
Справа № 199/9073/19
(1-кп/199/122/20)
УХВАЛА
13.04.2020 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі
головуючого судді: Дяченко І.В.
секретаря судового засідання: Парлагашвілі К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 № 12019040630001653 від 29.09.2019, за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, та № 12019040630001705 від 09.10.2019 зач. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю: прокурорів Лютого А.В., Борука В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Клименка О.І.,
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні прокурор Лютий А.В. заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Клименко О.І. заперечували щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та просили змінити обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Зокрема, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка),вчинене повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення; у нападі з метою заволодіння чужим майно, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб; придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу; останній вже порушив обраний запобіжний захід у виді застави, відносно нього розглядаються інші кримінальні провадження в Кіровському та Індустріальному районних судах міста Дніпро, та йому у разі доведення його вини може бути призначено покарання до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що всі свідки по даному кримінальному провадженню ще не допитані, останній вчинив злочини передбачені ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, після його затримання за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України та обрання йому запобіжного заходу у виді застави, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, незаконний вплив на свідків, які ще судом не допитані у цьому кримінальному провадженні, можливості скоювати інші злочини.
Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи.
Крім того, суд на даному етапі розгляду провадження не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, виходячи з характеру пред`явленого обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, а також, з метою запобігання перешкодити встановленню істини по справі. Суд вважає, що лише такий запобіжний захід спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , мають такий високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 350, 369, 371, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11 червня 2020 року включно.
В клопотанні обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:
Судове рішення № 88731187, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 13.04.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/9073/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: