Ухвала суду № 88741344, 13.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/919/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії в неповному розмірі та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та проводити виплату пенсії з 01 січня 2018 року в повному обсязі, з урахуванням основного розміру пенсії 86% від відповідних сум грошового забезпечення як було призначено позивачу до проведення перерахунку пенсії в 2018 році.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області в строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі, направлено до суду відзив на адміністративний позов разом із клопотанням про зупинення провадження у справі №240/919/20.

Клопотання про зупинення провадження у справі мотивоване необхідністю зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №815/1226/18, оскільки правовідносини у справах є подібними.

Суд, вивчивши мотиви представника відповідача щодо зупинення провадження в справі з урахуванням матеріалів справи, за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного висновку.

Підстави для зупинення провадження у справі передбачені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначеною статтею визначено випадки обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право та може зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Встановлено, що ухвалою від 29 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрив касаційне провадження в справі № 815/1226/18, у якій ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року шляхом призначення її знову, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів, а ухвалою від 08 листопада 2019 року передав дану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 8 частини першої Перехідних положень КАС України, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував своє рішення необхідністю відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 08 грудня 2015 року у справі № 645/2730/15-а.

Так, Верховний Суд України в постанові від 08 грудня 2015 року у справі № 645/2730/15-а, в якій спір є аналогічний тому, який розглядається у справі (№ 815/1226/18), тобто щодо поновлення раніше призначеної пенсії (але припиненої відповідно до пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») починаючи з 07 жовтня 2009 року - дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 25-рп/2009, а не дати звернення із заявою про поновлення пенсії до органу Пенсійного фонду України, висловив правову позицію про те, що виниклі в зв`язку з цим спори мають вирішуватися з урахуванням норм процесуального права, - статей 99, 100 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2015 року).

Така правова позиція в подальшому була неодноразово застосована Верховним Судом України, тобто на теперішній час є сталою та підлягає застосуванню при вирішенні аналогічних спорів.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 прийнято до розгляду справу № 815/1226/18 за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про зобов`язання вчинити певні дії.

Разом з цим суд ураховує, що предметом розгляду у справі №240/919/20 є зменшення при проведенні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахунку з 01.01.2018 основного розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із 86 % до 70 % сум грошового забезпечення.

Тобто, у даному випадку позивач належить до числа осіб, які перебували на військовій службі та має право на пенсію, порядок нарахування та виплату якої, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, застосування строків виплати пенсії вказаній категорії громадян урегульовано нормами спеціального законодавства, тоді як у справі № 815/1226/18 розглядається питання застосування строку поновлення пенсії, яка призначена на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у клопотанні про зупинення не наводить жодного доводу на його обґрунтування в частині зупинення провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 815/1226/18, а також не зазначено про наявність обставин, які свідчать про неможливість постановлення рішення у даній справі до розгляду касаційним судом справи №815/1226/18.

З огляду на викладене, суд вважає, що спір у даній справі може бути вирішено незалежно від розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 815/1226/18.

Відтак, суд відмовляє Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області у задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній справі на підставі п. 5 ч. 2 ст. 236 КАС України.

Керуючись статтями 236, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у справі №240/919/20 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та окремо не оскаржується, заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Є.Ю. Романченко