Рішення № 88742157, 14.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/138/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 04.12.2019 № ПЛ4900/152/АВ/П/ТД-ФС.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року в адміністративній справі №440/544/19, що набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано постанову управління Держпраці у Полтавській області від 4 лютого 2019 року №ПЛ3079/783/АВ/П/ТД-ФС. Проте, 10 жовтня 2019 року посадові особи Управління Держпраці у Полтавській області, всупереч положенням п.4 ст. 13 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, здійснено повторне за 2019 рік інспекційне відвідування приміщення з вільним доступом де здійснюється торгівля фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Після телефонного дзвінка адвокату посадові особи відповідача негайно покинули місце інспекційного відвідування, не складавши жодних процесуальних документів чи пояснень. У той же час, відповідно до довідки ГУ ДПС в Полтавській області від 21.10.2019 № 1280/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 "Про проведення фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем - ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин", проведеної 10.10.2019, складеної представниками такого контролюючого органу, що залишились в приміщенні та були присутні на перевірці разом з посадовими особами Управління Держпраці в Полтавській області, порушень не встановлено. Вважаючи акт перевірки та постанову про накладення штрафу такими, що складені з мотивів помсти за програну справу № 440/544/19, наголосила, що відповідачем допущено невідповідність порядку направлення на проведення заходу державного контролю вимогам частини третьої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В частині встановленого порушення зазначила, що позивач не потребує допомоги у веденні своєї господарської діяльності з боку інших осіб, свідками чого стали фахівці податкової служби, якими було складено довідку від 21.10.2019 №1280/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 про відсутність порушень. Недостовірними є відомості внесені стосовно того, що гр. ОСОБА_2 виконував обов`язки підсобного робітника, оскільки посадовими особами відповідача особу громадянина, що перебував у приміщенні жодним чином встановлено не було, а покупці обслуговують себе самостійно.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 прийнято позовну заяву до судового розгляду та провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

14.02.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, мотивуючи тим, що спірна постанова відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 є безпідставними. В свою чергу, інспекційне відвідування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, яким, у тому числі, завчасне повідомлення роботодавця про здійснення заходів державного нагляду (контролю) чинним законодавством не передбачено. Наголосив, що в ході такого відвідування встановлено факт використання позивачем праці гр. ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин /а.с. 70-73/.

02.03.2020 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої позивач, наполягаючи на задоволенні своїх вимог, пояснила з приводу неналежності відеозапису, доданого до відзиву. Наголосила на раніше наведених аргументах позовної заяви /а.с. 102-106/.

17.03.2020 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача наголошував на проведенні комплексних заходів з виводу з тіні ринку праці на виконання, зокрема, розпорядження Кабінету Міністрів України за № 649-р від 05.09.2018 "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення". Зазначив, що як в ході інспекційного відвідування, проведеного на початку 2019 року так і 10 жовтня 2019 року, був виявлений працівник без належного оформлення трудових відносин, а саме - ОСОБА_2 , який має ІІ групу інвалідності з дитинства, якому безстроково заборонено роботи з небезпечними умовами праці, керування транспортними засобами та фізичні навантаження. На думку відповідача, така особа може і не знати чи не усвідомлювати дані дії, чим може і користується позивач. Зазначив, що праця такого громадянина зафіксована на відеозаписі /а.с. 111-112/.

24.03.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, відповідно до яких наголошував на невідповідності наданих відповідачем відеоматеріалів положенням статті 77 КАС України, оскільки не містять зображення осіб, які виконують будь-які роботи, інформації про осіб, що знаходяться в приміщенні, їх пояснень або відомостей, при яких обставинах та де саме і коли була проведена така зйомка /а.с. 116-117/.

В судове засідання 24.03.2020 сторони не з`явилися, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 24.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в письмовому провадженні /а.с. 119/.

25.03.2020 надійшло клопотання позивача про розгляд справи без її участі /а.с. 120/.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

На підстав наказу Управління Держпраці в Полтавській області від 08.10.2019 № 217П та направлення на проведення заходу державного контролю від 09.10.2019 №1793 головним державним інспекторам Ягодовській Я . В . та Братусь Л .О. доручено проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 /а.с. 74-75/.

За результатами відповідного заходу складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 21.10.2019 № ПЛ4900/152/АВ (надалі по тексту - акт інспекційного відвідування), яким зафіксовано порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Так, з метою проведення інспекційного відвідування 10.10.2019 о 12 годині 50 хвилин спільно з посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області було здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною вище адресою знаходяться складські приміщення, призначені для зберігання товарів. В одному із складських приміщень розташований оптовий склад, в якому здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1 . В даному складському приміщенні зберігаються фрукти, овочі та ведеться торгівля. Під час проведення інспекційного відвідування в зазначеному приміщенні знаходилась безпосередньо ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , використання праці якого було встановлено під час попереднього інспекційного відвідування (акт від 16.01.2019 №ПЛ3079/783/АВ). Гр. ОСОБА_2 виконував обов`язки підсобного працівника, а саме переставляв мішки з овочами за допомогою ручного навантажувача. В ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надати письмове пояснення відмовилась, документи щодо оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_2 не надані. Враховуючи викладені вище обставини, гр. ОСОБА_2 допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин, що свідчить про порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України /а.с. 76-82/.

Управління Держпраці у Полтавській області прийнято припис від 21 жовтня 2019 року № ПЛ4900/152/АВ/П про усунення виявлених порушень /а.с. 30-32/.

Від підписання акту та припису позивач відмовилась, про що складено акт від 01.11.2019 /а.с. 86/. У зв`язку з чим такі акт та припис направлені поштовим відправленням.

Листом від 24.10.2019 №02-12/6799 позивача повідомлено, що отримання вказаного вище акту інспекційного відвідування дає підстави для розгляду справи про накладення штрафу згідно ст. 265 КЗпП України у термін, визначений Порядком накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 /а.с. 89/, що направлено з рекомендованим повідомленням та повернулось з відміткою поштового відділення 06.12.2019 із зазначенням причини невручення "За закінченням терміну зберігання".

За результатами розгляду справи про накладення штрафу Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04 грудня 2019 року № ПЛ4900/152/АВ/П/ТД-ФС, якою за порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП України на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України накладено на позивача штраф у розмірі 125190 грн /а.с. 90/.

Не погодившись з відповідною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі по тексту - Закону №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини 4 статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Постановою КМ України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" /в редакції станом на момент спірних правовідносин/.

Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 823 інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Зі змісту наданого відзиву на позовну заяву судом встановлено, що підставою для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 зазначено План спільних заходів суб`єктів господарювання на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №649-р на жовтень 2019 року /а.с. 71 - зворот/.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №649-р доручено Державній службі з питань праці, Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду України, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести починаючи з 5 жовтня 2018 року в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б наявність конкретної підстави для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , передбаченої пунктом 5 Порядку №823.

Згідно з п. 8 Порядку № 823 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з п. 9 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Так, суд зазначає, що законодавець чітко визначив, що до початку проведення інспекційного відвідування інспектор праці зобов`язаний пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення відповідного заходу.

Всупереч викладеним нормам відповідачем не долучено до матеріалів справи належних до допустимих доказів дотримання вказаних вимог Порядку № 823.

А пояснення представника відповідача, наведені у відзиву на позовну заяву, стосовно відмови у підписанні такого направлення суб`єктом господарювання не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до п. 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

Згідно з п. 20 Порядку № 523 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Відповідно до п. 21 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У відповідності до п. 23 Порядку № 823 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно з п. 27 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності не вживаються (п. 28 Порядку № 823).

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /надалі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади .

Пунктом 3 Порядку №509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу /пункт 8 Порядку № 509/.

З 1 січня 2017 року збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства з питань оплати праці з метою запобігання "тіньової" зайнятості, легалізації заробітної плати.

Так, Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 265 Кодексу законів про працю України, згідно з якими, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

На підставі статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року в Україні встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 4173 гривні.

Відповідач постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04.12.2019 за порушення позивачем вимог ст. 24 КЗпП України, у відповідності до ч. 2 ст. 265 КЗпП України застосував до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 125190 грн (4173 х 30 х 1 кількість працівників).

Суд зауважує, що постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 24 КЗпП України виносяться у разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Так, відповідно до акту інспекційного відвідування посадовими особами відповідача зафіксовано, що під час проведення інспекційного відвідування в зазначеному приміщенні знаходилась безпосередньо ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , використання праці якого було встановлено під час попереднього інспекційного відвідування (акт від 16.01.2019 №ПЛ3079/783/АВ). Гр. ОСОБА_2 виконував обов`язки підсобного працівника, а саме переставляв мішки з овочами за допомогою ручного навантажувача. В ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надати письмове пояснення відмовилась, документи щодо оформлення трудових відносин з гр. ОСОБА_2 не надані. Враховуючи викладені вище обставини, гр. ОСОБА_2 допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин, що свідчить про порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Суд наголошує, що відповідач стверджує про те, що використання праці вказаної особи було встановлено на підставі акту від 16.01.2019 №ПЛ3079/783/АВ, складеного під час попереднього інспекційного відвідування.

В той же час, згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі 440/544/19, що набрало законної сили поставлено під сумнів належність фіксації відповідного порушення, наслідком чого стало задоволення вимог позивача та скасування постанови про накладення штрафу, прийнятої на підставі такого акту.

Суду не надано доказів скасування вищевказаного судового рішення, а тому посилання представника відповідача у відзиві на обставини, яким надана правова оцінка судом, є необґрунтованим та не заслуговує на увагу.

Також, відповідно до відзиву на позовну заяву доказом на підтвердження факту "виконання обов`язків підсобного працівника" гр. ОСОБА_2 зазначено відеозапис, що долучений на дисковому носії до такого відзиву.

Дослідивши такий запис суд, погоджуючись з поясненнями представника позивача та наголошує, що він не містить належних та допустимих відомостей, що можуть засвідчити відповідний факт, більше того, не містить відомостей про дату та час такої фіксації, не містить будь-якої фіксації та навіть повного зображення осіб, присутніх на ньому.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що відображений у акті інспекційного відвідування факт перебування у приміщенні оптового складу під час проведення заходу державного контролю молодого чоловіка, що інспекторами ідентифікований як ОСОБА_2 , не є беззаперечним свідченням працевлаштування даного громадянина у ФОП ОСОБА_1 , адже у ході інспекційного відвідування не встановлено та не зафіксовано фактів здійснення цим громадянином розрахункових операцій, розвантаження/навантаження товарів в якості виконання роботи для позивача, отримання чи підписання документів від імені підприємця, не відібрано пояснень від вказаної особи тощо. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, яким чином відповідачем було ідентифіковано особу, як ОСОБА_2 .

Одночасно з викладеним, суд не може визнати належним доказом відсутності відповідного порушення довідку ГУ ДПС в Полтавській області від 21.10.2019 № 1280/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 "Про проведення фактичної перевірки з питань дотримання роботодавцем - ФОП ОСОБА_1 законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин", оскільки не містять відомостей про проведення фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 спільно з посадовими особами управління Держпраці у Полтавській області чи обсягу матеріалів, що ними досліджувались.

Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищезазначене та враховуючи, що інспекційне відвідування проведено без дотримання процесуальних вимог щодо належного повідомлення, пред`явлення посвідчень, направлення, Головне управління Держпраці у Полтавській області неправомірно використало відомості отримані фактично не в рамках інспекційного відвідування відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до приписів частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

З урахуванням наведеного вище, суд зауважує, що відповідачем у ході розгляду справи не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску до роботи найманого працівника без укладення з ним трудового договору.

Суд наголошує, що в ході судового розгляду справи відповідачем не надані належні та допустимі пояснення та докази на їх підтвердження стосовно фіксації особи як ОСОБА_2 , фіксації допуску громадянина ОСОБА_2 до фактичної роботи, фіксації здійснення конкретної роботи (виконання трудових функцій), оскільки відповідачем зауважено, що останній виконував обов`язки підсобного робітника, однак не надано відомостей та доказів на їх підтвердження стосовно того яким чином інспекторами встановлено виконання особою обов`язків підсобного працівника, як і не визначено чим передбаченні такі обов`язки та чи затверджувалися вони ФОП ОСОБА_1 . Актом перевірки підтверджено, що інспекторами відповідача не з`ясовувалось у особи, що була зафіксована у приміщенні оптового складу, її фактичні обов`язки, відомості про оплату робочого часу та періоду роботи останнього у ФОП ОСОБА_1 , режиму та умов праці, якщо вони погоджені між ФОП ОСОБА_1 та такою особою.

Крім того, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в ході інспекційного відвідування вказаного об`єкту уповноваженими особами відповідача проведено відібрання пояснень в особи, яка на думку інспекторів відповідача працювала у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудового договору.

Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд приходить висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо допущення ФОП ОСОБА_1 . ОСОБА_2 як працівника до роботи без укладення з ним трудового договору, а відтак відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ4900/152/АВ/П/ТД-ФС від 04 грудня 2019 року на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 (Сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) гривень - прийнята не на підставі, не у межах повноважень, не у спосіб, що визначений законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто необґрунтовано, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1251,91 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією від 09.01.2020 № 0.0.1575266522.1.

З огляду на те, що судом задоволено позов в повному обсязі, у даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 04 грудня 2019 року № ПЛ4900/152/АВ/П/ТД-ФС на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 125190,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 1251,91 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня дев`яносто одна копійка).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський