Ухвала суду № 88740971, 14.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 квітня 2020 року Справа №804/4197/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування висновків суду при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 р. по справі №804/4197/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена 07 квітня 2020 р. засобами поштового зв`язку в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування висновків суду при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 р. у справі №804/4197/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Як зазначено позивачем у заяві про визнання протиправними дій відповідача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав із отриманого від пенсійного органу рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, яке, як стверджує заявник, повністю дублює оскаржуване в рамках адміністративної справи №804/4197/18 рішення відповідача за №В-819 від 25.01.2018 р., оскільки в обґрунтування прийнятого рішення управлінням зазначено, що відсутні документи, щодо підтвердження факту проживання (реєстрації) ОСОБА_1 у м.Кам 'янське. На підставі вищезазначеного заявник вважає, що рішення відповідача винесене без врахування висновків суду, у зв`язку з чим просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування висновків суду при виконанні рішення суду у справі №804/4197/18.

Розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку письмового провадження, суд зазначає наступне.

Питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (ч. 3 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2018 р. по справі №804/4197/18 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним рішення Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області № В-819 від 25.01.2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 від 17.01.2018 року та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду. В іншій частині позивних вимог - відмовлено.

Вищезазначене рішення суду набрало законної сили - 11.09.2018 р.

На виконання вказаного рішення 08.05.2019 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №804/4197/18.

Згідно копії листа доданого до матеріалів заяви від 27.11.2018 року №А17849-18 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатами розгляду звернення від 13.11.2018 № 17849-18 щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року по справі № 804/4197/18, відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 , подану через представника Акермана О.М. та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, яке отримано 20.11.2018 року особисто.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Отже, процесуальним законом передбачений чітко визначений строк протягом якого особа-позивач може звернутись із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України позивач звернулась 07 квітня 2020 р., що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту ПАТ "Укрпошта" за штрих-кодом, наявним на поштовому конверті, в якому відповідна заява ОСОБА_1 надійшла до суду.

Таким чином, заява подана з порушенням строку визначеному ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Абзацом 2 частини 5 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності заяви вимогам ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Також суд зазначає, що рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку. Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. Разом із цим, стягувач має право пред`явити виконавчий документ для примусового виконання.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України також встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті першої Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, Законом України "Про виконавче провадження" також визначено наслідки невиконання рішення та передбачено заходи, які вживає державний виконавець у випадку невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Так, 27.05.2019 р. Відділом примусового виконання рішень суду управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження № 59207641 та постановою від 02.07.2019 р. Відділом примусового виконання рішень суду управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Дніпропетровській області закінчено виконавче провадження № 59207641, у зв`язку із виконанням в повному обсязі вимог виконавчого документу боржником до відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, а також беручи до уваги невідповідність поданої заяви вимогам ч. 4 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, дана заява підлягає поверненню позивачу на підставі абз. 2 ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі №804/4197/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Копію цієї ухвали про повернення заяви разом із заявою та додатками до неї надіслати особі, яка її подала за зазначеною у заяві адресою для листування: АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко