Рішення № 88742653, 06.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

06 квітня 2020 р. справа №520/2460/2020

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного правління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області при відмові ОСОБА_1 в переведенні з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортовому оператору, який виконував спеціальні роботи в польотах;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, та перерахувати пенсію з 26.04.2019 відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, та з урахуванням раніше проведених виплат здійснити її виплату.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час роботи парашутистом - рятівником позаштатної парашутно - десантної групи та одночасно на штатних льотних посадах позивач в період з 13.05.1988 по 24.09.1999 (календарних 11 років, 4 місяці, 12 днів) виконав річні норми стрибків з парашутом з реактивних вертольотів та при обчисленні « 1 рік роботи - за 2 роки» його вислуга складає - 22 роки 8 місяців 24 дні, а з зарахуванням часу служби в збройних силах (3 роки, 1 місяць) загальний розмір вислуги складає 25 років, 9 місяців, 24 дні. У зв`язку з вказаним, враховуючи положення ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 26.04.2019 позивач подав до відповідача відповідну заяву про перехід на пенсію за вислугу років, як борт оператор , який виконував спеціальні роботи в польотах. За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем в листі від 23.07.2019 №198/025-20 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років. Позивач з вказаною відмовою не погоджується, оскільки наведені підстави, а саме: те, що пільговий стаж роботи на посаді парашутиста позаштатної парашутно-десантної групи Богодухівського УАЦ ТСОУ не підтверджено, про що складено акт №2173 від 11.06.2019, вважає протиправними, через що звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Моцика С. через канцелярію суду надійшли письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 29.05.2003 та отримує пенсію по інвалідності III групи загального захворювання, згідно ст. 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

26.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

За результатами розгляду вказаної заяви ГУ ПФ України в Харківській області прийнято рішення, що оформлено листом від 23.07.2019 №898/02.5-20 про відмову у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років згідно п. " а " ст. 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" та п. 2-1 р. XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки не підтверджено пільговий стаж роботи позивача на посаді парашутиста позаштатної парашутно - десантної групи Богодухівського учбового авіаційного центру ТСОУ.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з заявою позивачем подано до пенсійного органу для переведення його на пенсію за вислугою років наступні докази: оригінал трудової книжки, свідоцтво бортового оператора по випуску парашутистів, льотну та парашутну книжку, довідки ХОО ТСОУ від 24.04.2019 №1/74 «Про види виконуваних робіт», N91/75 «Про стрибки з парашутом», №1/76«Про нальот годин» та архівну довідку Галузевого Державного архіву Міністерства Оборони України за період роботи з березня 1994 р. по вересень 1999 р.

Судом встановлено, що в період з 23.04.1986 по 11.05.1988 (календарних 2р. 0 міс. 20 дн.) позивач проходив дійсну строкову військову службу в лавах Повітряно-десантних військ СРСР: в учбовій в/ч 74995 з 27.04.1986 року по 27.11.1986 року, де курсантом виконав 9 стрибків з парашутом з літака АН-2 за що згідно з п.20 «Руководство по парашютно-спасательной и десантной подготовке авиации Вооруженных Сил СССР (РПС и ДП-71)» йому було вручено нагрудний знак парашутиста (що стверджується з записами у військовому квитку та у книжці парашутиста) та у в/ч 11389, як командир молодшого командного складу (єфрейтор-старшина) у 1987 році (з 27.11.1986 року по 16.12.1987 року, як командир відділення та зам.ком.взводу виконав 15 стрибків з парашутом, за що згідно п.21 вище зазначеного «РПС и ДП-71» після виконання 10-го стрибка з парашутом присвоєно звання «Парашутист-відмінник» (що стверджується записами у військовому квитку та у книжці парашутиста) та у 1988 році, як старшина-командир БМД-зам.ком.взводу бойових машин Повітряно-десантних військ виконав 9 стрибків з парашутом з літака Ш-76, що підтверджується записами у військовому квитку та у книжці парашутиста.

Згідно відомостей трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.22-26) позивач:

- 10.10.1988 прийнятий на посаду авіаційного техніка в Богодухівський учбовий авіаційний центр Дос ААФ СССР;

- 08.02.19993 переведений інструктором парашутно - десантної підготовки;

- 28.02.1994 згідно директиви Головного Штабу ВС України від 01.02.1994 №115/1/045 Богодухівський учбовий авіаційний центр ОСО України переформований у Військову частину А 3945;

- 16.09.1996 призначений на посаду інструктора - парашутистом;

- 25.1998 призначений старшим інструктором парашутної служби (завідуючим складом);

- 24.09.1999 звільнений в зв`язку з ліквідацією ВЧ А3945 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Також згідно відомостям трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.27-28) позивач:

- 13.05.1988 зарахований парашутистом - рятівником позаштатної парашутно - десантної групи Богодухівського УАЦ ДОСААФ СССР;

- 08.02.201993 призначений інструктором - старшим парашутистом- рятівником парашутно - десантної групи;

- 28.02.1994 згідно директиви Головного Штабу ВС України від 01.02.1994 №115/1/045 Богодухівський учбовий авіаційний центр ОСО України переформований у Військову частину А 3945;

- 24.09.1999 виключений зі складу парашутної позаштатної пошуково- рятувальної групи за п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров`я.

