Ухвала суду № 88742045, 13.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7505/19

У Х В А Л А

13 квітня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача – Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (від 14.02.2020р. вхід.№6672/20) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з означеною позовною заявою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 03.02.2020р. вхід.№4893/20), просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» щодо невиплати ОСОБА_1 сум підвищення посадового окладу за проходження служби в секторі максимального рівня безпеки, утвореного в Державній установі «Одеської установи виконання покарань (№21)»; зобов`язати начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» видати наказ, яким встановити ОСОБА_1 посадовий оклад з урахуванням його підвищення на 15 % за проходження служби в секторі максимального рівня безпеки, утвореній при Державній установі «Одеської установи виконання покарань (№21)», відповідно до п.3.2 р.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009р. №222; зобов`язати Державну установу «Одеський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення посадового окладу за проходження служби в секторі максимального рівня безпеки утвореного в Державній установі «Одеської установи виконання покарань (№21)» з 01 квітня 2016р. по 30 вересня 2017р. включно.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №815/7505/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 02.03.2020р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.02.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» надійшов відзив на позовну заяву (вхід.№6672/20), у якому відповідачем, серед іншого, викладено клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з означеною позовною заявою.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

11.02.2020р. до Одеського окружного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання (вхід.№6126/20) про розгляд справи за відсутності позивача.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, розгляд клопотання відповідача – Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (від 14.02.2020р. вхід.№6672/20) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 , здійснюється в порядку письмового провадження.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, 10.09.2019р. ОСОБА_1 звернулась до начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» Шевченко В.М. з Інформаційним запитом про надання публічної інформації, у якому, серед іншого, виклала прохання надати довідку у якій зазначити з яких складових (оклад, звання, вислуга, та інше) складається її грошове забезпечення, та суми нарахувань помісячно з 01.04.2016р. до дня звільнення.

За наслідками розгляду ввказаного Інформаційного запиту про надання публічної інформації від 10.09.2019р. Державною установою «Одеський слідчий ізолятор» на ім`я ОСОБА_1 надіслано Лист №5/12-13740 від 16.09.2019р., за підписом виконуючого обов`язки начальника підполковника внутрішньої служби Унгурян В., яким адресата повідомлено, що виплати грошового забезпечення за період з 01.04.2016року по день звільнення - 27.12.2017року ОСОБА_1 здійснювались відповідно до Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009р. №222 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України». До означеного Листа №5/12-13740 від 16.09.2019р. також додано Довідки про грошове забезпечення за період з 01.04.2016року по день звільнення - 27.12.2017року.

19.09.2019р. ОСОБА_1 звернулась до начальника Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» Шевченко В.М. з Інформаційним запитом про надання публічної інформації, у якому просила провести відповідні розрахунки згідно розділу 3 Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.04.2009року №222 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державно кримінально-виконавчої служби України», та провести відповідні виплати заборгованості по грошовому забезпеченню за період з 01.04.2016року по день звільнення - 27.12.2017року, оскільки ознайомившись з отриманими від Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» Листом №5/12-13740 від 16.09.2019р., та доданими до нього Довідками про грошове забезпечення за період з 01.04.2016року по день звільнення - 27.12.2017року, позивач дійшла висновку, що згідно з п.3.2. р.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009р. №222, їй протиправно не виплачувалось підвищення посадового окладу у розмірі 15%.

За результатами розгляду Інформаційного запиту про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 19.09.2019р. Державною установою «Одеський слідчий ізолятор» на ім`я заявника надіслано Лист №5/12-14277 від 25.09.2019р., яким адресата повідомлено, що виплата грошового забезпечення здійснювалась відповідно до законодавства України, Наказу ДДУПВП від 07.10.2009р. №222 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України", та у межах бюджетних асигнувань, виділених згідно із бюджетним законодавством на відповідний рік. Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які займають штатні посади рядового і начальницького складу в установах виконання покарань (п.1.6 Інструкції №222). Згідно з п.1.7 Інструкції №222, виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі наказів начальника установи, щодо призначення (звільнення) на штатні посади з установленням конкретного розміру посадового окладу, підвищень, надбавок, доплат тощо. Підвищення посадових окладів регламентує 3 Розділ Інструкції №222, відповідно до п.3.2 якого підвищення посадових окладів за умови служби встановлюються у відсотках від посадових окладів особам рядового і начальницького складу, які проходять службу у кримінально-виконавчих установах закритого типу максимального рівня безпеки, а також секторах максимального рівня безпеки, утворених у кримінально-виконавчих установах закритого типу і слідчих ізоляторах за рішеннями Департаменту, - 15 відсотків. Відповідно до штатних розписів, які діяли у 2016р. (затверджений наказом Державної пенітенціарної служби України від 30.04.2015 № 252/ОД-15), та у 2017р. (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2017р. №1682) сектор максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі передбачав 1 штатну посаду, а саме начальник сектору - начальник відділення соціально - психологічної служби. Посада медичного працівника (фельдшера) штатним розписом не передбачена. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 04.07.2017р. №2131/5 «Про ліквідацію в установах виконання покарань секторів максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі» з 01 серпня 2017року в державній установі «Одеська установа виконання покарань (№21)» ліквідовано сектор максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі. Наказами державної установи «Одеська установа виконання покарань (№21)» від 27.04.2016р. №309, від 05.07.2016р. №544, від 10.10.2016р. №832/ОД-16, від 04.01.2017р. №15/ОД-17, від 30.03.2017р. №203/Од-17, від 20.06.2017р. №366/ОД-17 ОСОБА_1 надано право допуску (заходу/виходу) до виконання функціональних обов`язків до сектору максимального рівня безпеки при установі для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, а не призначення на посаду та безпосереднє несення служби у секторі максимального рівня безпеки при установі для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі. Допуск надано для виконання своїх функціональних обов`язків по основній посаді, а саме фельдшера медичної частини державної установи «Одеська установа виконання покарань (№21)». Перебування у секторі у період надання допуску нічим не підтверджено. Підставами для виплати підвищення посадових окладів за умови служби мав би бути наказ про встановлення доплати. Але жодного наказу в 2017році про встановлення підвищення посадового окладу не було.

Не нарахування та невиплата ОСОБА_1 підвищення посадового окладу за проходження служби в секторі максимального рівня безпеки утвореного в Державній установі «Одеської установи виконання покарань (№21)» у період з 01 квітня 2016р. по 30 вересня 2017р. включно, слугували підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

КАС України є загальним законом, який регулює строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що спірні правовідносини щодо не нарахування та невиплати Державною установою «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_1 підвищення посадового окладу за проходження служби в секторі максимального рівня безпеки утвореного в Державній установі «Одеської установи виконання покарань (№21)» у період з 01 квітня 2016р. по 30 вересня 2017р. включно, мають триваючий характер, а право на отримання позивачем такого підвищення посадового окладу є абсолютним, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 за захистом право свобод, та охоронюваних законом інтересів до суду звернулась в межах строків визначених приписами чинного процесуального законодавства.

До того ж, відповідно до статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своє справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі "Ілхан проти Туреччини" (22277\93, 27 червня 2000р. §59), правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для задоволення клопотання відповідача – Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (від 14.02.2020р. вхід.№6672/20), та залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з означеною позовною заявою.

Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ч.9 ст.205, ст.ст.122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача – Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» (від 14.02.2020р. вхід.№6672/20) про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з означеною позовною заявою, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Харченко Ю.В.