Рішення № 88742239, 31.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року справа № 340/544/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головне управління НП в Кіровоградській області, вул. В. Чміленка,41, м.Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ №97 від 23 січня 2020 року ГУ НП в Кіровоградській області в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважає наказ №97 від 23 січня 2020 року ГУ НП в Кіровоградській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Кіровоградській області" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності, незаконним і безпідставним, оскільки ним не було вчинено жодних дисциплінарних проступків.

Ухвалою суду від 18.02.2020 року справу призначено за правилами спрощеного позовного провадженні, з повідомленням сторін (а.с.40-41).

Ухвалою суду від 26.02.2020 року розгляд справи вирішено проводити в режимі відеоконферензв`язку (а.с.48-49).

Представник відповідача у відзиві до позову просив відмовити позивачу в його задоволені з підстав законності дій відповідача (а.с.66-71).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмовому відзиві.

Відповідно до усної ухвали, занесеної до журналу судового засідання 31.03.2020 р., подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в органах поліції, на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Світловодського ВП Головного управління НП в Кіровоградській області.

Так, наказом ГУ НП в Кіровоградській області від 23.12.2019 року №2242 "Про призначення службового розслідування" призначено проведення службового розслідування за фактом виявлених порушень працівниками поліції в окремих підрозділах ГУ НП в області, в тому числі в Світловодському відділі поліції.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 23.12.2019 року о 9:15 год. працівниками УІОС ДКЗ НП України здійснено перевірку Світловодського ВП ГУ НП в Кіровоградській області, в ході якої виявлено оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Світловодського ВП ГУ НП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, різка зміна окраси шкіри, поведінка, яка не відповідала обставинам, розширені зіниці, почервоніння очей та губ, сухість у роті).

В зв`язку з чим, перевіряючі запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» або у КНП "Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР", на що останній відмовився.

В зв`язку з відмовою від проходження огляду, працівниками поліції складено акт від 23.12.2019 року №9559/111-19 про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.94).

Також ОСОБА_1 надав пояснення з даного приводу, в яких заперечив факт вживання алкоголю, зазначивши про погане самопочуття. Крім того, зазначив, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки спиртні напої він не вживав. Також пояснив, що на огляд погодився, але лише після отримання медичної допомоги (а.с.95).

За результатами проведеного розслідування встановлено, що ОСОБА_1 допущено порушення вимог п.п.1,2, ч.1 ст.18 , ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", п.п.1,2,14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту НПУ, абз. 2 п.1, абз. 6 п. 2 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, що виразилось у перебуванні 23.12.2019 року на службі в стані алкогольного сп`яніння та прийнято наказ від 23.01.2020 року №97, пунктом 1 якого до капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову невідповідність (а.с.30).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Законом України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України" та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року №1179.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями частини 1 ст.59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ст. 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).

Згідно зі ст. 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ст.1 Статуту).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст.11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

У відповідності до ч.1 ст.12 Статуту дисциплінарним, проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Надаючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення оскаржуваного наказу, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність , суд враховує наступне.

Під час службового розслідування встановлено, 23.12.2019 року о 9:15 год. працівниками УІОС ДКЗ НП України здійснено перевірку Світловодського ВП ГУ НП в Кіровоградській області, в ході якої виявлено оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Світловодського ВП ГУ НП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_1 , який перебував на службі з явними ознаками сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, різка зміна окраси шкіри, поведінка, яка не відповідала обставинам, розширені зіниці, почервоніння очей та губ, сухість у роті).

В зв`язку з чим, перевіряючі запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest» або у КНП "Кіровоградський обласний наркологічний диспансер КОР", на що останній відмовився.

В зв`язку з відмовою від проходження огляду, працівниками поліції складено акт від 23.12.2019 року №9559/111-19 про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.94).

Позивач у поясненнях 23 грудня 2019 року (а.с.95) зазначив, що о 08.15 годин прибув на робоче місце. Однак, прибувши на службу, відчув погіршення здоров`я - біль у серці та запаморочення, в зв`язку з чим викликав на місце служби бригаду швидкої медичної допомоги. Після чого позивач перебував в актовому залі відділу поліції. Так, позивач зазначив, що близько 9:00 год. до актового залу зайшли перевіряючі ДКЗ НП України, які запропонували поліцейським пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alkotest, на що він погодився та повідомив, що пройде огляд після надання йому медичної допомоги, в зв`язку з поганим самопочуттям.

За результатами огляду медичними працівниками, у позивача виявлено ознаки гіпертонічного кризу та повідомлено про необхідність госпіталізації до лікувального закладу (а.с. 132-134).

Позивач зазначив, що після отримання медичної допомоги, він звернувся до Світловодської ЦРЛ для встановлення стану сп`яніння (а.с.13).

Відповідно до висновку від 23.12.2019 року у позивача не виявлено алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.14).

При цьому, опитані в рамках проведеного службового розслідування працівники Світловодського ВП (підполковник поліції ОСОБА_2 , майор поліції ОСОБА_3 , майор поліції ОСОБА_4 , майор поліції ОСОБА_5 , капітан поліції ОСОБА_6 , лейтенант поліції ОСОБА_7 ) підтвердили факт його скарг на погане самопочуття та прохань викликати швидку. Крім того, опитані особи, письмові пояснення яких долучені до висновку службового розслідування, підтвердили, що позивач не відмовлявся від проходження освідування, а зазначив, що пройде його після отримання медичної допомоги.

В подальшому, позивач був госпіталізований та перебував на лікарняному з 23.12.2019 року по 26.12.2019 року включно (а.с.12).