Вказані обставини підтверджується у довідці Харківської обласної організації ТСО України від 24.04.2019 №1/74 (а.с. 29 ).

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до п.4 Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21.07.1992, до вислуги років працівникам льотного складу зараховується, зокрема, час служби на посадах льотного складу Збройних сил колишнього Союзу РСР і України та робота на посадах льотно-випробного складу - в порядку, встановленому для призначення пенсій відповідно військовослужбовцям та працівникам льотного і льотно - випробного складу.

Таким чином, час військової служби позивача на льотних посадах в період з 23.04.1986 по 11.05.1988 (календарних 2р.0міс.20дн.) при обчисленні «один місяць - за півтора місяці вислуги» зараховуються до вислуги років позивача, як працівника льотного складу, у розмірі 3 роки 1 місяць.

Згідно положень п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", в редакції що діяла на час призначення пенсії, право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Відповідно до п. "а" 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII,в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Зазначені працівники, звільнені від льотної роботи за станом здоров`я (через хворобу), при наявності вислуги років у чоловіків не менше 20 років і у жінок не менше 15 років мають право на пенсію пропорційно відпрацьованому часу.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 21.07.1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Пунктом 4 Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років визначені парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.

Як вбачається із записів трудової книжки, позивач у період роботи з 13.05.1988 по 24.09.1999 працював парашутистом-рятувальником в складі позаштатної парашутно-десантної групи Богодухівського УАЦ ДОСААФ СССР, який у лютому 1994 р.переформований у ВЧ А3945.

Згідно п.п. "г" п. 1 " Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.07.1992 №418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ, Товариства сприяння обороні України, рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу за два роки вислуги.

Таким чином, посада, яку обіймав позивач у Богодухівському УАЦ ДОСААФ СССР та ВЧ А 3945 є підставою для зарахування періоду роботи з 13.05.1988 по 24.09.1999 до вислуги років, як особі льотного складу, відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення".

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 08/143 від 24.06.2008.

Отже, до вислуги років позивача, як парашутиста-рятувальника зараховується час роботи з з 13.05.1988 по 24.09.1999 в Богодухівському УАЦ ДОСААФ СССР та ВЧ А 3945.

Щодо того, що позивач працював поза штатом, суд зазначає наступне.

Поняття «позаштатний працівник», тобто працівник, який виконує роботу без зарахування його до штатного (спискового) складу підприємства, установи чи організації у законодавстві про працю України не передбачено, відповідно відсутні вимоги до процедури оформлення з ними трудових відносин.

Статтею 24 КЗпП України (в редакції, що діяла станом на 05.02.1982 року) передбачалось, що трудовий договір укладається, як в усній так і в письмовій формі.

Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця (ч. 1 ст. 48 КЗпП України). Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (ч. 2 ст. 48 КЗпП України).

Відповідно до п. п. 1 п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 року № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поза штатний працівник відповідно до діючого у період з 13.05.1988 по 24.09.1999 законодавства мав можливість перебувати у трудових відносинах з підприємствами, установами чи організаціями, в тому числі з Харківським обласним авіаційно-спортивним клубом ДТСААФ СРСР (Харківський аероклуб ім. В.С. Гризодубової Товариства сприяння оборони України).

Таким чином, наявні підстави вважати, що відмова позивачу в переході з призначенні пенсії за інвалідністю на пенсію за вислугу років у зв`язку з відсутністю у позивача спеціального трудового стажу є протиправною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення відповідача , що оформлено листом від 23.07.2019 №898/02.5-20 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортовому оператору, який виконував спеціальні роботи в польотах.

Відповідно у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача при відмові ОСОБА_1 в переведенні з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортовому оператору, який виконував спеціальні роботи в польотах, належить відмовити.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 245 КАС України, задля належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, враховуючи висновки суду.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати відповідача перерахувати пенсію з 26.04.2019 відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 №418, та з урахуванням раніше проведених виплат здійснити її виплату, суд вважає такі позовні вимоги передчасними, через що вони не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 134, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що оформлено листом від 23.07.2019 №898/02.5-20 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з 26.04.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортовому оператору, який виконував спеціальні роботи в польотах.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.04.2019 щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, як бортового оператора, який виконував спеціальні роботи в польотах, враховуючи висновки суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2020 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.