Рішення № 88732159, 31.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45311/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачуні О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрована за вказаною адресою, проте вже більше двох років там не проживає, не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат з утримання квартири, тому не має правових підстав для проживання у ній.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, представник позивача до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/10236/15-ц розірвано шлюб, що укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстровано 18 квітня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 496.

З інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07 серпня 2019 року № 176559525 вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

23 липня 2019 року мешканцями будинку АДРЕСА_1 складено акт про те, що ОСОБА_2 дійсно не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні вбачається, що станом на 04 вересня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Статтею 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява

№ 30856/03) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини першої статті 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

У частині четвертій вказаної статті встановлено, що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

За правилами статті 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі статтею 163 ЖК УРСР у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.

За змістом частин першої-другої статті 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Під час розгляду справи встановлено, що шлюб між сторонами розірвано 18 серпня 2015 року, відповідач значиться зареєстрованою у квартирі, яка на праві власності належить позивачу, проте вже більше двох років там не проживає, не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат з утримання квартири, що дає власнику майна достатні правові підстави вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Будь-яких обставин, які б вказували на поважність відсутності ОСОБА_2 за зареєстрованою адресою проживання понад встановлений законом строк або наявність перешкод у її перебуванні судом не встановлено, а стороною відповідача всупереч статті 81 ЦПК України не наведено.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про зняття відповідача з реєстрації шляхом встановлення порядку виконання рішення суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином, відповідно до зазначеної норми зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов`язані із зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов`язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статей 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; статті 405 ЦК України). Підстав відступити від таких висновків судом не встановлено.

При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, юридичним наслідком є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла.

За правилами статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 384, 20 грн.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 384, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя С. В. Вовк