Рішення № 88742235, 14.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м.Київ № 320/4353/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області скасування рішення та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування рішення від 23.05.2019 № 0054555106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахунок) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є самозайнятою особою та перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та здійснює незалежну професійну діяльність, а саме є адвокатом. Оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штраф та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Разом з тим, позивач зазначає, що ним своєчасно та в повному обсязі сплачувались зобов`язання з єдиного внеску виконані у відповідності до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464). У зв`язку з наведеним вважає спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені протиправним та таким що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

30.09.2019 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, з обставин наведених у відзиві.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

22.10.2019 учасники справи у судове засідання для розгляду даної справи не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Позивач 22.10.2019 подав клопотання про проведення судового розгляду справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 замінено первісного відповідача Головне управління ДФС в Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 - громадянин України ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Баришівським РВ ГУ МВС України в Київській області 24.06.2005; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що позивачем сплачувався єдиний внесок на загально обов`язкове державне соціальне страхування особами, які мають найманих працівників на рахунок № НОМЕР_3 , що підтверджується наступними квитанціями: від 05.04.2018 № 59 на суму 2 458,00 грн; від 12.07.2018 № 180 на суму 2 458,00 грн; від 08.10.2018 № 29 на суму 2 458,00 грн.

У подальшому наступні платежі по ЄСВ позивачем сплачувались, як самозайнятою особою на рахунок № НОМЕР_4 , щ підтверджується квитанціями від 08.01.2019 № 54 № 2 458,00 грн; від 04.07.2019 № 84 на суму 2 754,20 грн; від 10.04.2019 № 77 на суму 2 760,00 грн; від 31.01.2019 № 135 на суму 8 445,54 грн.

23.05.2019 відповідачем винесено рішення № 0054555106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 6 952,82 грн, з яких штраф у розмірі - 3 655,36 грн за період з 20.04.2018 по 31.01.2019 та пеня у розмірі - 3 297,46 грн.

04.07.2019 позивачем оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку.

Рішенням від 26.07.2019 № 18268/Б/10-36-10-01 скаргу було залишено без розгляду з підстав того, що податкове рішення необхідно було оскаржити до ДФС України.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону № 2464 (тут й надалі в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п. 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Частиною 2, 3 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із абзацом 4 та 5 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у п. 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч.1 ст. 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Частиною 10 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 ст. 25 Закону №2464 передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Як зазначено у ч. 10 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску органом доходів і зборів накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє дійти висновку, що платниками єдиного соціального внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську діяльність, та отримують дохід від цієї діяльності. Такі особи зобов`язані своєчасно та у повному обсязі здійснювати сплату єдиного соціального внеску. Несвоєчасна сплата платником єдиного внеску передбачає застосування контролюючим органом до такої особи штрафу та пені.

З матеріалів справи встановлено, що штраф та пені застосовані до позивача у зв`язку з тим, що у період з 04.05.2018 до 31.01.2019 позивач не сплачував єдиний внесок.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачувався єдиний внесок на загально обов`язкове державне соціальне страхування особами на помилковий рахунок, а саме, за найманих працівників на рахунок № НОМЕР_3 , що підтверджується наступними квитанціями: від 05.04.2018 № 59 на суму 2 458,00 грн; від 12.07.2018 № 180 на суму 2 458,00 грн; від 08.10.2018 № 29 на суму 2 458,00 грн.

У подальшому з метою виправлення допущеної помилки позивачем платежі по ЄСВ позивачем сплачувались, як самозайнятою особою на рахунок № НОМЕР_4 , що підтверджується квитанціями; від 08.01.2019 № 54 № 2 458,00 грн; від 04.07.2019 № 84 на суму 2 754,20 грн; від 10.04.2019 № 77 на суму 2 760,00 грн; від 31.01.2019 № 135 на суму 8 445,54 грн, на підставі чого допущена помилка була усунута.

З матеріалів справи вбачається, у зв`язку невірним зазначенням платіжних реквізитів зарахування сплачених позивачем коштів відбулось не на рахунок зі сплати єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а на рахунок для сплати єдиного внеску за найманих працівників.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що сплата позивачем коштів на неправильний рахунок не може бути свідченням порушення ним законодавства про збір та облік єдиного внеску.

В спірному випадку відповідно до наданих квитанцій на платіжних доручень сплата єдиного внеску здійснена позивачем своєчасно, кошти фактично надійшли до бюджету, а невірне визначення виду рахунку зі сплати єдиного соціального внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання з єдиного внеску у визначений законодавством строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Отже, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений ст. 9 Закону № 2464, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафу, передбаченого ст. 25 Закону № 2464.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 804/444/16 (провадження №К/9901/10821/18).

Суд звертає увагу, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки сплачені в подальшому були перераховані на відповідний рахунок в казначействі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення № 0054555106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 23.05.2019, прийняте ГУ ДФС у Київській області, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення винесене відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем сплачено 768,40 грн. судового збору за подання адміністративного позову, що підтверджується квитанцією № 45 від 06.08.2019.

Відтак у зв`язку із задоволенням позову суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн.за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державноїподаткової служби в Київській області.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати рішення Головно управління Державної податкової служби в Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) від 23.05.2019 № 0054555106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахунок) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової службив Київській області(код ЄДРПОУ 39393260)сплачений судовий збір у сумі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.