Рішення № 88740664, 14.04.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3253/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним рішення від 11 грудня 2019 року №1153/Т-01, яким відмовлено у зарахуванні до загального страхового стажу період військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року; зобов`язання зарахувати вказаний період до загального страхового стажу; зобов`язання нарахувати недоотриману позивачем суму пенсії з дня виникнення права на пенсію з урахуванням стажу за період військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року.

В обґрунтування позову зазначив, що з 08 серпня 2014 року він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку як учасник бойових дій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У заяві до відповідача він просив зарахувати до стажу період бойових дій з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року в Демократичній Республіці Афганістан у складі військової частини 93992. Однак у своїй відповіді Головне управління ПФУ у Волинській області повідомило про те, що в матеріалах пенсійної справи відсутні відомості щодо підтвердження участі в бойових діях у період з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року.

Позивач вказав, що дійсно довідкою Луцького об`єднаного міського військового комісаріату від 02 липня 2014 року №194 підтверджено факт проходження ним строкової військової служби з 01 лютого 1980 року по 01 листопада 1980 року, в тому числі в складі діючої армії під час бойових дій (під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан) у період з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року в складі військової частини польова пошта 94797; відомості з 28 березня 1980 року не надано. Проте відповідно до архівної довідки від 30 березня 2011 року №4/76441 у наказі командира військової частини польова пошта 94797 від 28 березня 1980 року №45 є запис про те, що ОСОБА_1 вибув для проходження подальшої служби в розпорядження військової частини польова пошта 93992. На його звернення Центральний архів Міністерства оборони Російської Федерації у листі від 25 вересня 2019 року №3/87164 повідомив, що в книгах алфавітного обліку рядового і сержантського складу за 1979-1980 роки в наказах по стройовій частині командира військової частини польова пошта 93992 з березня по травень 1980 року і з жовтня по грудень 1980 року ОСОБА_1 не значиться; книги алфавітного обліку рядового і сержантського складу військової частини польова пошта 93992 призову 1978 року на зберігання не надходили. За таких обставин він не має змоги підтвердити період служби у військовій частині польова пошта 93992 з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року. Але при цьому вважає, що не може відповідати за правильність і повноту оформлення документів. У свою чергу, у його військовому квитку серії НОМЕР_1 є запис про прибуття до військової частини 93992 (наказ від 12 квітня 1980 року №451), а в обліково-послужній картці до військового квитка є запис про звільнення 31 жовтня 1980 року в запас на підставі наказу Міністерства оборони СРСР від 27 вересня 1980 року №254.

Позивач вважає, що наявними документами підтверджується його участь у бойових діях та території Демократичної Республіки Афганістан у період з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року, а тому цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу.

З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16 березня 2020 року прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.

У відзиві на позов відповідач його вимог не визнав (а.с.21-24). Обґрунтовуючи цю позицію зазначив, що 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою довільної форми, в якій просив надати відповідь про причини незарахування до стажу період участі в бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року, при цьому додав копію військового квитка. За результатами розгляду звернення позивачу було надано відповідь від 11 грудня 2019 року №1353/Т-01 та роз`яснено порядок підтвердження трудового стажу.

Посилаючись на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, відповідач вказав, що єдиним документом, яким підтверджується участь в бойових діях, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, є довідка військового комісаріату. При призначені пенсії (08 серпня 2014 року) ОСОБА_1 надав довідку Луцького об`єднаного військового комісаріату від 02 липня 2014 року №194, в якій зазначена інформація про період строкової служби позивача з 01 листопада 1978 року по 01 листопада 1980 року та період служби в складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов`язку з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року. Як пояснив відповідач, відповідно до наданої довідки позивачу було зараховано до трудового стажу період з 01 листопада 1978 року по 01 листопада 1980 року, при цьому період з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року - в кратному співвідношенні: один місяць служби за три місяці (всього 5 місяців 24 дні).

Відповідач звернув увагу, що ОСОБА_1 не звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою про врахування певного періоду до стажу та про перерахунок пенсії згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; питання щодо незарахування спірного періоду роботи до трудового стажу відразу після призначення пенсії та протягом шести років з дати її призначення також позивач не порушував. З урахуванням положень статті 3 Закону України "Про звернення громадян" відповідь-роз`яснення на звернення позивача від 11 грудня 2019 року не є актом, який в розумінні приписів пункту 1 частини першої статті 19 КАС України може бути оскаржено до суду.

З наведених підстав відповідач вважає позов безпідставним, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Частиною другою статті 263 КАС України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини другої статті 262 КАС України у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, розгляд справи по суті розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.17). З 08 серпня 2014 року він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій (а.с.29).

03 грудня 2019 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив надати письмову відповідь, чому до його стажу не було враховано період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан у військовій частині 93992 з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року. До заяви позивач додав копію військового квитка (а.с.27).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідач листом від 11 грудня 2019 року №1353/Г-01 (а.с.16), посилаючись на положення Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, норми статті 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення", роз`яснив підстави зарахування до трудового стажу військової служби у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку. Також вказав, що до страхового стажу позивача враховано період військової служби з 01 листопада 1978 року по 01 листопада 1980 року, при цьому в кратності враховано з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року, оскільки відповідно до довідки Луцького об`єднаного міського військового комісаріату Міністерства оборони України від 02 липня 2014 року №194 період проходження строкової військової служби з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року, в тому числі в складі діючої армії в період бойових дій (під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан) в складі військової частини польова пошта 94797. Відомості щодо підтвердження участі в бойових діях у період з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року в матеріалах пенсійної справи відсутні.

Позивач, вважаючи, що йому рішенням від 11 грудня 2019 року №1353/Г-01 протиправно відмовлено у зарахуванні до загального страхового стажу період військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Абзацом шостим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, <…> після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Визначена у законі кількість років страхового стажу є умовою для призначення пенсії.

Позивачу пенсія призначена за умовами Закону №1058-IV та він є її отримувачем з 08 серпня 2014 року.

За змістом статті 27 зазначеного Закону страховий стаж впливає на розмір пенсії.

Поняття "страховий стаж" введено з 01 січня 2004 року - з набранням чинності Законом №1058-IV.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Стаття 24 Закону №1058-IV визначає періоди, які враховуються до страхового стажу.

Як встановлено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частина четверта статті 24 цього Закону передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 57 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-Х-ІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-Х-ІІ) передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2).

Згідно з додатком №2 у довідці про проходження військової служби в складі діючої армії в період бойових дій під час виконання інтернаціонального обов`язку повинно бути зазначено загальну кількість років, місяців і днів такої служби. Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Положеннями частини першої статті 44 Закону №1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як визначено пунктами 1, 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі - Порядок №22-1, у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника. Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 4).

Відповідно до пункту 7 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком №637; документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1058-15).

З пенсійної справи позивача №824895, копії якої містяться в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій 23 липня 2014 року (а.с.31). При зверненні за призначенням пенсії позивачем до органу Пенсійного фонду було надано, зокрема, довідку від 02 липня 2014 року №194, видану Луцьким об`єднаним військовим комісаріатом, відповідно до якої ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з 02 листопада 1978 року по 01 листопада 1980 року, в тому числі в складі діючої армії в період бойових дій (під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан) з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року в складі військової частини польова пошта 94797. Також вказано, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці (а.с.13).

Як видно з розрахунку стажу до протоколу від 29 липня 2014 року №5067 (а.с.29-30), на підставі довідки Луцького об`єднаного військового комісаріату від 02 липня 2014 року №194 при призначенні пенсії позивачу було зараховано до страхового стажу весь період строкової військової служби, тобто, з 01 листопада 1978 року по 01 листопада 1980 року із розрахунку місяць за місяць, а період з 01 лютого 1980 року по 23 березня 1980 року - в кратному співвідношенні із розрахунку один місяць за три місяці (5 місяців 24 дні).

Отже, встановлені обставини вказують на те, що період строкової військової служби позивача зарахований до страхового стажу повністю на підставі довідки військового комісаріату, а період служби в складі діючої армії в період бойових дій (під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан) з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року - у пільговому обчисленні. Загальний стаж позивача становить 34 роки 7 місяців 19 днів (з них 2 роки 3 місяці 27 днів військова служба); коефіцієнт стажу для призначення пенсії - 0,34583 (415 місяців).

На час призначення пенсії будь-які інші документи щодо проходження військової служби, крім довідки Луцького об`єднаного військового комісаріату від 02 липня 2014 року №194, заявником не подавалися. Відомості щодо участі позивача в бойових діях у період з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року в матеріалах пенсійної справи відсутні.

Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що після призначення пенсії з 08 серпня 2014 року позивач ОСОБА_1 порушував питання про зарахування окремих періодів до страхового стажу, у тому числі і щодо неповного (неправильного) його обчислення. Заява, яка була подана ним 03 грудня 2019 року до Головного управління ПФУ у Волинській області, містила лише вимогу надати пояснення щодо неврахування до стажу періоду бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року (а.с.27). Заява не містить вимоги провести перерахунок пенсії з дня її призначення чи з іншої дати, зарахувавши період з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року до стажу у пільговому обчисленні; до заяви позивачем не було долучено інші документи (крім військового квитка НОМЕР_1 ). Записи, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_1 , свідчать про проходження позивачем військової служби у військовій частині 93992 (зарахований в частину згідно з наказом від 12 квітня 1980 року №451 та вибув з частини згідно з наказом від 01 листопада 1980 року №39) (а.с.7-9). Відомості, що військова частина 93992 брала участь в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, відсутні.

На час звернення ОСОБА_1 із заявою від 03 грудня 2019 року Порядок №22-1 діє у новій редакції, затвердженій постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1). Відповідно до пункту 4.1, 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Розглянувши подану заяву від 03 грудня 2019 року, Головне управління ПФУ у Волинській області листом від 11 грудня 2019 року №1353/Г-01 повідомило ОСОБА_1 про підстави зарахування до стажу періоду проходження строкової військової служби, у тому числі участі у бойових діях з 01 лютого 1980 року по 28 березня 1980 року, за документами пенсійної справи. Будь-які рішення відповідно до Порядку №22-1 відповідач не приймав, а розглянув заяву відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та роз`яснив порядок та умови зарахування військової служби у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. За визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зокрема, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

В рамках адміністративного судочинства дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні ним своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм; бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків згідно із законодавством України.

На переконання суду, позивач помилково вважає, що лист Головного управління ПФУ у Волинській області від 11 грудня 2019 року №1153/Т-01, яким орган Пенсійного фонду надав відповідь на заяву позивача згідно із Законом України "Про звернення громадян", є рішенням - актом індивідуальної дії про відмову у зарахуванні до стажу періоду участі позивача у бойових діях; цей лист має лише інформативний та роз`яснювальний характер по суті заданого позивачем у заяві від 03 грудня 2019 року питання (надати відповідь, чому не зараховано до стажу період участі в бойових діях з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року). Тому позовна вимога про визнання протиправним листа (чи дій, пов`язаних з його направленням) не підлягає задоволенню.

Зміст заяви від 03 грудня 2019 року та сам лише військовий квиток (його копія) не є достатнім для висновку про участь позивача у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року.

Відповідно до архівної довідки від 30 березня 2011 року №4/76441, виданої Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації, в наказі командира військової частини польова пошта 94797 (місто Кабул) від 28 березня 1980 року №45 значиться: "Вважати такими, які відбули, наступних військовослужбовців: сержанта ОСОБА_1 (ініціали не розкриті) … для проходження подальшої служби в розпорядження командира військової частини пп 93992". У книзі обліку рядового та сержантського складу військової частини польова пошта 94797 за 1980 рік ОСОБА_1 не значиться. Військова частина польова пошта 94797 з 02 лютого 1980 року по 13 лютого 1989 року приймала участь у бойових діях на території Республіки Афганістан (а.с.10, переклад на а.с.11). В довідці Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 07 квітня 2011 року №099512 повідомляється, що в наказах командира по стройовій частині з 25 березня по 01 травня 1980 року та за жовтень-листопада 1980 року в алфавітних книгах обліку рядового та сержантського складу призову 1979 року військова частина польова пошта 93992 ОСОБА_1 не значиться; алфавітні книги обліку рядового та сержантського складу призову 1978 року до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації не надходили (а.с.10 зворот, переклад на а.с.12 ). Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявна довідка Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 25 вересня 2019 року №3/87164 аналогічного змісту (а.с.14, переклад на а.с.15).

Однак ні при зверненні за призначенням пенсії в 2014 році, ні до заяви від 03 грудня 2019 року позивач такі документи не додавав. У позовній заяві, крім цитування норм законодавства, зокрема, й того, які відповідач навів у листі від 11 грудня 2019 року №1353/Г-01, ОСОБА_1 не вказав, які норми законодавства своєю поведінкою порушив відповідач. Тому суд не вбачає підстав для визнання рішень, дій (бездіяльності) відповідача на момент звернення ОСОБА_1 з даним позовом протиправними.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача зарахувати період з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року до загального страхового стажу та похідну від неї вимогу про зобов`язання нарахувати недоотриману суму пенсії з дня виникнення права на пенсію з урахуванням стажу за період військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року суд зазначає таке.

Матеріали пенсійної справи позивача, оригінал якої був наданий суду для огляду, не містять заяв ОСОБА_1 про зарахування спірного періоду до страхового стажу в кратному співвідношенні, про перерахунок призначеної пенсії. Позивач таких доказів суду теж не надав. Як уже зазначалося судом, період військової служби з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року зараховано позивачу до страхового стажу в календарному обчисленні (а.с.30).

Суд зауважує, що відповідачем не заперечується факт строкової військової служби ОСОБА_1 у спірний період. Водночас, період військової служби у складі діючої армії в період бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку (з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року), в силу приписів Порядку №637 потребує підтвердження. Оскільки обчислення страхового стажу є повноваженням органу Пенсійного фонду, до якого ОСОБА_2 документи, які б давали підстави для його перерахунку не подавав (зокрема й ті, що додано до позову), то це вказує на передчасність висновку позивача про наявність спору з відповідачем, вирішення якого можливе лише у судовому порядку.

Суд наголошує, що відповідно до приписів статей 44-45 Закону №1058-IV підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, які подаються до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 із заявою про зарахування періоду військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року в кратному співвідношенні, про перерахунок призначеної пенсії до відповідача не звертався, додаткові документи не подавав, а зазначений період до загального страхового стажу зарахований при призначенні пенсії з 08 серпня 2014 року, то суд дійшов висновку і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати цей період до загального страхового стажу, перерахувати пенсію з дня виникнення права на пенсію з урахуванням стажу за період військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 12 квітня 1980 року по 01 листопада 1980 року.

Отже, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя Ж.В. Каленюк