
Справа № 163/2062/19
Провадження № 2-а/163/20/20
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.
з участю секретаря Голядинець О.В.,
представника позивача Голошви В.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,
в с т а н о в и в :
У позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2250/20500/19 від 09.10.2019 року за ознаками ст.485 МК України.
Вимоги обґрунтовує тим, що Волинська митниця, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи митних органів Німеччини, не перевірила обставин завершення експорту товару, не вчинила запитів відповідним компаніям, які зазначені відправниками товару в документах, отриманих від митних органів Німеччини, і документах, поданих до митного оформлення, не опитала осіб причетних до купівлі автомобіля і митного оформлення. Документи митних органів Німеччини не є виключними та беззаперечними доказами вартості автомобіля та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів. Самостійне визначення управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці розміру митних платежів на підставі документів, що були отримані від німецьких митних органів, не відповідає положенням МК України щодо процедури коригування такої вартості, через що відповідна службова записка є недопустимим доказом. Крім цього, з огляду на те, що з моменту вчинення та виявлення зазначеного адміністративного правопорушення минуло більше як 6 місяців, строк накладення адміністративного стягнення минув, тому провадження слід закрити.
На позовну заяву представник відповідача подав відзив, у якому вказав на доведеність вини позивача у вчиненні порушення митних правил отриманими в порядку ст.352 МК України від німецьких митних органів документами. Згідно з документами, отриманими від німецьких митних органів, транспортний засіб "БМВ" був проданий компанією "Mauss Motors International" громадянину ОСОБА_2 за ціною 14 500 євро. Заявлення у митній декларації декларантом шостого (резервного) методу визначення митної вартості не може бути показником добросовісності та вказувати на відсутність у позивача умислу щодо заявлення недостовірних відомостей про вартість транспортного засобу. Вважає, що посадова особа Волинської митниці ДФС при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови діяла у межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. У задоволенні позову просив відмовити.
Позивач в судове засідання не з`явився, доручивши представляти свої права та інтереси адвокату Голошві В.Л.
Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.
Представник відповідача Крижановська О.В. в судове засідання не з`явилася, на електронну адресу надіслала клопотання про розгляд справи за відсутності представника митниці.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Митне оформлення легкового автомобіля "БМВ", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 01.11.2018 року посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою декларантом (митним брокером) ТзОВ "Кастомс Брок Плюс" ОСОБА_4 митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA205100/2018/017988.
Згідно з інвойсом № 250/2018 від 29.10.2018 року вартість транспортного засобу становить 8100 євро, його продавцем виступала компанія "Johannes Tangel – Fahrzeughandel", отримувачем – Хотинський ОСОБА_5 .
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 326 555,24 гривень було нараховано та сплачено 129 411,41 гривень митних платежів.
Державною фіскальною службою України отримано відповідь німецьких митних органів від 25.04.2019 року на запит департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії від 13.11.2018 року № 20953/5/99-99-20-02-01-16 щодо перевірки законності ввезення в Україну транспортного засобу "БМВ", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на адресу ОСОБА_1
31.05.2019 року документи німецьких митних органів ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.
Згідно з німецькою експортною митною декларацією MRN № 18DE290693625000E6 автомобіль "БМВ" був проданий компанією "Mauss Motors International" громадянину ОСОБА_2 .
Відповідно до угоди купівлі-продажу за рахунком фактурою № V517-1018K-NI1910 від 22.10.2018 автомобіль "БМВ" був проданий компанією "Mauss Motors International" за 14 500 євро.
Відповідь митних органів Німеччини містить застереження, що експортна декларація № 18DE290693625000E6 була видана 22.10.2018 року, однак фактичний продаж відбувся 24.10.2018 року, уступка в ціні у розмірі 1000 євро, що була надана на підставі сторонніх шумів в турбокомпресорі, не була врахована в експортній декларації. Пізніше виправлення митної декларації не відбувалося.
З огляду на вартість транспортного засобу, заявлену і прийняту під час митного оформлення та вказану в німецькій угоді купівлі-продажу за рахунком фактурою, різниця розміру митних платежів становить 43 169,84 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.
11.07.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС склав щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 2250/20500/19 за ознаками ст.485 МК України. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 за представництвом декларанта ОСОБА_4 під час митного оформлення автомобіля "БМВ" вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в сумі 43 169,84 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо продавця (відправника), покупця (отримувача), неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
09.10.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, відповідно до змісту протоколу № 2250/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 129 509,52 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім цього, в рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.
В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.
Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст.215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).
Згідно із п.1 ч.1 ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України орган доходів і зборів має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.
Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).
По справі встановлено, що митне оформлення транспортного засобу проведено відповідно до декларації ІМ40ДЕ № UA205100/2018/017988, в якій митна вартість автомобіля визначена за 6 (резервним) методом.
Таке митне оформлення, в тому числі, визначення митної вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оспорені у встановленому порядку і не скасовані.
В досліджуваній справі про порушення митних правил розмір митних платежів встановлено службовою запискою управлінням адміністрування митних платежів Волинської митниці на підставі документів, що були отримані від німецьких митних органів.
Досліджені матеріали справи про порушення митних правил свідчать, що рішення про коригування митної вартості в порядку ст.55 МК України митницею не виносилось, а невиїзна документальна перевірка в порядку ст.ст.351-354 МК України не проводилась.
Інших, передбачені законом, доказів щодо належного розміру митних платежів матеріали справи не містять.
Ні чинним Митним кодексом України, ні іншими законодавчими та підзаконними нормативними актами не передбачено право підрозділу органу доходів і зборів визначати розмір митних платежів у спосіб, відмінний від передбачений вищенаведеними положеннями Митного кодексу України.
Через це суд вважає визначення розміру митних платежів підрозділом митниці без винесення рішення про коригування митної вартості або за результатами документальної невиїзної перевірки незаконним, оскільки воно не відповідає положенням ст.ст.55, 295, 351-354 МК України.
З огляду на такі міркування службова записка підрозділу митниці може використовуватись для службових цілей, однак не відповідає ознакам допустимого доказу в справі про порушення митних правил.
Разом з тим в службовій записці управління адміністрування митних платежів Волинської митниці ДФС вартість автомобіля вказана 14 500 євро, хоча документи, що були отримані від німецьких митних органів, з яких взята вартість автомобіля для нарахування митних платежів, містять застереження, що відбулася уступка в ціні автомобіля у розмірі 1000 євро, яка не була врахована в експортній декларації, та виправлення митної декларації не відбувалося.
Крім цього, з досліджених матеріалів справи встановлено, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення були одержані від німецьких митних органів експортна митна декларація MRN № 18DE290693625000E6 та угода купівлі продажу за рахунком фактурою № V517-1018K-NI1910.
Між відомостями цієї експортної декларації, угодою купівлі продажу за рахунком фактурою і наданими для митного оформлення транспортного засобу на території України документами дійсно є невідповідності щодо продавця (відправника), покупця (отримувача) та вартості транспортного засобу. Однак сама по собі експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу в Федеративній Республіці Німеччина.
Експортна декларація № 18DE290693625000E6 для митного оформлення німецьким митним органам надавалась експортером, тобто компанією "Mauss Motors International", яка виступала і декларантом; покупцем товару в декларації зазначений громадянин ОСОБА_6 .
Як вбачається із Інтернет-сайту щодо стану експортних MRN (для міжнародних перевезень), інформація за митною декларацією № 18DE290693625000E6 відсутня.
Митне оформлення транспортного засобу та його декларування здійснював декларант (митний брокер) ТзОВ "Кастомс Брок Плюс" Бубенов С ОСОБА_7 , який в ході здійснення провадження та розгляду протоколу № 2250/20500/19 опитаний про обставини декларування і надання йому відповідних документів не був. До того ж матеріали справи не містять жодної інформації про повноваження Бубенова С.В. щодо здійснення декларування транспортного засобу в інтересах ОСОБА_1 .
Отже, Волинська митниця, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи німецьких митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по німецьких документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом ОСОБА_4 ; не опитала ОСОБА_8 , який значиться покупцем по документах отриманих від німецьких митних органів.
З наведених міркувань суд вважає, що самі по собі документи митних органів Федеративної Республіки Німеччина не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо продавця (відправника), покупця (отримувача) та вартості товару. Такі документи лише свідчать, що німецька компанія "Mauss Motors International" задекларувала, але не здійснила експорт транспортного засобу з ЄС.
Тим самим в оскаржуваній постанові посадова особа митниці жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Федеративної Республіки Німеччини, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.
Крім цього, на час винесення оскаржуваної постанови збігли передбачені ст.467 МК України строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, що діяли на час досліджуваних подій.
Через такі обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.
У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити повністю.
Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 09.10.2019 року в справі про порушення митних правил № 2250/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу скасувати.
Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2250/20500/19 закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення через Любомльський районний суд.
Ім`я позивача – ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ); РНОКПП - НОМЕР_2 .
Найменування відповідача – Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ – 43350888.
Дата складення повного рішення – 10 квітня 2020 року.
Головуючий: суддя С.С.Чишій
Судове рішення № 88746684, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 06.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 163/2062/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: