Ухвала суду № 88746280, 13.04.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/197/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.04.2020 Справа № 908/3485/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Колодій Н.А.

розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” на дії державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 908/3485/19.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” (08702, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, 20)

до відповідача Товариство з додатковою відповідальністю “Сільгосптехніка” (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Степова, 14)

про стягнення суми 1441245,75 грн.

орган виконання Токмацький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Володимирська, 27-А, прим. 67)

За участю представників сторін:

Не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 02.04.2020 надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” на дії Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 908/3485/19, відповідно до якої заявник просить суд:

1) прийняти скаргу ТОВ «СПЕКТР-АГРО» на бездіяльність державного виконавця Токмацького МРВДВС Півдешш-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час примусового виконання Ухвали Господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року, до розгляду.

2) скаргу ТОВ «СПЕКТР-АГРО» на бездіяльність державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час примусового виконання Ухвали Господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04-лютого 2020 року, задовольнити.

3) визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час примусового виконання Ухвали Господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року із врахуванням ст. ст. 13, 18, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".

4) зобов`язати державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «СПЕКТР-АГРО» Постанови (або іншого виконавчо-процесуальноґо документу) Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), винесену за результатами розгляду заяв про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням ст. ст. 13. 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2020 скаргу передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 06.04.2020 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 13.04.2020.

08.04.2020 на електрону адресу суду від скаржника надійшла заява про закриття провадження щодо вимог пункту 4 прохальної частини скарги.

Також від останнього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро”.

З приводу даного клопотання суд зазначає, що ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд скарги призначено без участі представників сторін, за наявними матеріалами.

13.04.2020 на електрону адресу суду від виконавчої служби надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги, яке не містить електронного підпису представника.

У пункті 1.5.17. Інструкції з діловодства в господарських судах України, закріплено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних.

За наведених обставин вказане клопотання не є офіційним документом в контексті наведених вище законодавчих актів України та судом не розглядається.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги у зв`язку з наступним.

З матеріалів справи та документів, наданих скаржником вбачається, ухвалою господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року, закрито провадження у справі №908/3485/19 у зв`язку із затвердженням укладеної мирової угоди у справі №908/3485/19 від 20 січня 2020 року між ТОВ «Спектор-Агро» та ТДВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА».

Зокрема, у відповідності до ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року, затверджено та визначено графік виконання ТДВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА» Боржником обумовленого та визначеного грошового зобов`язання згідно пункту 1-2 мирової угоди у справі №908/3485/19.

Товариство з додатковою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА» в строк до 02 березня 2020 року у добровільному (погодженому) порядку не сплатило грошові кошти на користь ТОВ «СПЕКТР-АГРО», відповідно до умов та графіку затвердженої судом мирової угоди від 04.02.20.

У зв`язку з чим, 06.03.2020, ТОВ «Спектор-Агро» звернулось до Токмацького МРВДВС Півдепно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про відкриття виконавчого провадженая на підставі ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 908/3485/19 від 04.02.2020.

Подану заяву Токмацький МРВДВС Півдепно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) отримав 16.03.2020, що підтверджується наявними у справі документами.

Станом на 02.04.2020 виконавчих дій здійснено не було, у зв`язку з чим ТОВ «Спектор-Агро» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 908/3485/19.

Розглянувши та оцінивши доводи скаржника, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ідо передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13).

Відповідно до змісту ст.326 Господарсько-процесуальпого кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ч. 4 ст. 75 Господарсько-процссуального кодексу України, Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, недоказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № І8-ш/20І2).

У п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень Інших органів»).

Згідно приписів ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» і ст.4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, nо. 15729/07, від 05.07.2012).

Європейський суд з прав людини в рішенні під 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» зазначив, що право па виконання судового рішення с складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Відповідно до статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, падання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно приписів статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права у точній відповідності п законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та маймо боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Разом з тим, судом встановлено, що 03.04.2020 Токмацьким МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61713100.

Оскільки виконавча служба отримала заяву стягувача про відкриття виконавчого провадження 16.03.2020, а постанову ВП № 61713100 про відкриття виконавчого провадження винесено лише 03.04.20, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог прохальної частини скарги щодо визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій.

Щодо вимог пункту 4 прохальної частини скарги, суд зазначає наступне.

ТОВ “Спектр-Агро” надало до суду заяву від 08.04.20 про закриття провадження у скарзі щодо вимог пункту 4 прохальної частини, в якій зазначає, що в телефонному режимі та засобами електронно-поштового зв`язку Токмацький МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив заявника про відкриття виконавчого провадження №61713100 від 03.04.2020, щодо примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року. У зв`язку з цим, просить суд закрити провадження в пункту 4 прохальної частини скарги на підставі ч. 2 ст 231 ГПК України.

Отже, на цей час відпали підстави, які були причиною для заявлення пункту 4 прохальної частини скарги.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви ТОВ “Спектр-Агро” та залишення без розгляду пункту 4 прохальної частини скарги.

Керуючись ст.ст. 226, 234, 235, 339-345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Спектр-Агро” на дії державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі № 908/3485/19 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) під час примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року із врахуванням ст. ст. 13, 18, 26, 28 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Скаргу в частині зобов`язання державного виконавця Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ «СПЕКТР-АГРО» Постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Токмацького МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Дніпро), винесеної за результатами розгляду заяв про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі №908/3485/19 від 04 лютого 2020 року - залишити без розгляду.

4. Копію ухвалу направити на адреси учасників справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Ухвалу підписано 14.04.2020.

Суддя Н.А. Колодій