Ухвала суду № 88730746, 05.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

05.04.2020 Справа №607/6101/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2020 року

Справа № 607/6101/15к

Провадження № 1кс/607/5228/2016

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Бойко І.І., за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Голинського Р.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП України в Тернопільській області Богуцького М.Ю., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Галас Н.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Скоморохи, Тернопільського району, Тернопільської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, тимчасово не працюючого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП України в Тернопільській області Богуцький М.Ю., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Галас Н.В., в межах кримінального провадження за №12015210180000160 від 07.04.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 07 квітня 2015 року близько 16.00 год. на автомобільній дорозі «Мишковичі-Скоморохи», ОСОБА_1 керуючи автомобілем «АЗЛК Москвич 21412», р.н. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, допустив перекидання транспортного засобу внаслідок чого пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: рани лівої лобно-скроневої ділянки, синця повік лівого ока та садна підборіддя, відкритої черепно-мозкової травми у вигляді вдавленого перелому кісток склепіння черепа, переломів кісток основи черепа і лицевого скелету, забою речовини головного мозку важкого ступеня із стисненням епідуральною гематомою зліва, які відповідно до висновку експерта, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належать до тяжких.

07 квітня 2015 року даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015210180000160, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

17 червня 2016 року ОСОБА_1 складено та надіслано поштою повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

04 липня 2016 року винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 та зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Посилаючись на наведене, наявність ризиків встановлених ст. 177 КПК, а також те, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, під час проведення досудового розслідування переховується від органів досудового розслідування та оголошений у розшук, яке свідчить про те, що перебуваючи на волі він продовжуватиме свою злочинну діяльність, про підвищену його суспільну небезпеку, слідчий просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, зважаючи на санкцію статті інкримінованого йому кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного, слідчий вважає, що будь-який інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить його належної поведінки і виконання процесуальних обов`язків, перебуваючи на волі він може продовжувати злочинну діяльність, тому застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Одночасно із клопотання про застосування запобіжного заходу було подано клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 затримано на підставі ухвали суду від 04 березня 2019 року.

У зв`язку з чим, 05 квітня 2020 року слідчий СВ Тернопільського РВП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області звернувся до суду із клопотання щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1

ОСОБА_1 щодо задоволення даного клопотання заперечив та просив застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Встановлено, що СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП України в Тернопільській області здійснюється розслідування кримінального провадження за №12015210180000160 від 07.04.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2 , чим скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

17 червня 2016 року ОСОБА_1 складено та надіслано поштою повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

04 липня 2016 року винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 та зупинення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

09 листопада 2016 року кримінальне провадження відновлено.

Цього ж дня слідчий СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП України в Тернопільській області Богуцький М.Ю., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Галас Н.В., в межах кримінального провадження за №12015210180000160 від 07.04.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 286, звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Одночасно із клопотання про застосування запобіжного заходу було подано клопотання про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2017 року надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

09 листопада 2016 року кримінальне провадження зупинено на підставі вимог ч.1 ст. 280 КПК України.

04 травня 2017 року кримінальне провадження відновлено.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2017 року надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

04 травня 2017 року кримінальне провадження зупинено на підставі вимог ч.1 ст. 280 КПК України.

04 грудня 2017 року кримінальне провадження відновлено.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2017 року надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

04 грудня 2017 року кримінальне провадження зупинено на підставі вимог ч.1 ст. 280 КПК України.

06 червня 2018 року кримінальне провадження відновлено.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2018 року надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1

06 червня 2018 року кримінальне провадження зупинено на підставі вимог ч.1 ст. 280 КПК України.

04 березня 2019 року кримінальне провадження відновлено.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2019 року надано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 . Встановлено строк дії ухвали до 04 березня 2021 року.

04 березня 2019 року кримінальне провадження зупинено на підставі вимог ч.1 ст. 280 КПК України.

03 квітня 2020 року ОСОБА_1 затримано та цього ж дня кримінальне провадження відновлено на підставі вимог ч.1 ст. 280 КПК України.

04 квітня 2020 року ОСОБА_1 особисто вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 286 КК України та клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варто.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яке є тяжким, санкція статті якого передбачає виключно покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавлення права керування транспортними засобами до трьох рокі або без такого.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим та прокурором доказами, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_2 від 07.04.2015 року; протоколом ОМП ДТП від 07.04.2016 р.; висновком КУТОР «ТОНД» за №007883 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 ; поясненням ОСОБА_1 від 07.04.2015 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_3 від 08.04.2015р., ОСОБА_4 від 07.04.2015р.,; висновком СМЕ (взірець крові ОСОБА_1 ) від 14.04.2015р.; висновком СМЕ (степінь тілесних ушкоджень) за №677 від 22.06.2015р.; висновком інженерно транспортної експертизи за №5-164/15 від 19.05.2015 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

ОСОБА_1 не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого його правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний під час проведення досудового розслідування переховувався від органів досудового розслідування, у період з липня 2016 року по квітень 2020 року, у зв`язку з чим був оголошений у розшук. Місце перебування ОСОБА_1 не було відоме, останній переховувався від проведення досудового слідства, що свідчить про те, що перебуваючи на волі він зможе надані переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, встановлено та ОСОБА_1 підтверджено у судовому засіданні, що йому було достовірно відомо про наявність даного кримінального провадження. Однак, не зважаючи на це, у вересні 2015 року він перетнув кордон України та поїхав у Росію на роботу.

Відтак, вказані дії ОСОБА_1 свідчать про те, що останній переховувався від органу досудового розслідування тривалий період з липня 2016 року по квітень 2020 року, чим перешкоджав кримінальному провадженню.

Крім цьому, зі слів ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено, що у період з 25 червня 2018 року по 25 лютого 2020 року він відбував покарання у Російській Федерації у вигляді позбавлення волі. 01 квітня 2020 року був депортований, 02 квітня перетнув кордон та 03 квітня 2020 року затриманий працівниками поліції. Вказані обставини вказують про підвищену його суспільну небезпеку, як особи, та те, що він може вчинити й інші кримінальні правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , з середньою-спеціальною освітою, розлучений, раніше не судимий, не має постійного місця роботи та доходу, відтак не має міцних соціальних зв`язків.

У судовому засіданні також встановлено, що потерпілому встановлено другу групу інвалідності та зі слів ОСОБА_1 будь якої шкоди потерпілому він не відшкодував.

Оцінюючи у сукупності наявні у справі докази, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків встановлених ст. 177 КПК, особу підозрюваного, пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що на даний час жодний із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам.

Таким чином, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому, враховуючи вимоги ст.178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, прокурора слід задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, у тому числі переховування від органів досудового слідства, обставини вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, знов зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду, порушити покладені на нього обов`язки, не з`являтись до слідчого на виклики, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відтак, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування даний захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО захистом не надано.

Відтак, у клопотанні підозрюваного про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, з підстав наведених вище.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його матеріальний та сімейний стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у мінімальних межах встановлених законом та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Тернопільського районного відділення поліції Тернопільського ВП ГУНП України в Тернопільській області Богуцького М.Ю., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Галас Н.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши, негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. (20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12015210180000160 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 квітня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон,

-утриматись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, у тому числі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 ;

-носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Тернопільського РВ поліції Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області Погорілець Г.О.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 11 травня 2020 року.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області І.М. Черніцька