Рішення № 88746167, 14.04.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.04.2020 Справа № 905/300/20

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», м. Добропілля Донецької області,

про стягнення штрафу у розмірі 82 565, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Яковчук О.Д. - адвокат (довіреність №Ц/З-44/44-20 від 28.02.2020р.);

від відповідача: не з`явився.

Суть справи:

Позивач, Акціонерне товариство «Українська залізниця», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про стягнення штрафу у розмірі 82 565, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що вагон № 62843875 прибув з вантажем на станцію Здолбунів з перевищенням маси, зазначеної в накладній, що підтверджено складеним цією ж станцією комерційним актом № 350002/69/132 від 06.08.2019р., що свідчить про неправильно зазначену масу вантажу у накладній.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

10 березня 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 05/358 від 05.03.2020р., за змістом якого останній заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, виходячи з того, що комерційний акт підписано неуповноваженими особами, що суперечить приписам пункту 10 Правил складання актів.

18 березня 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив за вих. № ДН-3-06/66 від 16.03.2020р., згідно якої позивач проти обставин, викладених у відзиві на позовну заяву відповідачем, заперечує в повному обсязі з огляду на те, що особи, які підписували спірний комерційний акт, мають необхідний обсяг повноважень для підписання комерційних актів, керуючись посадовою інструкцією, що затверджена наказом Укрзалізниці № 157-Ц від 02.04.2002р. Таким чином, позивач наполягає на безпідставності заперечень відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання з`явився, надав пояснення по суті справи, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, надані до матеріалів справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

3 серпня 2019 року зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці відповідач згідно залізничної накладної № 50953488 у вагоні № 62843875 відправив вантаж - вугілля кам`яне марки Г.

При оформленні залізничної накладної № 50953488 у вагоні № 62843875 відповідачем вказано масу вантажу - 69 800 кг.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах відправником.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтверджена підписом представника відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить підпис працівника станції відправлення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України та ч. 1 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як визначено ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Враховуючи викладене, приписи статей 11 ЦК України та 174 ГК України, накладна є підставою для виникнення у сторін цієї угоди визначених в ній прав та обов`язків.

П.1.1. Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Виходячи з інформації, наведеної у п. 55 спірної накладної, відповідач підтвердив правильність внесених ним відомостей.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. За інформацією, наведеною відповідачем у накладній, вантаж був розміщений у вагоні.

Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов`язок перевіряти його масу.

Як свідчать матеріали справи, на станції Здолбунів Львівської залізниці під час перевірки було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 62843875 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що було складено комерційний акт № 350002/69/132 від 06.08.2019 року.

Із зазначеного акту вбачається, що на станції Здолбунів Львівської залізниці позивачем було проведено контрольне зважування вагону та встановлено, що при зважуванні вагону на справних 150-тонних тензометричних вагах (держповірка ваг 14.12.2018р. станом на день проведення перевірки), виявилося, що вага брутто - 94 300 кг, тара за документом - 23 300 кг, вага нетто - 71 600 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 1 800 кг. та більше вантажопідйомності на 1 600 кг.

Комерційний акт підписано начальником станції ОСОБА_1 . , агентом комерційним ОСОБА_2 . та приймальником поїздів ОСОБА_3 .

На акті також мається відмітка станції призначення Бурштин, з якої вбачається, що під час перевірки цього вантажу розбіжностей проти інформації зазначеної в акті не виявлено. Акт підписано начальником станції, начальником вантажного району та працівником станції.

6 серпня 2019 року аналогічні за змістом складені акт загальної форми № 1002 та акт загальної форми № 379.

Згідно із п. 24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N 334.

П. 10 Правил встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник, начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Виходячи з наведеного вище, п. 10 Правил чітко передбачено посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти.

Відповідач, заперечує проти позову з тих підстав, що один з підписантів комерційного акту - комерційний агент, не входить до переліку осіб, які можуть підписувати акти. З цих підстав відповідач заперечує проти позову, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів з боку позивача.

Разом з відповіддю на відзив, Позивачем надано до матеріалів справи Посадову інструкцію Агента комерційного станції Здолбунів, п. 2.1 якої передбачено, зокрема, здійснення контролю за навантаженням та кріпленням вантажів у вагонах та правильністю документального оформлення перевізних документі та виконання завдань та обов`язків, передбачених п.4 Інструкції прийомоздавача вантажу в частині підписання комерційних актів, як завідувача вантажного двору.

Крім того, в матеріалах справи наявна Інструкція приймальника поїздів станції Здолбунів, п. 2.11 якої встановлено, що при виявленні комерційних несправностей приймальник поїздів перевіряє відповідність даних з перевізними документами для складання акта загальної форми.

Згідно з наявним в матеріалах справи Витягом зі штатного розпису станції Здолбунів, станом на станції Здолбунів відсутня особа, що займає посаду начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбаченого посади начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої посадової інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акту.

Така позиція викладена у Постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.05.2018р. № 916/2001/17, від 23.06.2018р. № 916/1993/17, від 23.11.2018р. № 916/2450/17.

Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що позивач належними доказами довів наявність повноважень підписантів комерційного акту, а тому суд не приймає аргумент відповідача, що акт не є допустимим доказом у розумінні приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Зі змісту додатку 1 до пункту 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N 334, п.8 зазначених Правил, комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування не суперечить діючому законодавству.

Приймаючи рішення по справі, судом також враховано, що на станції призначення Бурштин підтверджено факт невідповідності маси вантажу, зазначеному у накладної та масі, зазначеної у комерційному акті. Відмітка зроблена відповідними працівниками станції, повноваження яких не поставлені під сумнів.

Згідно з п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції

призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до п. 5.5 Розділу 4 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом у випадках, коли під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.ст. 118, 122 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Згідно із п. 24 Статуту залізниці вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті. Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, а саме у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Виходячи із приписів статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Як зазначено у накладній, провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 62843875 складає 16 513, 00 грн.

Позивачем до стягнення заявлений штраф у розмірі 82 565, 00 грн. (16 513, 00 грн. Х 5), що відповідає приписам наведених вище норм.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» про стягнення штрафу у розмірі 82 565, 00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ» (85000, Донецька обл., місто Добропілля, вулиця Київська, будинок 1, код ЄДРПОУ 00176472) на користь Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) суму штрафу у розмірі 82 565, 00 грн., а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом строку, встановленого 256 ГПК України та п.4 розділу Х «Прикінцевих положень» ГПК України, в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2020р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).