Рішення № 88743821, 14.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/19906/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» до проГоловного управління ДФС у місті Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0575021207 від 30.08.2018р.,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0575021207 від 30.08.2018р.

Ухвалою суду від 28.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки не з вини позивача несвоєчасно були зареєстровані податкові накладні.

22 грудня 2018 року представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Енергоконсалт» за результатами якої 12.07.2018р. складено акт №11884/26-15-12-07-20/30021475.

Суд завертає увагу на те, що позивач в позовній заяві вказує на неотримання від ГУ ДФС у м. Києві вказаного акту перевірки.

У той же час, судом ухвалою від 28.11.2018 було витребувано від відповідача належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення та всі матеріали, які стали підставою його прийняття у тому числі й акт перевірки №11884/26-15-12-07-20/30021475.

Однак, станом на момент прийняття рішення у справі, відповідачем вимог ухвали суду від 28.11.2018 не виконано.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідачем на підставі акту від 12.07.2018р. №11884/26-15-12-07-20/30021475 прийнято 30.08.2018 податкове повідомлення - рішення №0575021207, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до позивача застосовано штраф у розмірі 102333,33грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 дня.

Так, станом на час проведення камеральної перевірки (17.05.2018) Податковим кодексом України прямо було передбачено право контролюючого органу проводити камеральні перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 дня.

Також слід зазначити, що предметом камеральної перевірки, навіть у розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1статті 75 ПК України в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №803/1315/17.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Енергоконсалт» подано на реєстрацію до контролюючого органу наступні податкові накладні, а саме:

№5 від 24.03.2016р. подано 08.04.2016р., відповідно до квитанції №1 від 08.04.2016р. - документ не прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, а саме: Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності;

№10 від 28.03.2016р. подано 12.04.2016р., відповідно до квитанції №1 від 12.04.2016р. - документ не прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, а саме: Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності;

№11 від 29.03.2016р. подано 13.04.2016р., відповідно до квитанції №1 від 13.04.2016р. - документ не прийнято. Виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233, а саме: Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

Як вбачається з вказаних вище податкових накладних, причиною їх не реєстрації було: Можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

Судом встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Енергоконсалт» вживались заходи щодо своєчасного укладання з ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Договору про визнання електронних документів.

Слід зазначити, що між позивачем та ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 10.02.2016 був укладений Договір №100220161 про визнання електронних документів.

Як зазначає позивач, ним одночасно з вказаними вище податковими накладними подавався на реєстрацію новий Договір про визнання електронних документів, зокрема 08.04.2016, 12.04.2016, від 18.04.2016, однак відповідно до квитанцій №1 від 08.04.2016, від 12.04.2016, від 18.04.2016 Договір про визнання електронних документів не прийнято з підстав: діє Договір про визнання електронних документів від 10.02.2016 №100220161.

Отже, на момент подання позивачем на реєстрацію вказаних вище податкових накладних діяв Договір про визнання електронних документів від 10.02.2016 №100220161.

Податкові накладні №5 від 24.03.2016, №9 від 25.03.2016, №10 від 28.03.2016 та №11 від 29.03.2016 були зареєстровані контролюючим органом лише 20.04.2016.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У відповідності з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Вирішуючи даний спір, судом встановлено, що позивач під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг вчинив усі необхідні дії щодо реєстрації податкових накладних №5 від 24.03.2016, №10 від 28.03.2016 та №11 від 29.03.2016 у термін до 15 і більше днів в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не з його вини ДФС своєчасно їх не зареєструвало.

Суд зазначає, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, лише за наявності його вини.

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №815/2745/17.

Судом під час розгляду справи не було встановлено вини ТОВ «Енергоконсалт» в несвоєчасній реєстрації податкових накладних №5 від 24.03.2016, №10 від 28.03.2016 та №11 від 29.03.2016.

У той же час, суд зазначає, що позивачем не надано доказів своєчасної реєстрації податкової накладної №9 від 25.03.2016, в матеріалів справи наявна лише квитанція №1 від 20.04.2016, відповідно до якої вказана податкова накладна зареєстрована лише 20.04.2016, тобто в порушення 11 денного терміну.

Відповідно до Розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Енергоконсалт», відповідачем застосовано штраф у розмірі 10% від суми ПДВ 1 023 333,33грн., що становить 102 333,33грн.

З урахуванням того, що позивачем не надано доказів своєчасної реєстрації податкової накладної №9 від 25.03.2016, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 87666,66грн. застосованого штрафу.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт».

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 881,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» (м. Київ, Ісаакяна, 18, кім. 207, код ЄДРПОУ 30021475) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0575021207 від 30.08.2018р. на суму застосованого штрафу у розмірі 87666,66грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоконсалт» (м. Київ, Ісаакяна, 18, кім. 207, код ЄДРПОУ 30021475) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 881,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Амельохін