Постанова № 88729396, 08.04.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4104/20

Номер провадження 3/523/2438/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2020 р.

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кисельов В.К., за участю

прокурора – Бєда К.Є,

особи, щодо якої складено протокол, - ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , як особа яка припинила у 2018 році державну службу та діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) на посаді головного спеціаліста відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного Управління Держпродспоживпродслужби в Одеській області, будучи держаним службовцем категорії «В», суб`єктом декларування відповідно до підпункту «В» ч. 1, п. 1, ст. З Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, як особа, яка з 24.07.2018 року припинила державну службу та діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу», за угодою сторін, в порушення абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин, подала 18.02.2020 року об 12 год. 42 хвил. декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила діяльність, типу - «після звільнення» за 2018-й рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У відповідності до пункту 15 статті 1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», інші особи, які зобов`язані подавати декларацію та виконувати інші вимоги фінансового контролю відповідно до цього Закону.

27.04.2016 гр. ОСОБА_1 попереджена про встановлені Законами України «Про державну службу» та «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження під час прийняття на державну службу та її проходження.

Відповідно до наказу ГУ Держпродспоживпродслужби в Одеській області № 30-к від 26.04.2016р., гр. ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, та присвоєно 13 ранг державного службовця.

З 24.07.2018, відповідно до наказу ГУ Держпродспоживпродслужби в Одеській області № 275-к від 06.07.2018р., гр. ОСОБА_1 було звільнено з посади головного спеціаліста відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства на підставі и. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП, ч. 2 ст. 86 Закону України «Про державну службу», за угодою сторін, відповідно до заяви останньої від 03.07.2018.

24.07.2018 гр. ОСОБА_1 попереджена про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави після припинення державної служби.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу», інші посади державної служби, не віднесені до категорії «А» і «Б» віднесено до посад категорії «В» державної служби. Відповідно до частини 1, пункту 1, підпункту «В» ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону, є державні службовці.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», посадова особа державної служби - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організацій но-правова форма Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код 40342996, юридична адреса: Одеська обл., м. Одеса, 7-ма Пересипська, 6) - орган державної влади.

Таким чином, ОСОБА_1 є державним службовцем категорії «В», суб`єктом декларування та суб`єктом на яких поширюється дія Закону відповідно п.п. «В» п. 1 ч. 1 ст. З Закону, і на неї поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, і зобов`язана виконувати вимоги ч. 2 ст. 45 вказаного Закону.

Відповідно до абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Згідно частини першої ст. 45 Закону, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно «Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (затвердженого Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції 10.06.2016 № 3 (у

редакції наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.12.2019 року № 168/19), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 р. за № 959/29089), суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону з додержанням таких вимог: 3) декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб`єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов`язок подання такої декларації.

Частина перша статті 241-1 КЗпП України «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом» визначає, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Частина п`ята вказаної статті встановлює, що коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, строком перебування особи в часі як такої що «припиняє діяльність», зазначеного в абзаці першому ч. 2 ст. 45 Закону, є останній день перебування працівника в трудових правах та обов`язках визначених у розпорядженні про звільнення, а з наступного дня особа вважається звільненою, тобто такою що припинила трудові права та обов`язки.

Враховуючи вказане, останнім днем роботи гр. ОСОБА_1 , такою що в часі «припиняє діяльність», є 24.07.2018 року, та вона є звільненою, такою що в часі «припинила діяльність», є 25.07.2018 року.

Таким чином гр. ОСОБА_1 як посадова особа уповноважена на виконання функцій держави, зазначена у підпункті "в", пункту 1, частини першої статті 3 Закону, яка припинила діяльність у 2018 році, була зобов`язана подати декларацію типу - «після звільнення», до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2019р.

Проте, гр. ОСОБА_1 , будучі обізнаною щодо обов`язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу другого частини другої статті 45 Закону, після припинення діяльності, пов`язаної з виконання функцій держави, подала відповідну декларацію типу - «після звільнення», лише 18.02.2020р. об 12 годині 42 хвилини, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до якого встановлено дату і час подачі декларації гр. ОСОБА_1 типу - після звільнення, та скрін-шотом і рапортом з сайту НАЗК щодо фактичної дати і часу подачі декларації з офіційної сторінки Реєстру.

Згідно відповіді на запит за підписом керівника управління інформаційно- аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції А. Ковтуненко (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020),

зазначено, що усі документи, які суб`єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ITC Реєстр), зберігаються в ITC Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ITC Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ITC Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб`єктами декларування.

У своїх поясненнях гр. ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі декларації особи яка припинила діяльність типу «після звільнення» за 2018- й рік, відсутність в неї поважних причин, та визнала вину повністю.

Відповідно до наданої НАЗК роздруківкою послідовністю дій користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування гр. ОСОБА_1 встановлено, що першою датою входу до особистого кабінету користувача гр. ОСОБА_1 , до кінцевого терміну подачі декларації особи яка припинила діяльність типу «після звільнення» за 2018 рік (до 01.04.2019), є - 17.02.2020 об 21 год 11 хв. 08 сек., однак декларація подана не була.

Далі, 18.02.2020 об 09 год 13 хв. 25 сек., суб`єктом декларування гр. ОСОБА_1 , продовжено сесію в особистому кабінеті, та того ж дня, об 12 год 42 хв. 33 сек., декларацію типу «після звільнення» було успішно подано.

Таким чином встановлено, та підтверджено НАЗК, факт несвоєчасного подання декларації особи яка припинила діяльність типу «після звільнення» за 2018 рік гр. ОСОБА_1 , але склад правопорушення пов`язаного з корупцією за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та інша конструктивна ознака вказаної статті - відсутність поважних причин, і сам факт вчинення правопорушення особою, встановлюється лише протоколом (ст. 254 КУпАП).

Факт обізнаності гр. ОСОБА_1 щодо обов`язку, порядку і способу та терміни подачі декларації особи яка припинила у 2018 році діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування типу «після звільнення», підтверджується особистим попередженням під підпис про необхідність подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави після припинення державної служби, своєчасними раніше поданими деклараціями, та поясненням гр. ОСОБА_1 .

Згідно листа за підписом Голови Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 44-01 /8418/19 від 06.02.2019 року), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП.

Згідно із ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Факт несвоєчасності подачі відповідної декларації встановлений. Поважні причини несвоєчасної подачі відповідної декларації гр. ОСОБА_1 не встановлені.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила діяльність пов`язану з виконанням функцій держави, а саме припинила діяльність та державну службу на посаді посаду головного спеціаліста відділу санітарно-епідеміологічного нагляду та організації розслідування спалахів Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживпродслужби в Одеській області, порушила вимоги абзацу другого ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила дії, які містять ознаки і склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасно, без поважних причин подала відповідну декларацію типу «після звільнення».

ОСОБА_1 свою вину визнала та пояснила, що забула подати декларацію своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.1ст.172-6 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.172-6 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами.

На підставі викладеного ОСОБА_3 слід визнати винною у порушенні встановлених Законом України «Про запобігання корупції» обов`язків щодо подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону, та обов`язку щодо подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при припинені ним діяльності пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, відповідно у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, відсутність обтяжуючих обставин, тому суд вважає, що на неї слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.172-6, ст.ст.40-1,283,284 КпАП України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: