Рішення № 88743872, 14.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ № 826/1816/16

Окружний адміністративного суду міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2015р. №0007121701, вимогу про сплату боргу від 22.10.2015р. №Ф-101 та рішення від 22.10.2015р. №0007131701.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2016 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровича П.О.

Ухвалою від 23.05.2017 прийнято адміністративну справу №826/1816/16 до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засідання на 11 липня 2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Ухвалою від 31.08.2017 зупинено провадження в адміністративній справі №826/1816/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/16242/16-ц.

Ухвалою від 29.01.2018 поновлено провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками Акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ є хибними, базуються виключно на суб`єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено не оформлені належним чином трудові відносини позивача з гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого оскаржувані рішення є цілком правомірними та скасуванню не підлягають.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2015 року відповідачем на підставі акта перевірки №39-26-54-17-01-13-2814000911 від 05.10.2015, з урахуванням висновків про розгляд заперечень №185 від 19.10.2015, винесено наступні оскаржувані рішення, а саме:

- ППР №0007121701, яким позивачу за порушення п.п.51.1, 168.1.1 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» всього в сумі 11 788,80 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 6940,80 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4848,00 грн;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-101, якою позивача повідомлено, що станом на 22.10.2015 заборгованість з ЄСВ становить 19 382,40 грн;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007131701, яким до позивача за донарахування контролюючим органом ЄСВ в сумі 19 382,40 грн застосовано 9691,20 грн штрафу.

Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов`язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується на обставинах відсутності належного оформлення трудових відносин між позивачем і гр. ОСОБА_2 протягом серпня 2012 - січня 2013.

Не погоджуючись із правомірністю і обґрунтованістю наведених доводів відповідача, позивач посилається на те, що фактично будь-яких трудових відносин між ним і ОСОБА_2 не існувало, перевірка проведена на підставі надуманих свідчень ОСОБА_2 , метою яких є здійснення тиску на позивачу, внаслідок чого оскаржувані рішення підлягають скасуванню.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з цивільним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати за період з вересня 2010 по травень 2016.

Слід зазначити що спірні правовідносини в рамках даної справи охоплюються періодом протягом серпня 2012 - січня 2013.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2016 по справі №756/16242/16-ц, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ПІН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ПІН - НОМЕР_2 ) заборгованість по заробітній платі за період з 01.04.2013 року по 31.01.2015 року в розмірі 176000,00 грн. (сто сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.); індексацію заробітної плати за період з 01.04.2013 року по 31.01.2015 року у розмірі 4933,00 грн. (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят дві грн. 31 коп.); компенсацію за 42 дні невикористаної відпустки в розмірі 11046,00 грн. (одинадцять тисяч сорок шість коп.), моральну шкоду - 5000,00 грн. (п`ять тисяч грн. 00 коп.; відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 551,20 грн. (п`ятсот п`ятдесят одну грн. 20 коп.).

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07.12.2017 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано, ухваливши нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Приходячи до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, Апеляційний суд міста Києва зазначив, що висновок суду першої інстанції щодо існування трудових відносин між ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_1 не ґрунтується на матеріалах справи та встановлених обставинах.

Як в рамках цивільної справи №756/16242/16-ц, так і в рамках даної справи (а.с.74 том 1), передумовою виникнення спірних правовідносин стала копія трудового договору №486ІН/10, якою ОСОБА_2 обґрунтовував свої позовні вимоги в цивільній справі та на підставі якої контролюючий орган в даній справи дійшов висновку про існування трудових відносин між вказаними сторонами, які не оформлені належним чином.

Однак, Апеляційним судом міста Києва встановлено відсутність у ОСОБА_2 оригіналу такого договору, з урахуванням того що ФОП ОСОБА_1 взагалі заперечує свою участь при складенні правочину.

Оскільки обставини відсутності оригіналу трудового договору №486ІН/10 у ОСОБА_2 встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, а до перевірки позивача оригінал такого договору також не надавався, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про відсутність у відповідача станом на дату проведення перевірки належних і допустимих доказів існування будь-яких трудових відносин між позивачем і ОСОБА_2 .

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на копію довідки про доходи ОСОБА_2 №15 від 25.02.2013, яка ніби то складена позивачем (а.с.75 том 1), є недоречними, адже під час розгляду справи контролюючий орган не надав жодного доказу існування оригіналу такого документа, з метою призначення судом почеркознавчої експертизи.

Окружний адміністративний суд міста Києва припускає, що представник відповідача Чирва, проставляючи на копії довідки №15 відмітку «з оригіналом згідно» не усвідомлював юридичної значимості вчинюваної ним дії, адже оригінал довідки відповідач до суду протягом розгляду справи надати не зміг.

Відтак, оскільки висновки відповідача побудовані виключно на аркушах паперу, які ніби то є копіями документів, які натомість в оригінальному вигляді відсутні, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про неналежність та недопустимість таких доказів, наслідком чого є скасування оскаржуваних актів індивідуальної дії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2015р. №0007121701.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.10.2015р. №Ф-101.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не перерахованого єдиного внеску від 22.10.2015р. №0007131701.

5. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 551,20 грн (п`ятсот п`ятдесят одна грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС м. КИЄВІ.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У М.КИЄВІ (04116, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович