Рішення № 88732201, 13.04.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9580/19

2/212/33/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого - Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Бесараб О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В ОСОБІ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, ЯКОЮ ДЕЛЕГОВАНО ПОВНОВАЖЕННЯ ВИКОНАВЧОМУ КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

встановив:

13 листопада 2019 року позивач територіальної громади в особі Криворізької міської ради Виконавчого комітету Покровської районної в місті Ради звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та стягнути судові витрати по справі зі сплати судового збору в сумі 1921 гривня. Мотивуючи свою заяву тим, що кімната в гуртожитку АДРЕСА_1 належить до комунальної власності міста, в якій з 21.12.2009 року зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до акту ТОВ « ЖИТЛОКОМЦЕНТР» від 08.07.2019 року в вищезазначеній кімнаті гуртожитку більше 5-ти років ніхто не проживає. Відповідач житлом не цікавиться, витрат по його утриманню не несе. Фактичне місце проживання або місцезнаходження відповідача не відоме. Таким чином відповідач без поважних причин, понад шість місяців відсутній за місцем реєстрації.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву в якій просила розглянути справу у її відсутність, наполягає на задоволенні позову, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи вважається повідомленим належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Представник третьої особи ТОВ «ЖИТЛОКОМЦЕНТР» в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності , рішення просила прийняти на розсуд суду.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що кімната в гуртожитку АДРЕСА_1 належить до комунальної власності міста, що підтверджується відповіддю КП ДОР «КРИВОРІЗЬКОГО БТІ» №902 від 11.06.2019 року (а.с. 8)

Відповідно до рішення Криворізької міської ради № 381 від 31 березня 2016 року районні у місті ради правомочні розглядати й вирішувати питання, віднесені до відання органів місцевого самоврядування Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами в обсязі і межах, визначених цим рішенням, а саме ведуть оперативний облік житлового фонду та нежитлових приміщень, здійснюють контроль за їх ефективним утриманням і використанням, беруть участь у судових засіданнях, у яких стороною є Криворізька міська рада та її виконком (а.с.30-38).

Згідно відомостей про склад зареєстрованих осіб за вищевказаною адресою, виданою відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної в місті ради від 11 травня 2019 року за № 7924 в кімнаті АДРЕСА_1 з 21.12.2009 року зареєстрований ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.9).

08 липня 2019 року працівниками ТОВ «Житлкомцентр» складений акт, про те що в кімнаті АДРЕСА_1 понад 5-ти років ніхто не проживає, кімната закрита ( а.с.10).

На виконання ухвали суду від ТОВ «НОВА-КОМ» надійшла довідка про суми нараховані до сплати комунальними та іншими службами міста в якій зазначено, що станом на 01.01.2020 року за адресою : АДРЕСА_1 сума боргу складає 30918 грн. 74 коп.(а.с.24) .

Комунальна власність - одна з трьох форм власності (поряд з державною та приватною). Також, поряд з державною власністю це одна з двох форм публічної власності.

Згідно ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Суб`єктами права комунальної власності є територіальні громади первинного рівня (тобто жителі сіл; добровільних об`єднань у сільську громаду жителів кількох сіл; селищ; міст), територіальні громади вторинного рівня (жителі районів, областей), а також органи місцевого самоврядування, що здійснюють права комунальної власності від імені територіальної громади - представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування.

До об`єктів права комунальної власності, зокрема, належать: рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування, а також відумерла спадщина.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

З аналізу вказаної норми слідує, що наявність у особи статусу наймача або члена сім`ї наймача не є визначальним при вирішенні питання щодо їх права на користування житловим приміщенням та реєстрацію в ньому. Обов`язковою умовою для цього є встановлення факту відсутності особи в займаному ним приміщенні понад встановлені законом строки без поважних на те причин, на чому також акцентує увагу Верховний Суд України в п. 9 Постанови Пленуму № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України».

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

«Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71, 72 ЖК Української РСР, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин, що позивач не довів. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року, справа № 490/12384/16-ц, провадження № 61-37646св18; Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, справа № 760/13113/14-ц, провадження № 61-30912св18.

Із матеріалів справи, поважних причин відсутності відповідача за місцем реєстрації понад шість місяців судом не встановлено. З матеріалів справи вбачається, що відповідач житлом не цікавиться, витрат по його утриманню не несе, кімната в гуртожитку закрита. Фактичне місце проживання або місцезнаходження відповідача не відоме.

Відповідач ОСОБА_1 без поважних причин, понад шість місяців відсутній за місцем реєстрації, що є правовою підставою для визнання його, згідно ст. 71,72 Житлового Кодексу Української РСР, такими, що втратили право користування цим житловим приміщенням.

Позивач аргументував мету (поліпшення житлових умов інших громадян, які цього потребують), яку він переслідував, подавши позов про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом та співрозмірність відповідній меті. А обґрунтування пропорційності позбавлення житла Європейський суд з прав людини вважає обов`язковою умовою належного застосування статті 8 Конвенції (див. mutatis mutandis

«Dakus v. Ukraine», № 19957/07, § 50-51, ЄСПЛ, від 14 грудня 2017 року).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує приписи статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений при поданні позову у розмірі 1921 гривня.

На підставі викладеного та керуючись 71,72 ЖК Української РСР, ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, ст. 12, 77-81, 128, 141, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги територіальної громади в особі Криворізької міської ради, якою делеговано повноваження Виконавчому комітету Покровської районної в місті Ради, третя особа ТОВ «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Виконавчого комітету Покровської районної в місті Ради, в рівних частинах - судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921 гривня.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може буди подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: територіальної громади в особі Криворізької міської ради, якою делеговано повноваження Виконавчому комітету Покровської районної в місті Ради ЄДРПОУ 04052531, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Шурупова, будинок № 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ..

Третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр», ЄДРПОУ 377665038, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Січеславська, будинок № 4а.

Повний текст рішення складений та підписаний 13 квітня 2020 року.

Суддя: І. Б. Чайкін