Рішення № 88743813, 14.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Київ № 826/11766/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проЧлена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака Миколи Борисовича визнання протиправними дій та бездіяльності,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака Миколи Борисовича (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного розгляду скарг на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В., не складення висновку і не передання його на розгляд дисциплінарної палати;

- визнання протиправними дії відповідача щодо повернення скарг позивача без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.08.2018 справу №826/11766/18 передано на розгляд до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2018 вказану справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані протиправними діями та бездіяльністю відповідача щодо несвоєчасного розгляду скарг позивача на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В., не складення висновку і не передання його на розгляд дисциплінарної палати та повернення його скарг без розгляду.

06 березня 2019 року відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечує з підстав надмірного навантаження відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

22 березня 2017 року ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя подано скаргу щодо дисциплінарного проступку судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко Аліни Володимирівни , яка зареєстрована за вх. №Л-1612/0/7-17.

05 травня 2017 року ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду міста Києва та Вищої ради правосуддя подано скаргу на бездіяльність Голосіївського районного суду міста Києва, яка зареєстрована за вх. №Л-1612/1/7-17.

Ухвалою Члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. від 11.01.2018 №92/0/18-18 скарга ОСОБА_1 за вх. №Л-1612/0/7-17 стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В. залишена без розгляду та повернута на підставі п. 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені). Як вбачається з рішення Вищої ради правосуддя від 10.10.2017 №3231/0/15-17 Шумко А.В. звільнено з посади судді у відставку.

Ухвалою Члена Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. від 15.01.2018 №159/0/18-18 скарга ОСОБА_1 за вх. №Л-1612/1/7-17 стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В. залишена без розгляду та повернута на підставі п. 5 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені). Як вбачається з рішення Вищої ради правосуддя від 10.10.2017 №3231/0/15-17 Шумко А.В. звільнено з посади судді у відставку.

Не погоджуючись з діями та бездіяльністю відповідача щодо вчасного розгляду скарг позивача на дії судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В., не складення висновку і не передання його на розгляд дисциплінарної палати та повернення його скарг без розгляду, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів Закон України від 02 червня 2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII ).

За змістом статті 1 Закону №1402-VIII, судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Статтею 107 Закону №1402-VIII, передбачено право на звернення з дисциплінарною скаргою щодо судді. Так, згідно вказаної статті, право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Адвокат зобов`язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги.

За частинами другою-четвертою статті 107 Закону №1402-VIII, дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку; 2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. Вища рада правосуддя затверджує та розміщує на офіційному веб-порталі судової влади зразок дисциплінарної скарги. Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв`язку зі здійсненням ним правосуддя.

Частиною шостою цієї ж статті встановлено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Статтею 106 Закону №1402-VIII, визначено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав передбачених цією статтею.

Згідно статті 108 Закону №1402-VIII, дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.

З огляду на зазначене, вказаним Законом визначено право особи, у випадку наявності встановлених законом підстав, на звернення зі скаргою щодо судді до органу, що відповідно до Закону здійснює дисциплінарне провадження відносно судді - Вищої ради правосуддя, а також перелік вимог, яким повинна відповідати така скарга.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначені Законом України «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798-VIII (далі - Закон №1798-VIII).

За змістом статті 1 Закону №1798-VIII, Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і Законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Як встановлено статтею 2 цього ж Закону, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Серед визначених у статті 3 Закону №1798-VIII повноважень, Вища рада правосуддя зокрема, забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Згідно частинами першою-четвертою статті 42 Закону №1798-VIII, дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом. Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя. Дисциплінарне провадження включає:

1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом Вищої ради правосуддя.

Так, як зазначено одним із етапів дисциплінарного провадження є попереднє вивчення та перевірка дисциплінарної скарги, особливості якого визначені статтями 43-46 Закону №1798-VIII.

Відповідно статті 43, член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач):

1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи;

2) за наявності підстав, визначених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;

3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;

4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Висновок доповідача разом із дисциплінарною скаргою та зібраними у процесі попередньої перевірки матеріалами передається на розгляд Дисциплінарної палати.

Статтею 44 визначено підстави для повернення дисциплінарної скарги, згідно якої дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо зокрема:

1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом України "Про судоустрій і статус суддів", або не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові скаржника або судді, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника;

2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді;

3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді;

4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи;

5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені;

6) дисциплінарна скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Очевидно безпідставна дисциплінарна скарга може бути залишена без розгляду та повернута скаржнику, якщо він неодноразово протягом дванадцяти місяців, що передують даті надходження скарги, подавав очевидно безпідставні дисциплінарні скарги, які були залишені без розгляду та повернуті скаржнику або за якими у відкритті дисциплінарної справи було відмовлено.

При розгляді питання про наявність підстав для повернення дисциплінарної скарги не оцінюються достовірність відомостей про ознаки дисциплінарного проступку у поведінці судді, докази його вчинення.

Рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.

Отже, перед відкриттям дисциплінарного провадження відповідний член Дисциплінарної палати здійснює перевірку поданої скарги на відповідність її вимогам статей 43-46 Закону №1798-VIII та встановлює можливість складення висновку з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи або наявність підстав для залишення без розгляду та повернення такої скарги.

На виконання вимог частини другої статті 2 Закону №1798-VIII, Вищою радою правосуддя рішенням від 24 січня 2017 року №52/0/15-17 затверджено Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент).

Як вбачається з преамбули Регламенту ВРП, він регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон), «Про судоустрій і статус суддів», іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

Відповідно пункту 9.1. Регламенту, результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їхньої компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах: а) рішення; б) ухвала; в) протокольна ухвала. Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.

Питання, пов`язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

Главою 12 Регламенту, визначено порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді та, зокрема, попередньої перевірки дисциплінарної скарги.

Згідно з пунктами 12.4., 12.5. Регламенту, скарга залишається без розгляду та повертається з підстав, передбачених статтею 44 Закону. З підстав, передбачених пунктами 1- 5 частини першої статті 44 Закону, член Дисциплінарної палати - доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без розгляду, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

Таким чином, вказані позивачем у позовній заяві обґрунтування протиправної бездіяльності, яка полягала у невчиненні відповідачем жодних дій стосовно поданої ним скарги, не знайшли свого підтвердження, оскільки щодо скарг здійснено попередній розгляд, постановлено відповідні ухвали від 11.01.2018, яка направлена позивачу 12.01.2018 листом №Л-1612/0-1040/0/9-18 та від 15.01.2018, яка направлена позивачу 22.01.2018 листом 1807/0/9-18, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 12.3. Регламенту строк попередньої перевірки не повинен перевищувати сорока п`яти днів із дня її отримання доповідачем.

Отже, період з моменту розподілу матеріалів (скарги) на члена палати - доповідача та їх отримання ним до моменту прийняття рішення про складення висновку або постановлення ухвали про залишення скарги без розгляду та повернення її скаржнику, не може бути більшим ніж сорок п`ять днів.

З відзиву на позов вбачається, що положеннями Регламенту визначений сорока п`ятиденний строк для здійснення попереднього розгляду дисциплінарних скарг. У зв`язку з чим представник відповідача підтвердив факт перевищення встановленого в пункті 12.3. Регламенту строку попередньої перевірки скарг, поданої позивачем, але при цьому не визнає, що таке порушення можна розцінювати як протиправну бездіяльність, оскільки причиною зазначеного порушення стала надмірна завантаженість Вищої ради правосуддя.

При цьому на підтвердження поважності причин (великої завантаженості), що спричинила несвоєчасний розгляд скарг позивача, представник ВРП зазначає, що у період з жовтня 2016 року по березень 2017 року до члена ВРП Гусака М.Б. надійшло 505 справ і матеріалів з питань, які відносяться до повноважень Ради, з них 420 скарг щодо дисциплінарного проступку судді.

Також за період з жовтня 2016 року по березень 2017 року проведено 24 засідання ВРП, на яких було розглянуто понад 1020 питань, з них у 7 засіданнях Гусак М.Б. був доповідачем більше ніж у 240 питаннях.

Крім того, протягом вказаного періоду проведено 7 засідань Дисциплінарної сесії та Першої Дисциплінарної палати ВРП, на яких було розглянуто більше 230 питань, з них у 5 засіданнях Гусак М.Б. був доповідачем більше ніж у 45 питаннях.

На протязі з 21.03.2017 по 11.01.2018 до ВРП надійшло 15103 справи і матеріалів, що відносяться до її повноважень, з них 14008 скарг щодо дисциплінарного проступку судді.

Безпосередньо на Гусака М.Б. за вказаний період надійшло 932 справи та матеріали з питань, які відносяться до повноважень ВРП, з них 903 скарги щодо дисциплінарного проступку судді.

За вказаний період проведено 62 засідання ВРП, на яких було розглянуто понад 1770 питань, з них у 19 засіданнях Гусак М.Б. був доповідачем більше ніж у 85 питаннях.

Також протягом вказаного періоду проведено 43 засідання Першої Дисциплінарної палати ВРП, на яких було розглянуто більше 785 питань, з них у 24 засіданнях Гусак М.Б. був доповідачем більше ніж у 80 питаннях.

Тобто, як зазначає представник відповідача, враховуючи завантаженість відповідача, дисциплінарні скарги ОСОБА_1 стосовно судді Голосіївського районного суду міста Києва Шумко А.В. були розглянуті в порядку черговості та прийнято відповідне рішення.

Суд звернути увагу, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.

Самі по собі строки поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 12-1393а17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № П/9901/137/18 (800/426/17).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 27 червня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції» визначено, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників.

Отже, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб`єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно до статей 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Амельохін