Ухвала суду № 88737960, 09.04.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/238/2020 Справа №635/3271/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року колегія суддів Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – Ариничевої С.А.,

суддів – Курганникової О.А., Григор`єва Б.П.

секретар судового засідання – Веселянської К.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Прокопенка А.С.,

перекладача – Оганесяна Г.В.

захисників обвинувачених – адвокатів Трофімова В.А., Князєва В.О., Дьоміної М.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комінтернівського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000670 від 10.05.2015 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В проваджені Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187 КК України. Стосовно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обрано запобіжний захід – тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 26 квітня 2020 року.

У судове засідання з`явились прокурор, перекладач Оганесян Г.В., захисники обвинувачених адвокати Князєв В.О., Трофімов В.А., Дьоміна М.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 доставлено конвоєм.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання не з`явились, надали заяви про слухання справи за їх відсутності.

У судовому засіданні прокурор Прокуратури Харківської області Прокопенко А.С. звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення скоєного у складі організованої групи, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, він не є громадянином жодної з держав, раніше вчиняв злочини на території інших держав, у тому числі втечу з-під варти, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення;

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованих особливо тяжких кримінальних правопорушень скоєних у складі організованої групи, за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, має зареєстроване місце проживання у іншій державі, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких, та скоєний у складі організованої групи, за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має офіційного місця роботи та доходу, а тому вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Крім того, прокурор зазначив, що клопотання відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою виготовлені і в перекладі на вірменську мову, а клопотання відносно ОСОБА_1 про продовження строку тримання під вартою виготовлено і в перекладі на російську мову.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Дьоміна М.В. проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 заперечували та просили змінити останньому запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Неженець Т.І. проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Трофімов В.А. проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 заперечували та просили змінити останньому запобіжний захід на більш м`який, а саме у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прийшла до наступного висновку.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, колегія суддів враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину можуть вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Отже, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, який є особою без громадянства, не має постійного місця проживання, зокрема, реєстрації, не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу, раніше вчиняв злочини на території інших держав, у тому числі втечу з-під варти.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 , колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, який має громадянство іншої країни, одружений, має двох неповнолітніх синів, раніше не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу, зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України не має.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, який має громадянство іншої країни, не одружений, раніше не судимий, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала напад та з погрозою його застосування, колегія суддів прийшла до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим злочинів, що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і осіб які обвинувачуються у його вчинення, а також те, що один із інкримінованих обвинуваченим злочинів віднесено згідно статті 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке їм інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому колегія суддів приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинувачених строком на 60 днів.

Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинувачених альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку колегії суддів, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою.

Крім того, колегія суддів вважає, що питання про дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до Постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на всій території України установлено карантин та встановлено заборону на регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньо-обласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.

Отже, суд враховує, що перекладач Мирна Л.А., у зв`язку з оголошеним на всій території України карантином, має перешкоди для вільної та безперешкодної явки у судове засідання.

Також, суд враховує, що ОСОБА_1 проживає на території України вже тривалий час, з проведених судових засідань вбачається, що він розуміє українську мову, надавав зрозумілі відповіді на поставлені йому українською мовою питання та у присутності перекладача не звертався до нього за допомогою, а також те, що клопотання відносно ОСОБА_1 про продовження строку тримання під вартою виготовлено і в перекладі на російську мову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в повній мірі розуміє українську мову, та не вбачає жодних даних, які би свідчили про обмеження за мовними ознаками останнього при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, а тому вважає, що вимоги ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача та принцип рівності можливостей та несправедливості судового розгляду в цілому в розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушені не були.

Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дьоміна М.В. заявила клопотання про витребування з Територіального управління ДБР, яке розташоване у м. Києві, інформації щодо стану розгляду кримінальних проваджень № 62019170000000272, № 62019170000000273, № 62019170000000274, № 62019170000000275 за заявами ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилалась на те, що для даного кримінального провадження має значення результат розслідування відкритих за заявами обвинуваченого ОСОБА_1 кримінальних проваджень за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК України, однак за період майже рік орган досудового розслідування не проводить по ним повного комплексу слідчих дій для перевірки всіх обставин викладених Гусейновим Н.А.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.

Стаття 350 КПК України закріплює, що клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що поставляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Враховуюче викладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дьоміної М.В. про витребування з Територіального управління ДБР, яке розташоване у м. Києві, інформації щодо стану розгляду кримінальних проваджень № 62019170000000272, № 62019170000000273, № 62019170000000274, № 62019170000000275.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 376 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Прокуратури Харківської області Прокопенка А.С. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07 червня 2020 року.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07 червня 2020 року.

Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07 червня 2020 року.

Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Дьоміної Мирослави Володимирівни про витребування з Територіального управління ДБР, яке розташоване у м. Києві, інформації щодо стану розгляду кримінальних проваджень № 62019170000000272, № 62019170000000273, № 62019170000000274, № 62019170000000275 – задовольнити.

Витребувати з Територіального управління ДБР, яке розташоване у м. Києві, інформації щодо стану розгляду кримінальних проваджень № 62019170000000272, № 62019170000000273, № 62019170000000274, № 62019170000000275.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя- С . А . Ариничева

Судді – О. А. Курганникова

Б. П. Григор`єв