Ухвала суду № 88743887, 14.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

14 квітня 2020 року м. Київ№ 640/7178/20Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та поновлення на публічній службі,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 року № 826-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Фонду державного майна України»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 27.09.2019 року № 858к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника голови Фонду державного майна України»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Фонду державного майна України, починаючи з 30.09.2019 року.

Ухвалою суду від 30.03.2020 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десять днів для усунення недоліків з моменту отримання даної ухвали.

Так, 09.04.2020 року, на виконання вимог зазначеної ухвали через канцелярію суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

До вказаної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та належним чином засвідчені копії документів, які додані до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи та належним чином засвідчені копії паспорта позивача.

Зокрема, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, позивач визнає, що станом на дату подання позовної заяви формально встановлений КАС України строк на звернення до суду з даним позовом є пропущеним починаючи з 30.10.2019 року.

Однак, ОСОБА_1 наголошує, що причиною пропуску строку була наявність об`єктивних побоювань та страху щодо можливості безперешкодного поновлення на роботі у період перебування на посаді колишнього керівника Уряду, на обґрунтування чого позивач виклав обставини та долучив докази.

Вважає, що встановлений законом місячний строк звернення до суду повинен відраховуватись з моменту усунення вказаних побоювань, а саме з 04 березня 2020 року (день відставки Прем`єр-міністра України).

З цього приводу суд зазначає, що згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

При цьому, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач.

Так, на думку суду, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України вказано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовими положеннями ч. 5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, суд не повинен тлумачити положення статті 122 КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Водночас, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку про можливість поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, відповідно до якої, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

З урахуванням усунення недоліків, провадження у даній справі підлягає відкриттю.

При ознайомленні з позовною заявою судом встановлено, що зазначений спір згідно з вимогами ст. 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 171 КАС України, зазначаються, крім іншого, дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У той же час, враховуючи предмет і підстави позову, а також положення ст. 262 КАС України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Керуючись вимогами ст. ст. 12, 19, 33, 122, 123, 160-162, 171, 241, 248, 262, ч. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі №640/7178/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та поновлення на роботі.

3. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін колегією у складі трьох суддів.

4. Запропонувати відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву, з урахуванням виключень обрахування строків, передбачених ч. 3 Прикінцевих положень КАС України, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

5. До відзиву додаються:

a. докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, зокрема, але не обмежуючись у даному випадку: належним чином засвідчені матеріали (матеріали справи), на підставі яких прийнято оскаржувані рішення;

b. документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

6. У разі ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

7. Витребувати у відповідачів належним чином завірені всі матеріали, які стали підставою прийняття оскаржуваних розпорядження та наказу.

8. Роз`яснити учасникам справи, що позивач має право подати до суду відповідь на відзив (ст. 163 КАС України), відповідач - заперечення (ст. 164 КАС України) протягом п`ятиденного строку, відлік якого починається, відповідно: для позивача - з моменту отримання відзиву на позов, для відповідача - з моменту отримання відповіді на відзив, з урахуванням виключень обрахування строків, передбачених ч. 3 Прикінцевих положень КАС України.

9. У разі подання відповіді на відзив, заперечення до них необхідно додати:

a. докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються викладені у них заперечення, якщо такі докази не надані іншою стороною;

b. документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив, заперечення і доданих до них доказів іншим учасникам справи.

10. Звернути увагу учасників справи, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 79 КАС України).

11. Роз`яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, є http://court.gov.ua/fair/sud2670/.

12. Копію даної ухвали направити сторонам.

13. Роз`яснити відповідачам, що відповідно до п. 12 ч. 9 ст. 171 КАС України наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, відповідачі можуть отримати лише безпосередньо у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда