Ухвала суду № 88741894, 13.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2068/20

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

13 квітня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву Військової частини А0998 про застосування процесуального строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А0998 (надалі - Відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А0998 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2017 року по 08.02.2019 та грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік;

- зобов`язати військову частину А0998 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.02.2017 по 08.02.2019;

- зобов`язати військову частину А0998 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 08.02.2019.

Ухвалою від 13.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

08.04.2020 на адресу суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18634). Одночасно Відповідач подав заяву про застосування процесуального строку звернення до суду (вх. № 18633), в якій просить постановити ухвалу, якою позовну заяву гр. ОСОБА_1 до військової частини А0998 залишити без розгляду у зв`язку із пропущенням процесуального строку звернення до суду. В обґрунтування такої заяви Відповідач вказує на те, що наказом командира військової частини А 0998 від 08.02.2019 №31 (по стройовій частині) Позивача виключено зі списків особового складу частини та направлено для зарахування на військовий облік до Яворівського РВК Львівської області. На думку Відповідача, день виключення зі списку особового складу частини є днем, коли Позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, пов`язаних з проходження військової служби. Наголошує, що Позивач звернувся до суду лише 05.03.2020. За таких обставин, посилаючись на положення частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, Відповідач вважає, що Позивачем пропущений процесуальний строк звернення до суду без поважних причин, а відтак наявні достатні підстави для залишення позову без розгляду.

При вирішенні заяви Відповідача про застосування процесуального строку звернення до суду, суд виходив з такого.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Предметом позову у цій справі, є визнання протиправною бездіяльність Відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2017 року по 08.02.2019 та грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 року по 2019 рік.

Суд звертає увагу на те, що категорія справ, до яких відноситься справа, що розглядається, належить до справ щодо проходження публічної служби, однак безпосередньо стосується порушення майнових прав особи, які пов`язані зі звільненням з публічної служби.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема, у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Так, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Таким чином, оскільки індексація є складовою частиною заробітної плати, то у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Також суд зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15.10.2013 за № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Разом з тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові № 620/4218/18 від 21.08.2019 (провадження № 11-550заі19), право військовослужбовців на отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, жодним строком не обмежується (пункт 40 постанови).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи Відповідача про те, що Позивачем пропущений процесуальний строк звернення до суду без поважних причин, а відтак наявні достатні підстави для залишення позову без розгляду, є помилковими та безпідставними.

За наведених обставин, суд вважає заяву Військової частини А0998 про застосування процесуального строку звернення до суду у цій справі безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Військової частини А0998 про застосування процесуального строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0998 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.