань оподаткування.

З урахуванням зазначених норм діючого законодавства, Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 року у справі № 21-3а-11 дійшов висновку, що приписи пункту «в» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається в примусовому порядку лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Аналогічні висновки були зроблені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 02.08.2018 року у справі № 911/2726/17 та у постанові від у справі № 907/916/17.

Також, позивач в позові наводить обставини, що ГУ Держземагентства в Київській області не було дотримано встановленого Законом України «Про фермерське господарство» порядку передачі земель державної форми власності в оренду громадянам для ведення фермерського господарства.

Згідно з Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 вказана земельна ділянка має цільове призначення « 01.02 для ведення фермерського господарства», що свідчить про безпідставність та незаконність зміни цільового призначення.

Головне управління Держземагентства у Київській області при передачі земельної ділянки кадастровий номер 3222984300:02.009:0001 загальною площею 77,0514 га в оренду фізичній особі не дотримало вимог Закону України «Про фермерське господарство» в частині перевірки реальної спроможності особою вести гасподарство такого виду. Необхідність проведення такої перевірки підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі № 6-248цс16.

Також позивач зазначає, що передача в оренду земельних ділянок державної власності в оренду для ведення фермерського господарства є пільговим отриманням особами земель державної власності у своє користування, оскільки така передача проводиться без проведення земельного аукціону.

Однак, ОСОБА_1 раніше вже отримувала земельну ділянку в оренду для ведення фермерського господарства. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав та їх обтяжень на підставі наказу ГУ Держземагентства в Київській області від 05.11.2014 року № 10-9349/15-14-сг передано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:01:013:0001 загальною площею 13,6811 га, рілля. Таким чином, ОСОБА_1 вже використала своє право на пільгове отримання земельної ділянки у порядку, передбаченому Законом України «Про фермерське господарство».

Згідно із ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, яка діяла на момент винесення спірного Наказу) земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

ОСОБА_1 , отримавши в оренду як першу, так і другу (3222984300:02:009:0001) земельні ділянки, не зареєструвала у встановленому порядку фермерське господарство, яке здійснювало б використання зазначеної земельної ділянки.

Натомість у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осію-підриємців та громадських формувань містяться відомості про те, що ОСОБА_1 є засновником (учасником) іншого Фермерського господарства - Селянського (фермерського) господарства «Колос» (код ЄДРПОУ 23239229), яке фактично і використовує у своїй діяльності земельні ділянки ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим, щодо залучення відповідачем 2 фермерського господарства, позивач пояснив, що ОСОБА_1 є учасником Селянського (фермерського) господарства «Колос» (код ЄДРПОУ 23239229), що підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Відтак, спори, пов`язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.06.2018 року у справі № 317/2520/15-ц). Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18) та від 21.11.2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18).

З огляду на наведені обставини, позивач в позові просить:

1) визнати недійсним Наказ Головного управління Держземагенства у Київській області від 06.11.2014 року № 10-9392/15-14сг відповідно до якого передано в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

2) визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 , за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 рада, за договором оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.07.2015 року за номером 10469963;

Відповідач 1 подав відзив, в якому проти позову заперечував та зазначив, що відповідно до наявних в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області даних 13.11.2014 року гр. ОСОБА_1 було подано до Головного управління клопотання про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на території Маслівської сільської ради, Миронівського району Київської області для ведення фермерського господарства (землі сільськогосподарського призначення).

За результатами розгляду гр. ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду відповідно до наказу №10-8212/15-14-сг від 20.10.2014 року, орієнтовний розмір земельної ділянки - 77,0514 га.

В подальшому Головним управлінням був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 на території Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області та надана в оренду земельна ділянка, згідно з наказом №10-9392/15-14-сг від 06.11.2014 року, загальною площею 77,0514 га, кадастровий номер 3222984300:02:009:0001. На вищезазначену земельну ділянку в подальшому було укладено відповідний договір оренди, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідності до норм діючого законодавства.

Відповідач 1 зазначає, що гр. ОСОБА_1 було дотримано визначеного законодавством порядку отримання земельної ділянки в оренду та були відсутні підстави для відмови в прийнятті чи задоволенні заяви особи, яка бажає отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

Також, відповідач 1 зазначає, що ним дотримано визначених ст. ст. 122, 123 Земельного кодексу України компетенції та порядку передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренду).

Крім того, відповідач 1 вважає спірний наказ таким, що вичерпав свою дію внаслідок його виконання і його скасування не породжує наслідків для користувачів земельних ділянок, оскільки у таких осіб виникло право користування земельною ділянкою і це право ґрунтується на відповідних документах.

Також, відповідач 1 заперечував залучення СФГ «Колос» відповідачем 2 у справі та зауважував на пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідач 2 - Селянське (фермерське) господарство «Колос» у відзиві проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень відповідач2 заперечував набуття позивачем прав на спірну земельну ділянку в порядку правонаступництва згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3222984300:02:208:0001, виданого Миронівською РДА Київської області.

Відповідач 2 наголошує, що згідно відповіді Головного управління держгеокадастру у Київській області №29-10-0.221-9970/02-19 від 31.07.2019 року відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 перенесено до архівного шару Державного земельного кадастру у зв`язку з поділом земельної ділянки на земельні частки (паї).

На виконання плану заходів Держземагенства України по бюджетній програмі за КПКВК 2803030 «Проведення земельної реформи» у 2013 році було здійснено роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території 13-ти районів Київської області, зокрема по Миронівському району Київської області.

На підставі наданої Головним управлінням держгеокадастру у Київській області інформації розпорядженням Миронівської районної державної адміністрації № 453 від 22.11.2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Миронівського району Київської області загальною площею 5017,76 га в кількості 154 земельних ділянок.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 3222984300:02:009:0001 та 3222984300:01:013:0001 сформовані на підставі вищезазначеної документації, як такі, що перебувають у користуванні третіх осіб та відносяться до земель державної власності. Дані земельні ділянки були внесені до Державного земельного кадастру Державним кадастровим реєстратором Тесленок Альоною Володимирівною.

Обмеження у користуванні вищевказаних земельних ділянок, встановлено Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1051 від 17.10.2012 року, відсутні.

Відповідач 2 зазначає, що станом на 29.10.2013 року КСП «Маслівське» достеменно володів інформацією щодо встановлених меж земельних ділянок на території Маслівської сільської ради Миронівського району Київської області, а відтак у зв`язку із затвердженням технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою Серії ЯЯ №153887 втратив свою чинність, а в правонаступника в свою чергу припинилося право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3222984300:02:208:0001 в подальшому не виникло права на користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 3222984300:02:009:0001.

Відповідач 2 зазначає також про неналежність його залучення відповідачем, вважає, що відповідачем має бути гр. ОСОБА_1 , а ФГ «Колос» може бути тільки третьою особою у справі.

Крім того, відповідач 2 зазначив, що оскільки позивач просить визнати недійсними наказ, стороною якого є фізична особа, цей спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а провадження у справі за результатами підготовчого провадження має бути закрите згідно з п.2 ч.2 ст.185 та п.1 ч.1ст. 231 ГПК України.

В ході розгляду справи судом з врахуванням викладених позивачем обставин, заперечень відповідачів та наданих учасниками провадження доказів, судом досліджено та встановлено наступне.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики України від 10.08.2007 року № 590 «Про створення Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» на базі структурного виробничого підрозділу Маслівського державного аграрного технікуму імені П.Х. Гаркавого було створено Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» (код ЄДРПОУ 35388896, с. Маслівка, іфонівський район, Київська обл., 08850).

Відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 153877, виданого Управлінням земельних ресурсів у Миронівському районі 23.12.2009 року на підставі розпорядження Миронівської районної державної адміністрації від 30.11.2009 року № 569 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 030994900010 (далі - Державний акт серії ЯЯ № 153877), ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» володіло на праві постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га з цільовим призначенням «для ведення сільськогосподарського виробництва».

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 29.02.2012 року № 14-25-2/1 розпочато приватизацію ДП «СП «Маслівське» відповідно до ст. 6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

03.07.2012 року начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області затверджено План приватизації державного майна ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське».

Відповідно до затвердженого плану передбачалось здійснити приватизацію ДП «СП «Маслівське» шляхом перетворення у Колективне сільськогосподарське підприємство «Маслівське» (пункт 2.1 розділу VII Плану приватизації).

Серед земельних ділянок, право постійного користування на які мало ДП «СП «Маслівське» та на яких мало здійснювати свою діяльність КСП «Маслівське» (як підприємство утворене в результаті приватизації ДП СП «Маслівське»), була визначена земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 (Державний акт серії ЯЯ № 153877), абзац дев`ятий пункту 13 розділ II Плану приватизації. До Плану приватизації додавалась копія Державного акту серії ЯЯ № 153877 та кадастровий план зазначеної земельної ділянки.

21.12.2012 року завершено приватизацію ДП «СП «Маслівське» шляхом перетворення у Колективне сільськогосподарське підприємство «Маслівське» згідно з наказом РВ ФДМУ по Київській області від 12.12.2012 року № 25-7/1.

Таким чином, КСП Маслівське» стало правонаступником ДП «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське», що підтверджується статутом КСП «Маслівське» та відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Щодо заперечень відповідача2 судом також встановлено та враховано, що розпаювання земель членам КСП відбувалось вже після створення КСП «Маслівське» та переходу до нього всіх прав та обов`язків право попередника (ДП «СП «Маслівське).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га (право постійного користування якою належало ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877) була поділена на:

1) земельні частки (паї), що належать членам КСП «Маслівське» (ДП «СП «Маслівське) на підставі розпоряджень Миронівської РДА від №76 від 26.02.2013 року, № 331 від 19.09.2013 року та № 491 від 29.10.2013 року;

2) земельні ділянки державної власності: к/н 3222984300:02.009:0001 загальною площею 77,0514 га; к/н 3222984300:02:010:0002; к/н 3222984300:02:011:0001.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га утворились внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га (право постійного користування якою належало ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877) і була віднесена до державної власності та відання системи відповідного центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин.

Однак, згідно з нормою ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції як станом на тмомент винесення спірного Наказу, так і на даний час) земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га (право постійного користування якою належало ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877), така земельна ділянка могла бути передана лише після припинення права власності чи користування нею в порядку, визначеному законом.

Зокрема, підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст. 141 Земельного кодексу України, якою передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Однак, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, ДП «СП «Маслівське» не було припинено в розумінні п. «в» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, оскільки було реорганізовано з утворенням правонаступника - КСП «Маслівське».

Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 02.08.2018 року у справі № 911/2726/17, право постійного користування землею, оформлене у відповідності до законодавства, яке діяло на момент набуття відповідного права, є чинним.

В постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 року у справі № 21-3а11 сформовано правову позицію, відповідно до якої приписи п. «в» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

У разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Відповідно до частини 2 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно статті 108 Цивільного кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Таким чином, КСП «Маслівське», як юридична особа, яка утворена в результаті приватизації ДП «СП «Маслівське» у порядку, визначеному ч. 6 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» (який діяв на час проведення приватизації ДП «СП «Маслівське»), є правонаступником зазначеного державного підприємства за всіма правами, та має право на користування земельними ділянками, право постійного користування якими було визначено за ДП «СП «Маслівське».

Крім того, відповідно до пункту 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою КМУ від 22.01.1996 № 118, ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ДП «СП «Маслівське» та КСП «Маслівське» мають один і той же код ЄДРПОУ - 35388896.

Також, як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 10.10.2018 року у справі № 907/916/17, у відповідності до ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 108 Цивільного кодексу України встановлено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи. Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, викладеній у постанові від 21.02.2011 р. № 21-3а11.

При цьому, Верховний Суд України у постанові від 21.02.2011 № 21-3а-11 встановив, що приписи підпункту «в» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним (цілісним) майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також і право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У ч. 3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

У зв`язку з чим, судом встановлено, що Державний акт серії ЯЯ № 153877, яким посвідчувалось право постійного користування ДП «СП «Маслівське», був оформлений і зареєстрований у порядку, визначеному чинним законодавством на момент його видачі.

Пунктом 6 розділу 10 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Пункт 6 розділу 10 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року.

Так, Конституційний Суд України рішенням від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005) визнав неконституційним положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди юридичних осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але відповідно до норм Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві - без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

При цьому, Конституційний Суд України вказав на наступне:

- пункт 6 Перехідних положень Кодексу зобов`язує громадян та юридичних осіб переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на земельні ділянки. При переоформленні права постійного користування у довгострокову оренду її строк визначається «відповідно до закону», що є неконкретним у зв`язку з невизначеністю цього закону, як і закону, який встановив би порядок переоформлення;

- Конституційний Суд України вважає, що встановлення обов`язку громадян переоформити земельні ділянки, які знаходяться у постійному користуванні, на право власності або право оренди до 1 січня 2008 року потребує врегулювання чітким механізмом порядку реалізації цього права відповідно до вимог частини другої статті 14, частини другої статті 41 Конституції України. У зв`язку з відсутністю визначеного у законодавстві відповідного механізму переоформлення громадяни не в змозі виконати вимоги пункту 6 Перехідних положень Кодексу у встановлений строк, про що свідчить неодноразове продовження Верховною Радою України цього строку;

- громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою;

- Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Чинне законодавство не містить чіткого регулювання щодо порядку переоформлення права користування земельними ділянками, тобто приведення його у відповідність до діючої редакції ЗК України. Відтак, у господарюючих суб`єктів, які користуються земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, чітко не встановлений законом обов`язок та строк вчинення дій, що пов`язані із переоформленням такого права на право власності або право оренди, до законодавчо визначеної та встановленої нормативно-правовими актами відповідної процедури.

Таким чином, КСП «Маслівське», як юридична особа, яка утворена в результаті приватизації ДП «СП «Маслівське» і є правонаступником останнього, має право користування спірною земельною ділянкою та має право на переоформлення його права користування в інший правовий титул згідно чинного законодавства. При цьому, відсутні правові підстави для припинення права на земельну ділянку за Державним актом серії ЯЯ № 153877.

Відповідачем 1, як розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності, не надано доказів того, що в ході приватизації ДП «СП «Маслівське» передбачалось припинення права користування його правонаступником (КСП «Маслівське») землями, що не підлягали роздержавленню і приватизації (пайовий фонд КСП), але входили до складу земельних угідь, користувачем яких було зазначене державне підприємство.

Крім того, відповідне право землекористування за Державним актом серії ЯЯ № 153877 не припинялось іншим чином в установленому законодавством порядку, відповідна земельна ділянка попередньо не вилучалась з користування за Державним актом серії ЯЯ № 153877, такий Державний акт не визнавався недійсним та не скасовувався. Колективне сільськогосподарське товариство «Маслівське», як правонаступник ДП «СП «Маслівське», добровільно не відмовлялось від права користування зазначеною земельною ділянкою.

Таким чином, право постійного користування ДП «СП «Маслівське» (правонаступником якого є КСП «Маслівське») на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 не було припинено у встановленому законом порядку.

Також, з огляду на норму ст. 110 Земельного кодексу України, на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження. Право власності на земельну ділянку може бути обтяжено правами інших осіб.

Частиною 2 ст. 110 Земельного кодексу України визначено, що перехід права власності на земельну ділянку не припиняє встановлених обмежень, обтяжень.

Також, ч. 3 ст. 110 Земельного кодексу України визначено, що поділ чи об`єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджується факт, що не спростовано відповідачами, що за спірним наказом ГУ Держземагентства в Київській області від 06.11.2014 року № 10-9392/15-14сг в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 було передано земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га та укладено договір оренди від 20.06.2015 року, право на яку належало позивачу.

Державним реєстратором Реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції Київської області Борсук Світланою Василівною здійснено державну реєстрацію іншого речового права (право оренди земельної ділянки) на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, номер запису про інше речове право: 10469963.

Відповідно, така передача земельної ділянки є протиправною і порушує право позивача. За таких обставин, при формуванні земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га та її передачі в оренду фізичній особі ГУ Держземагентства в Київській області було порушено право КСП «Маслівське» на отримання у користування земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:208:0001 (право постійного користування якою належало ДП «СП «Маслівське» на підставі Державного акту серії ЯЯ № 153877).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 5 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» ухвалено рішення щодо реорганізації територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно із додатком 2 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України Головне управління Держземагентства в Київській області реорганізовано у Головне управління Держгеокадастру в Київській області.

Відтак, Головне управління Держгеокадастру в Київській області є правонаступником Головного управління Держземагентства в Київській області.

Щодо залучення відповідачем фермерського господарства, ОСОБА_1 є учасником Селянського (фермерського) господарства «Колос» (код ЄДРПОУ 23239229), що підтверджується відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин з метою створення фермерського господарства в порядку, визначеному законом, на конкурентних основах.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Відтак, спори, пов`язані з наданням без проведення земельних торгів в оренду земельної ділянки існуючому фермерському господарству шляхом надання в оренду додаткової земельної ділянки для ведення фермерського господарства його засновнику і подальшого передання цієї ділянки у користування фермерського господарства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.06.2018 року у справі № 317/2520/15-ц). Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18) та від 21.11.2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18).

ОСОБА_1 отримала земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га в оренду для ведення фермерського господарства вже будучи учасником СФГ «Колос».

За таких обставин відповідачем у правовідносинах, пов`язаних із набуттям права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною юощею 77,0514 га, є Селянське (фермерське) господарство «Колос» (код ЄДРПОУ 23239229).

Щодо посилання відповідачів на дотримання вимог діючого законодавства при виділенні спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, суд зазначає про наявність викладених у постановах Верховного Суду висновків щодо застосування статей 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» (далі по тексту - Закон України № 973-IV).

Так, як зазначає Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного господарського суду в постанові від 29.01.2020 року у справі № 927/83/19, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України № 973-ІУ заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів. Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року № 6-248цс16та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц. Також з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-ІУ, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України, прийнятій у складі судових палат у цивільних та адміністративних справах, від 18 травня 2016 року № 6-248цс16, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 314/3881/15-ц та від 25 вересня 2019 року у справі № 397/30/17».

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином спростовуються твердження відповідачів щодо дотримання вимог діючого законодавства при розгляді заяви ОСОБА_1 про виділення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001.

Щодо зауважень відповідачів про пропуск позовної давності, позивач надав обгрунтовані пояснення, що дізнався про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га у користування третім особам лише у 2019 році під час звернення в січні 2019 року про переформолення на правонаступника - КСП «Маслівське» земельної ділянка, яка перебувала в користуванні ДП «СП «Маслівське».

Матеріали справи не містять доказів, що позивача було повідомлено про припинення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2984300:02:208:0001 загальною площею 392,0472 га щодо ДП «СП «Маслівське» і що позивачу повинно і могло бути відомо про оскаржувані накази.

Щодо рішення суду в адміністративній справі № 826/12245/15, позивачем в такій справі було інше підприємство - Фермерського господарства «Дорошенкове». Відтак, в рамках справи № 911/2619/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2015 року у справі № 826/12245/15 не має преюдиційного значення.

Відповідно до пунктів «в» та «г» ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки може здійснюватися шляхом визнання угоди недійсною та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як «заінтересовані особи» (статті 215, 216 ЦК України).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

З огляду на приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України в чинній редакції, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем1 було неправомірно передано належну позивачу земельну ділянку третій особі, яка призначалась для використання відповідачем2, відповідний Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-9392/15-14сг від 06.11.2014 року є протиправним, порушує права позивача і підлягає визнанню недійсним, як наслідок, відсутні підстави для виникнення у орендаря права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташованої за адресою: Київська область, Миронівський район, Маслівська сільська рада, за Договором оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, тому відповідна державна реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10469963 від 07.07.2015 року підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, які відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачами не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Селянського (фермерського) господарства «Колос» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1 про визнання недійсними наказу, договору оренди та скасування державної реєстрації задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-9392/15-14сг від 06.11.2014 року відповідно до якого передано в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: Київська область, Миронівський район, Маслівська сільська рада.

3. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та фізичною особою ОСОБА_1 , за яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: Київська область, Миронівський район, Маслівська сільська рада.

4. Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222984300:02:009:0001 загальною площею 77,0514 га, розташовану за адресою: Київська область, Миронівський район, Маслівська сільська рада, за Договором оренди земельної ділянки від 20.06.2015 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10469963 від 07.07.2015 року.

5. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, ідентифікаційний код 39817550) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» (08801, Київська обл., м.Миронівка, вул. Соборності, буд. 15, кв. 65, ідентифікаційний код 35388896) 2 881(дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. судового збору.

6. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Колос» (08851, Київська обл., Миронівський р-н., с. Салів, вул. Шкільна, 3, ідентифікаційний код 23239229) на користь Колективного сільськогосподарського підприємства «Маслівське» (08801, Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, буд. 15, кв. 65, ідентифікаційний код 35388896) 2 881(дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. судового збору.

7. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.04.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін