Вирок № 88740066, 13.04.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2167/20

Номер провадження 1-кп/404/150/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Поступайла В.В.,

при секретарі Малюцькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12019120020008791 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця с.Созонівка Кіровоградського району та області, українця, громадянина України, з професійною освітою, працюючого водієм ТОВ «Кіровоградхліб 2014», не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України не маючого судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Оверченка Р.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Фенікс Автотранс» код ЄДРПОУ 42569195 згідно з наказом про прийняття на роботу №224-к від 25.08.2019 року, виконуючи покладенні на нього обов`язки відповідно до посвідчення про відрядження №132 від 04.11.2019 року, мав здійснити перевезення вантажу з проспекту Інженерів, 10-а міста Кропивницького у село Степанівка Сумського району та області та подальшим відрядженням до Російської Федерації.

З метою виконання завдання щодо перевезення вантажу ОСОБА_1 ввірено грошові кошти, які перебували на рахунку паливної карти «ОККО» № НОМЕР_2 , за допомогою якої здійснюється відпуск дизельного пального за рахунок ТОВ «Фенікс Автотранс» в мережі АЗС «ОККО» для заправки автомобіля «Mercedes-автоцистерна», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який використовувався для завдань відрядження.

У подальшому в ОСОБА_1 виник злочинний умисел на розтрату чужого майна, яке йому було ввірене для виконання посадових обов`язків, у спосіб заправлення автомобілів третіх осіб за грошову винагороду для себе шляхом оплати палива ввіреними коштами, які перебували на рахунку паливної картки «ОККО» № НОМЕР_2 .

Так, 05.11.2019 року в період часу з 19 год. 37 хв. до 19 год. 49 хв. ОСОБА_1 , реалізуючи вказаний умисел, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, перебуваючи на території АЗС «ОККО» по вул.Харківській, 70 у м.Суми оплатив заправку автомобілів невстановлених осіб дизельним паливом в кількості 178,17 літрів ввіреними коштами, які перебували на рахунку паливної картки «ОККО» НОМЕР_2 на суму 4577 грн. 19 коп.

У подальшому ОСОБА_1 домовився із раніше не знайомим ОСОБА_2 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1 , щодо заправки автомобілів третіх осіб паливом за грошову винагороду за рахунок ввірених ОСОБА_1 коштів, які перебували на рахунку паливної картки «ОККО» НОМЕР_2. Після цього ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 паливну картку «ОККО» № НОМЕР_2 та поїхав до м.Кропивницького. Надалі ОСОБА_2 , будучи необізнаним в злочинних намірах ОСОБА_1 , в період з 06.11.2019 року по 08.11.2019 року оплатив заправку автомобілів невстановлених осіб дизельним паливом в кількості 650 літрів ввіреними ОСОБА_1 коштами, які перебували на рахунку паливної картки «ОККО» № НОМЕР_2 на суму 16698 грн. 05 коп., після чого перерахував частину коштів на банківський розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 ОСОБА_1 та поштою відправив ОСОБА_1 паливну картку.

У подальшому, ОСОБА_1 11.11.2019 року о 18 год. 21 хв., перебуваючи на території АЗС «ОККО» по просп.Університетському, 15-а у м.Кропивницькому оплатив заправку автомобілів невстановлених осіб дизельним паливом в кількості 50 літрів ввіреними коштами, які перебували на рахунку паливної картки «ОККО» НОМЕР_2 на суму 1284 грн. 50 коп.

Таким чином ОСОБА_1 у період часу з 05.11.2019 року по 11.11.2019 року розтратив ввірені грошові кошти належні ТОВ «Фенікс Автотранс» на загальну суму 22559 грн. 74 коп., чим завдав зазначеному товариству матеріальної школи на вказану суму.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна, яке було ввірене особі, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що працюючи на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Фенікс Автотранс» та маючи ввірені йому грошові кошти для службових потреб на рахунку паливної картки «ОККО» № НОМЕР_2 в період з 05.11.2019 року по 11.11.2019 року за обставин, часу та місця, встановлених судом, за допомогою знайомого ОСОБА_2 , який не знав про його протиправні наміри, та в тому числі самостійно, з корисливих мотивів та отримавши майнову вигоду, розтратив ввірені йому кошти і оплатив заправку автомобілів інших осіб дизельним пальним ввіреними коштами, які перебували на рахунку вказаної паливної картки «ОККО» на загальну суму 22559 грн. 74 коп. Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення злочину, вказаними у висунутому йому обвинуваченні, вартістю та розміром викраденого, просить суворо не карати. Цивільний позов визнає у повному розмірі.

Обвинуваченому ОСОБА_1 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_1 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.191 КК України як розтрата чужого майна, яке було ввірене особі.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинив умисний закінчений злочин середньої тяжкості, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, офіційно працює, на обліках в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, осудний, відповідно до положень ст.89 КК України вважається таким, що немає судимостей. При цьому згідно з правовою позицією, викладеною у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.09.2018 року (справа №647/1831/15-к) не повинен відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості, а врахування погашеної судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та раніше зазначених даних про особу обвинуваченого, який вважається таким, що немає судимостей, вчинив злочин, що не є тяжким, на утриманні має неповнолітнього сина, розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, офіційно працює, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, зважаючи на те, що прокурор у судових дебатах доводив необхідним призначення покарання у виді штрафу, а обвинувачений повідомив, що має можливість сплатити штраф, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 і попередження нових злочинів у разі призначення йому за ч.1 ст.191 КК України покарання у виді штрафу в межах передбаченої санкції без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Цивільний позов потерпілого ТОВ «Фенікс Автотранс» про стягнення з обвинуваченого 22559 грн. 74 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, який повністю та безумовно визнаний обвинуваченим, із врахуванням вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, ч.4 ст.206 ЦПК України підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочину та заподіянні ним майнової шкоди доведена.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Цивільний позов потерпілого ТОВ «Фенікс Автотранс» до обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Фенікс Автотранс» (проспект Інженерів, 10-А, м. Кропивницький, 25014, ЄДРПОУ 42569195) 22559 грн. 74 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Поступайло