Рішення № 88736232, 09.04.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/743/20

Провадження № 2-а/206/28/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Гергіль Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Нечепоренко Дениса Ігоровича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даним позовом з огляду на наступні обставини. 13.02.2020 року після повернення з роботи, вдома випив пляшку пива та через деякий час пішов до магазину. Повернувшись додому не зміг потрапити до квартири, так як двері позивачу мати відмовилася відчиняти та викликала поліцію. На позивача було складено протокол за знаходження в нетверезому стані та вживання спиртних напоїв у громадських місцях. Позивач в громадських місцях не вживав спиртних напоїв, не порушував загальновизнані норми. Після цього позивач перебував у сусіда та після цього позивач знову не зміг потрапити додому. Позивачем було викликано поліції, за підсумком розмови інспектором Нечепоренко Д.І. було складено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 178 КУпАП. Але при цьому, свідки даного правопорушення були відсутні та інспектором Нечепоренко Д.І. залучені не було. Протокол про адміністративне правопорушення було складено не в громадському місці, а вдома за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим позивач вважає, що було порушено вимоги щодо складання протоколу, а саме складання протоколу повинно відбуватися на місці вчинення правопорушення. Також, позивач вважає, що не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у нетверезому стані у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною. Зі змісту постанови вбачається, що в ній взагалі не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок інспектора поліції про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП. Позивач не погоджується із рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову серії АА № 250737 від 13.02.2020 необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з`явився.

Представником третьої особи до канцелярії суду було подано письмові пояснення, в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позову, а, також, те що вчинене адміністративне правопорушення підтверджується показаннями інспекторів УПП в Дніпропетровській області ДПП, які безпосередньо бачили факт вчинення позивачем даного правопорушення і є особами не зацікавленими в результатах розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, оцінюючи зміст позовної заяви, представник третьої особи не знаходить її такою, що містить будь-яке обґрунтування, про що свідчить структура позову. Також позивач посилається лише на процесуальні недоліки зі сторони відповідача, тобто доводи мають виключно процесуальну природу і не можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування постанови, ухваленої відповідачем. В зв`язку із вищенаведеним представник третьої особи просив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.02.2020 відносно ОСОБА_1 була складена постанова серії АА № 250737 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 178 КУпАП, у зв`язку із тим, що останній, тобто позивач, 13.02.2020 о 17 год. 40 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Немировича-Данченко, буд. 39 знаходився у п`яному вигляді з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), чим ображав людську гідність та громадську мораль (а.с. 4).

Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов`язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше. Частиною 2 статті 178 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинене повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.06.2018 року у справі № 536/2056/16-а, роз`яснив, що об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у появі в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (формальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

Згідно статті 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

При цьому, згідно діючого законодавства, під появою в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, розуміється наступне: поведінка особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми (непристойні висловлювання або жести, грубі вигуки, нав`язливе ставлення до громадян тощо); коли порушник має непристойний зовнішній вигляд, що викликає відразу (брудний, мокрий, розстебнутий одяг тощо); через сп`яніння особа повністю чи значною мірою втратила орієнтування (безцільно стоїть чи безцільно пересувається з місця на місце, у неї порушена координація рухів, звідси - нестійкість, хитка хода); п`яний повністю безпорадний (у непритомному стані). До того ж не має значення вид ужитого напою, що містив алкогольну складову (це може бути пиво або інший слабоалкогольний напій), які не віднесені до спиртних напоїв. При цьому не можна притягувати до адміністративної відповідальності тільки за сам факт появи у п`яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист суспільної моралі», суспільна мораль - система етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов`язок, совість, справедливість.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності.

У оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення серії АА № 250737 від 13.02.2020 зазначено, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 знаходився в п`яному вигляді, без зазначення обов`язкового реквізиту об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, а саме поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, крім того, постанова не міститься посилань, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 178 КУпАП.

Не надано доказів стосовно того, що позивач перебував саме у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння, що ображало людську гідність та громадську мораль відповідачем і до суду.

При цьому, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, які саме конкретні фактичні дії вчиняв позивач, що свідчили б про непристойність його поведінки та образу людської гідності і громадської моралі у громадському місці, що складають обов`язкові ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, оскільки різкий запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода не можуть бути такими ознаками, які свідчили б про непристойність поведінки позивача та образу людської гідності і громадської моралі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 14.02.2019 року у справі №127/163/17-а, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З огляду на ситуацію, яка слугувала передумовою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, беручи до уваги, що позивача притягнуто до відповідальності за перебування у п`яному вигляді в громадському місці, суд звертає увагу, що у випадку вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, повинні були бути присутні інші особи, які мали бути опитані відповідачем як свідки та ствердити, що позивач своїм зовнішнім виглядом ображав людську гідність та громадську мораль. Разом з тим, жодних пояснень свідків до матеріалів справи не надано.

Окрім того, частина 2 статті 178 КУпАП передбачає відповідальність саме за дії передбачені ч. 1 ст. 178 КУпАП, вчинені повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, однак доказів, що до ОСОБА_1 було застосовано заходи адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 178 КУпАП суду не надано.

До того ж, у фабулі постанови серії АА № 250737 по справі про адміністративне правопорушення не зазначено поліцейським обов`язкової кваліфікуючої ознаки повторності, яка передбачена у ч. 2 ст. 178 КУпАП.

З приводу диску з відеозаписом, який було долучено представником третьої особи до письмових пояснень суд вважає за необхідне зазначити, що з наданого доказу не вбачається, що позивач знаходився у громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, оскільки з відеозапису вбачається, що позивач чекав на поліцейських біля свого будинку, оскільки його не пускали додому та при цьому сторонніх людей не було, після чого він зайшов додому, однак за весь час позивач не вчиняв жодних дій, які свідчили б про непристойність поведінки позивача та образу людської гідності і громадської моралі.

Так, твердження позивача на підтвердження того, що позивач не вчиняв адміністративного правопорушення, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, хоча обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладено саме на відповідача.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем по справі не доведено, наявності обставин, що стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а в свою чергу в діях позивача не вбачається об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, а саме появи в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинене повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення.

Що ж до посилань третьої особи на те, що факт порушення бачили інспектори на власні очі, що підтверджується їхніми показами, і саме це стало підставою для накладення на позивача штрафу, суд відхиляє, оскільки такий доказ, як свідчення/покази особи, якою прийняте рішення, що є предметом спору у даній справі, не може вважатися належним та достатнім доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем з огляду на те, що спостереження, переконання, судження та висновки, навіть суб`єкта владних повноважень, мають суб`єктивний характер і у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України не є доказами, а будь-яких письмових пояснень чи показів в судовому засіданні інспектори УПП в Дніпропетровській області суду не надали.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідач повідомлений належним чином про місце, дату та час проведення судового засідання у судове засідання для надання пояснень по суті позовних вимог не з`явився, жодного належного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП, а саме появи в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, вчинене повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, не надав.

Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд, з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме: оскаржувана постанова - скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 178 КУпАП - закриттю.

Враховуючи, що сторони звільнені від сплати судового збору, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, компенсацію судових витрат необхідно здійснити за рахунок держави. На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 178, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Інспектора Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Нечепоренко Дениса Ігоровича (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а), третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 250737 від 13.02.2020 щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 178 КУпАП скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених КАС України.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду або через Самарський районний суд м. Дніпропетровська, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України, в редакції від 15.12.2017, що відповідає п. 15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України.

Повне судове рішення складено 13.04.2020

Суддя К.С. Маштак