Позивач, заперечуючи допущені порушення та неправомірність застосування до нього дисциплінарного стягнення, зазначив про порушення процедури проведення службового розслідування. Зокрема, зазначив, що він не був повідомлений про проведення службового розслідування, а пояснення надані 23.12.2019 року - були надані ним за фактом відмови від огляду, а не в рамках службового розслідування.

При цьому, представник відповідача наголошував, що позивач був обізнаний про проведення службового розслідування, посилаючись на пояснення надані ОСОБА_1 - 23.12.2019 року. Також представник відповідача зазначив, що позивачем не було надано висновку щодо результатів медичного огляду від 23.12.2019р. під час проведення службового розслідування, а тому він не може вважатись належним доказом.

Суд не приймає таке твердження відповідача, оскільки, під час розгляду справи, стороною відповідача не надано доказів на підтвердження повідомлення позивача про службове розслідування, а тому суд не приймає до уваги твердження відповідача про ненадання під час службового розслідування висновку від 23.12.2019 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за зверненнями громадян стосовно ОСОБА_1 .

Пунктом 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерство охорони здоров`я/МВС від 09.11.2015р.№1452/735 "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі - Інструкція) передбачено наступне.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Як вже зазначалося судом вище, позивач погодився на проходження тесту, однак після надання йому медичної допомоги.

В зв`язку з тим, що позивач, згідно з поясненнями, які долучені до матеріалів справи, починаючи з 8:30 год. 23.12.2019 р. почувався зле, йому було викликано бригаду швидкої медичної допомоги.

Відповідно до листа КНП "Світловодська ЦРЛ" Світловодської міської ради за вих. №389/01-14 від 17.03.2020 р., встановлено, що відповідно до журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів (ф№074/о) розпочатого 16.06.2019р. за №894 - 23.12.2019 о 9 год 45 хв. зареєстровано звернення ОСОБА_1 ,1987 р.н. Оглянутий завідувачем терапевтичного відділення, встановлено діагноз - «Гіперонічний криз» (а.с.133).

Згідно з довідкою КНП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастрофу Кіровоградській області Кіровоградської обласної ради" Кіровоградської ОДА за вих. №63 від 17.03.2020 р. встановлено, що 23.12.2019 р. о 09 год. 05 хв. до нього здійснено виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги №7762 за адресою - м. Світловодськ, вул. В. Куцевича,8. При огляді встановлено діагноз - «Гіпертонічний криз». Після надання медичної допомоги хворого доставлено в ОСОБА_8 (а.с.134).

Частиною 9 Розділу ІІ Інструкції, визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Суд звертає увагу на те, що зазначена Інструкція фактично є фінальним прикладним нормативно-правовим документом, містити точний зміст норм законів, що регулює конкретно визначений у ній процес, з деталізацією кроків та вирішенням питань, що постають в ході виконання такого процесу. Фактично, вона є інструментом, за допомогою якого дії поліцейських та інших осіб, що беруть участь у процесі є чіткими та зрозумілими.

Судом встановлено, що працівниками УІОС ДКЗ НП України здійснено перевірку Світловодського ВП ГУНП в Кіровоградській області - 23.12.2019 року о 09:15 год. При цьому точного часу виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не визначено.

При цьому, до суду долучено заяву надану ОСОБА_1 про проведення освідчення на стан сп`яніння, яка подано до головного лікаря КНП "Світловодська ЦРЛ". Заява містить дату « 23.12.2019» та час « 11 год. 10 хв.» (а.с.13).

При цьому, висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 складено 23.12.2019 року о « 11 год. 40 хв.» (а.с.14).

Таким чином, суд може вважати наданий висновок належним доказом оскільки обстеження на вміст алкоголю було здійснено своєчасно, з урахуванням визначеного в Інструкції часу, тому достовірність результатів може братися судом до уваги.

Також судом враховано, що позивач самостійно звернувся для отримання вказаного висновку, після отримання медичної допомоги.

Так, в судовому засіданні, представником відповідача не доведено, що позивач відмовився від проходження медичного освідування, оскільки зміст письмових пояснень, відібраних у працівників Світловодського ВП долучених до висновку службового розслідування, свідчить про протилежне.

Суд звертає увагу на те, що позивача притягнуто до відповідальності через відмову від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння, та як наслідок, перебування 23.12.2019 року на службі в стані алкогольного сп`яніння, а також скоєння вчинку, який негативно впливає на репутацію Національної поліції України.

Поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті.

В постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року у справі № 21-1288а15 та від 20 жовтня 2015 року у справі №21-2103а15 прямо зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вирішуючи питання про обґрунтованість такої підстави - як відмова від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння, суд зазначає наступне.

Інформація у висновку службового розслідування щодо дій ОСОБА_1 є об`єктивною частиною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Водночас, у висновку не йдеться про вчинення позивачем дій, які не охоплюються об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, відмова від проходження медичного огляду на встановлення стану сп`яніння, про яку стверджується у висновку службового розслідування, полягає у вчиненні правопорушення, вина у скоєнні якого може встановлюватися лише судом в рамках адміністративного провадження.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Крім того, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тому суд врахував, що Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що пункт 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод вимагає від представників держави - насамперед суддів, що розглядають справу, але й від інших представників органів влади, - щоб вони утримувалися від публічних заяв про те, що обвинувачений вчинив правопорушення, яке йому ставлять за вину, доти, доки ця вина не буде офіційно встановлена судом.

У рішенні від 10 лютого 1995 року в справі «Аллене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

З викладеного вбачається, що твердження у наказі від 23 січня 2020 року №97 про вчинення дій, які є об`єктивною частиною правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушують презумпцію невинуватості, встановлену Конституцією.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ №97 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУ НП в Кіровоградській област" від 23 січня 2020 року ГУ НП в Кіровоградській області в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідальність.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко