Вирок № 88729090, 13.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/4475/20

Провадження № 1-кп/947/865/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2020 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретаря Кондрашевої К.С.,

прокурора Юрченко Д.Е.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР № 12020161480000214 від 08.02.2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, 1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 07.02.2020 року о 10 годині 57 хвилин, у обвинуваченого ОСОБА_1 , який перебував у торгівельному залі магазину « Сільпо », розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 44, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд», юридична адреса: м.Київ, Дніпровський район, вул. Бутлерова буд. 1, код ЄРДПОУ 40720198, винник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реализуючи злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні вищевказаного супермаркету, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до прилавку торгівельної зали вказаного магазину, з якого шляхом вільного доступу таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Сільпо Фуд», а саме: пляшку рому « BACARDI OAKHEART SPISED» об`ємом 1 л., вартістю 415 гривень 83 копійки, однак довести свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна обвинувачений ОСОБА_1 до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з магазину був затриманий співробітниками служби контролю ТОВ «Сільпо Фуд».

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України - тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 07.02.2020 року перебуваючи в магазині « Сільпо » він таємно викрав з полиці пляшку рому, а саме взяв її та намагався покинути приміщення магазину не розрахувавшись за її вартість, але його зупинили охоронці. У скоєному щиро кається, та просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками -закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особливості конкретного злочину й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному, відсутність у потерпілого вимог матеріального характеру.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 який не одружений, працюючого за наймом, раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не значиться, відсутність вимог матеріального характеру у потерпілого, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає доцільним і можливимпризначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в дохід держави, бо вважає це покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази, вважати повернутими за належністю представнику потерпілого.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.