Ухвала суду № 88737722, 13.04.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2020/20

Провадження № 2-з/639/25/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/2020/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» про визнання припиненими трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» про визнання припиненими трудових відносин, в якій просив суд трудові відносини ОСОБА_1 з Приватним акціонерним товариством «Куряжський домобудівельний комплекс» визнати припиненими з 31.03.2020 року у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади голови правління на підставі ст. 39 КЗпПУ.

Того ж дня, від ОСОБА_1 надійшла до суду заява про забезпечення позову у цивільній справі № 639/2020/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» про визнання припиненими трудових відносин, в якій він просив суд заборонити Приватному акціонерному товариству «Куряжський домобудівельний комплекс» проводити звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління на підставі ст. ст. 40, 41, 45 Кодексу законів про працю України, за виключенням п. 5, ч. 1, ст. 41 Кодексу законів про працю України до набрання законної сили рішенням суду по справі № 639/2022/20.

В обґрунтування заяви зазначено, що 31.03.2020 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Куряжський домобудівельний комплекс» фактично припинено трудові відносини, але станом на момент подачі позовної заяви 02.04.2020 року відповідач продовжує вважати позивача головою правління товариства та трудова книжка позивача знаходиться у відділі кадрів Приватного акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс». Відтак у відповідача виникає можливість штучно створити підстави для прийняття рішення про звільнення позивача з посади голови правління за ініціативою власника або уповноваженого ним органу та внести відповідний запис до трудової книжки позивача.

Заявник зазначає, що зважаючи на той факт, що звільнення працівника на підставі ст. 39 КЗпПУ внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору передбачає виплату вихідної допомоги у розмірі встановленому ст. 44 КЗпПУ та враховуючи наявність об`єктивної можливості відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з посади голови правління з підстав, що не передбачають виплати вихідної допомоги та внести до трудової книжки позивача відомості про звільнення з посади голови правління за ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Вказані обставини і вимусили заявника звернутися до суду з заявою про забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Згідно ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом непізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заявник у своїй заяві просив суд забезпечити позов шляхом заборони Приватному акціонерному товариству «Куряжський домобудівельний комплекс» проводити звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління на підставі ст. ст. 40, 41, 45 Кодексу законів про працю України, за виключенням п. 5, ч. 1, ст. 41 Кодексу законів про працю України до набрання законної сили рішенням суду по справі № 639/2022/20.

В свою чергу матеріали заяви не містять у собі доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки предметом позову є визнання припиненими трудових відносин.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 159 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 639/2020/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Куряжський домобудівельний комплекс» про визнання припиненими трудових відносин – відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

В силу пункту 3 Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 354 (строки апеляційного оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст ухвали складено 13.04.2020 року.

Суддя В.В. Труханович