Рішення № 88747290, 09.04.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2575/19

Провадження № 2-а/163/45/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною і скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2631/20500/19 від 27.11.2019 року за ознаками ст.485 МК України.

Вимоги обґрунтовує тим, що його знайома ОСОБА_2 попросила здійснити перевезення автомобіля, який вона собі підшукала та має намір купити. Повідомила, що нею узгоджено з продавцем всі деталі пов`язані з покупкою автомобіля, та надала йому довіреність з відповідним обсягом повноважень з метою доставлення її автомобіля до України. Він покупку автомобіля не здійснював, а лише передав надані йому кошти в сумі 2000 євро. До митного оформлення подав єдиний наявний у нього пакет документів, який був наданий йому продавцем. При митному оформленні діяв чесно та добросовісно, без жодного умислу на заявлення неправдивих відомостей щодо транспортного засобу та заниження його митної вартості. Це зумовлено і тим, що всі витрати пов`язані з автомобілем лягли на покупця, ОСОБА_2 , а відтак жодного мотиву чи умислу на вчинення інкримінованих йому дій він не мав. В оскаржуваній постанові зазначено, що 3600 євро за курсом НБУ станом на день митного оформлення склало 116 891,37 гривня. Однак згідно офіційного курсу валют станом на 15.01.2019 року сума еквівалентна 3600 євро становить 115 668 гривень, що спростовує розрахунок накладеного стягнення, тому постанова в частині накладення стягнення є також незаконною. Разом з тим в резолютивній частині оскаржуваної постанови сума накладеного стягнення зазначена цифрами та прописом є різна, тому сума накладеного стягнення є незрозумілою. Крім цього, відповідачем не допитано всіх осіб, які фігурують по справі, не витребувано документів у юридичних осіб, які причетні до справи, неправомірно надано перевагу документам та відомостям, які отримані від литовських митних органів, над документами, які були подані при проведенні митних процедур. Зазначених обставин відповідач не перевірив і не з`ясував, чим допустив необ`єктивність та упередженість під час провадження у справі і її розгляду. Водночас розмір митних платежів встановлено службовою запискою управління адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, отриманих від литовських митних органів, що не передбачено МК України.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими від литовських митних органів документами, які в розумінні ст.495 МК України є належними і допустимими доказами. Згідно з документами, отриманими від литовських митних органів, транспортний засіб "Міцубіші Аутлендер" був проданий компанією UAB "AUTOVIDITA" позивачу за ціною 3600 євро. Однак залишається незрозумілим, яким чином транспортний засіб, який придбаний позивач за ціною 3600 євро, переміщувався на митну територію України цим же громадянином вже за ціною 2000 євро.

Вважає, що посадова особа Волинської митниці ДФС при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Позивач в судове засідання не з`явився, на поштову адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності і підтримання позову в повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив та будь-яких заяв чи клопотань з приводу процедури розгляду справи не подав.

З огляду на викладене суд розглянув справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.9 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України, оскільки не вбачає перешкод для такого розгляду.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Митне оформлення легкового автомобіля "Міцубіши Аутлендер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 15.01.2019 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ПП "Респект Брок" ОСОБА_3 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205090/2019/005181, в якій одержувачем вказано ОСОБА_1 , особою відповідальною за фінансове врегулювання - ОСОБА_2.

Згідно з фактурою (документ під назвою "Certificat de cession d'un venicule") від 02.01.2019 року вартість транспортного засобу становить 2000 євро, його продавцем виступав ОСОБА_4, отримувачем - ОСОБА_2 .

За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 66 563,14 гривні було нараховано та сплачено 52 931,00 гривня митних платежів.

Державною фіскальною службою України отримано запит литовських митних органів від 05.07.2019 року про підтвердження факту ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, серед яких також "Міцубіші Аутлендер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

31.07.2019 року документи литовських митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.

Згідно з литовською експортною митною декларацією MRN № 19LTKС0100EK008EB0, довідкою-рахунком (документ під назвою "Pazyma-Saskaita") від 10.01.2019 року, квитанцією про отримання коштів серії AV № 19003 автомобіль "Міцубіші Аутлендер" був проданий компанією UAB "AUTOVIDITA" громадянину ОСОБА_1 за ціною 3600 євро.

З огляду на вартість транспортного засобу, заявлену і прийняту під час митного оформлення та вказану в литовській експортній митній декларації, різниця розміру митних платежів становить 16 105,04 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.

01.10.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2631/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 через декларанта ОСОБА_3 під час митного оформлення автомобіля "Міцубіши Аутлендер" вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в сумі 16 105,04 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості що відправника та отримувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.

27.11.2019 року т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Хурсяк М.А. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 2631/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 48 315,12 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № UA205090/2019/005181, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.

В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від литовських митних органів.

Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.

Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.

Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.

Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.

З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.

Крім цього, з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від литовських митних органів експортна митна декларація MRN № 19LTKС0100EK008EB0, довідка-рахунок від 10.01.2019 року та квитанція про отримання коштів серії AV № 19003.

Між відомостями цієї експортної декларації, довідкою-рахунком, квитанцією про отримання коштів і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідності щодо відправника та отримувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару.

Покупцем товару в декларації зазначений ОСОБА_1 , однак доказів того, що він мав причетність до оформлення цієї декларації, при розгляді протоколу і винесені оскаржуваної постанови не здобуто. Експортна декларація № 19LTKС0100EK008EB0 для митного оформлення литовським митним органам надавалась експортером, тобто компанією UAB "AUTOVIDITA", декларантом виступала компанія UAB "LITORALE".

Як вбачається із інформації з мережі Інтернет-сайту щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень), інформація по митній декларації № 19LTKС0100EK008EB0 відсутня.

З митної декларації типу ІМ40ДЕ № 205090/2019/005181 вбачається, що особою, відповідальною за фінансове врегулювання була ОСОБА_2 , одержувачем товару був позивач, уповноважений ОСОБА_2 на підставі довіреності від 09.01.2019 року. Цією довіреністю ОСОБА_2 уповноважила позивача на вчинення ним законних дій щодо представництва її інтересів під час купівлі автомобіля. Доказів протиправної змови довірителя та позивача на неправомірне зменшення розміру митних платежів при винесені оскаржуваної постанови та вході розгляду даної справи не встановлено.

Крім цього, відповідно ж до положень ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, через що за обставинами справи надання доручення не може братись до уваги як визначальний доказ винуватості особи, що безпосередньо вчиняла дії з подання транспортного засобу до митного контролю.

Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ПП "Респект Брок" ОСОБА_3 , яка в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 2631/20500/19 опитана про обставини декларування і надання їй відповідних документів не була. До того ж матеріали справи не містять жодної інформації про повноваження ОСОБА_3 щодо здійснення декларування транспортного засобу в інтересах ОСОБА_2 .

Отже, Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення ОСОБА_3 ; не опитала ОСОБА_2 , як особу, відповідальну за фінансове врегулювання та власника автомобіля щодо умов мов купівлі автомобіля.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.468 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Відповідно до ч.1 ст.508 МК України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

Пунктами 2, 3 ч.2 ст.508 МК України визначено, що до процесуальних дій належать: опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них.

Враховуючи наведене, посадовим особам митні під час провадження у справі необхідно було вжити заходів передбачених ст.508 МК України з метою з`ясування, серед іншого, вищевказаних обставин, а не обмежитись формальним підходом до зібрання доказів по даній справі.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо відправника та отримувача товару, неправдивих відомостей необхідні для визначення митної вартості товару. Такі документи лише свідчать, що литовська компанія UAB "AUTOVIDITA" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.

Отже, в оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.

Разом з тим, оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що згідно даної постанови становить: цифрами - 48 315,12 гривень, прописом зазначено "шістдесят тисяч тридцять дев`ять" гривень.

Крім цього, в цій же постанові зазначено, що вартість автомобіля 3 600 євро, що за курсом НБУ станом на 15.01.2019 року, тобто на момент митного оформлення товару, склало 116 891,37 гривня.

Згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют, встановленим Національним банком України, станом на 15.01.2019 року 100 євро становили 3 213,4747 гривень.

Таким чим, 3600 євро в перерахунку складає 115 668 гривень, що в свою чергу на 1 223,37 гривні менше, ніж зазначено в оскаржуваній постанові, що відповідно впливає на суму розрахунку несплачених митних платежів та розмір штрафу за доведеності винуватості особи.

Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову т.в.о. заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Хурсяка Миколи Адамовича 27.11.2019 року в справі про порушення митних правил № 2631/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2631/20500/19 закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його складення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Найменування відповідача - Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43350888.

Головуючий: суддя С.С.Чишій