Рішення № 88725287, 03.04.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2997/18

Номер рядка звіту 19

номер провадження 2/279/30/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2020 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, який в подальшому уточнив, зазначивши, що 30.12.2017 року ним придбано у магазині «Фокстрот» фотоапарат (цифрову камеру) марки SONI Cybershot DSC-H300 за 4399 грн.. Виявивши недоліки товару - за десять хвилин сідає акумулятор, він 09.01.2018 року подав до продавця заяву з проханням усунути недоліки товару. Згідно довідки технічного стану ПП «ВИБІР» (сервісне підприємство), якому товар передав відповідач, зроблено висновок про те, що товар справний. 08.02.2018 року фотоапарат йому повернули. 20.03.2018 року він поставив вимогу перед продавцем про повернення грошових коштів в сумі 4399 грн., оскільки після ремонту товару недоліки не усунуто, але йому в цьому було відмовлено.

Посилаючись на порушення вимог ст.8 ЗУ «Про захист прав споживачів» просив розірвати договір купівлі-продажу фотоапарату (цифрової камери) марки SONI Cybershot DSC-H300, чорного, серійний номер 1077616 , та стягнути ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» на його користь вартість придбаного товару в сумі 4399 гривень та дві страхові суми у розмірі 599 грн. і 600 грн., що увійшли до вартості товару.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 позов підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив, просили позовні вимоги задовольнити.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому зазначено про невизнання позовних вимог та безпідставність пред`явленого позову, оскільки позивачем не доведено жодним доказом існування істотних недоліків товару, які відповідають всім критеріям, встановленими п.12 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів». Подані заперечення проти позову представник відповідача Флінт В.І. підтримав і в судовому засіданні, приймаючи участь дистанційно в режимі відео конференції. Подав представник й заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 гривень.

Позивачем було подано відповідь на відзив з проханням не брати до уваги наданий відповідачем необґрунтований відзив та задовольнити вимоги позивача.

Відповідач в свою чергу надав письмові заперечення на відповідь на відзив.

За клопотанням сторони позивача судом двічі призначалась у справі судово-електротехнічна експертиза, яку не було проведено у зв`язку з несплатою коштів позивачем.

Вислухавши пояснення сторін та проаналізувавши їх в сукупності з письмовими матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір в сфері застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В зазначених в обгрунтування позову обставинах позивач вказує на виявлення у придбаному у відповідача товарі певного недоліку, про намір повернути кошти за нього.

Так, 30.12.2017 року позивачем придбано у магазині «Фокстрот» фотоапарат (цифрову камеру) марки SONI Cybershot DSC-H300 за 4399 гривень, що підтверджується фіскальним чеком.

В момент оформлення, видачі товару його працездатність та товарний вигляд були перевірені, будь-яких претензій щодо якості товару на момент його покупки у позивача не було, що підтверджується прийняттям товару позивачем та здійсненням його оплати.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

У відповідності до ч.14 ст.8 вказаного Закону, вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Скориставшись своїм правом, позивач 09.01.2018 року подав до продавця заяву з проханням усунути недоліки товару - за десять хвилин сідає акумулятор. На виконання даної вимоги товар був направлений до Сервісного центру для проведення його технічної діагностики, встановлення факту наявності в товарі недоліків та їх усунення.

Згідно довідки технічного стану ПП «ВИБІР» (сервісне підприємство) від 12.01.2018 року, якому товар передав відповідач, зроблено висновок про те, що товар справний та працездатний. Особливо звернуто увагу володільця на експлуатацію товару, зокрема на пункт Інструкції щодо встановлення батарейок/картки пам`яті. Експлуатаційні властивості камери не можуть бути гарантовані при використанні батарейок іншого типу крім зазначених в таблиці даного розділу як «Підтримується». Також вказано, що виріб володільцем не в скривався, виявлено подряпини у нижній частині корпуса в районі кріплення штатива.

Після проведення діагностики 08.02.2018 року фотоапарат повернуто позивачу. Претензій до якості виконаних робіт ОСОБА_1 не мав, про що свідчить його підпис на квитанції №709.

Про повернення камери в справному стані також свідчить накладна №ТК-22042509 від 08.02.2018 року, у якій відсутні будь-які зауваження ОСОБА_1 ..

20.03.2018 року ОСОБА_1 поставив вимогу перед продавцем товару про повернення грошових коштів в сумі 4399 грн., оскільки на його думку, після ремонту товару недоліки не усунуто.

У відповідь позивачу надіслано лист ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» від 22.03.2018 року з пропозицією повторно передати товар на діагностику, на що ОСОБА_1 надав відмову, та 08.06.2018 року звернувся з заявою про прийняття до магазину назад фотоапарату з комплектуючими до нього, повернення йому сплачених коштів в сумі 8462 грн., посилаючись на те, що вказані ним недоліки є істотним недоліком.

Технічне обслуговування товару не вважається ремонтом і не може бути підставою для заміни товару. Натомість, відповідно до ч.7 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.

З огляду на викладене, позивач не позбавлений права на розірвання договору та повернення сплачених коштів за умови наявних недоліків продукції, якщо такі недоліки виникли не через вину споживача, а продукція залишена у незмінному стані.

Відповідно до п.12 ст.1 Закону істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Наведеними вище положеннями Закону визначено, що для визнання недоліків істотними мають бути три обов`язкові ознаки та хоча б одна із факультативних ознак п.а-в п.12 ст.1 Закону.

Твердження сторони позивача про те, що він не був належним чином повідомлений про властивості та технічні характеристики товару, не відповідають дійсності, інформація про товар була надана в повному об`ємі, з технічними характеристиками товару, докладно роз`яснені всі функції товару, правила користування ним, які були надані споживачу (позивачу) в супровідній документації, що додається до продукції.

Доводи сторони позивача про неотримання достовірної інформації щодо властивостей товару від продавця є необґрунтованими, оскільки перед придбанням товару, споживав мав би ознайомитися з Інструкцією, а у випадку, якщо функції виробу його не влаштовують, - не купувати його. Вказаної позиції дійшов і Верховний Суд при винесенні постанови від 17.01.2018 року у справі №569/13617/15-ц.

Крім того, вказана обставина виходить за межі розгляду справи, оскільки позивач обґрунтовує позов через наявність істотного недоліку товару, а не виконанням вимог ст.15 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Експертизи заявлені позивачем у справі не проведені, належних доказів існування недоліків придбаного товару, які відповідають всім критеріям, встановленими п.12 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» позивачем суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Зважаючи на те, що встановлення причин пошкодження та істотності недоліків проданого товару можливо лише після проведення відповідного дослідження Сервісним центром, у випадку незгоди з прийнятим рішенням, висновком експертизи, призначеної відповідно до вимог діючого законодавства і якщо за наслідками такого висновку буде встановлено вину продавця (виробника) товару - укладений договір купівлі- продажу товару може бути розірвано, а покупцю повернено сплачені кошти.

Оскільки з вини позивача, який відмовився здати товар продавцю, обстеження придбаного ним товару відповідно до наведених вище правил - проведено не було, товарний вигляд товару позивачем не збережено, істотного недоліку товару судом не встановлено, експертиза заявлена ОСОБА_1 у справі не проведена,тому підстав для розірвання укладеного договору купівлі-продажу між сторонами та відшкодування позивачу збитків немає.

Водночас, враховуючи зауваження Сервісного центру у довідці виданій 12.01.2018 року, можна зробити висновок, що позивач використовує елементи живлення, які не підтримуються придбаною камерою, та в результаті використання яких, у позивача сформувалася хибна думка про існуючий істотний недолік товару. Відповідно до відомостей в супровідній документації на товар та відомостей з сайту представника виробника (наданих відповідачем), визначені споживачем як недоліки обставини наведені в «Посібнику користувача» і не є недоліками, а лише вимагають правильного поводження з фотоапаратом, в тому числі використання правильних зарядних пристроїв.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, понесені відповідачем судові витрати підлягають стягненню з позивача. Відповідачем заявлено клопотання про стягнення 2500 гривень судових витрат на правову допомогу, що підтверджено договором про надання правничої (правової) допомоги, ордером, рахунком-фактурой №3 від 01.07.2019 року оплати за надану правову допомогу та платіжним дорученням №47577 про сплату коштів в сумі 2500 гривень.

Керуючись ст.ст.13,81,141,263-265 ЦПК України, ст.655 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» витрати на правничу допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня складання повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони та учасники :

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , місце перебування: АДРЕСА_2 , свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №000789 видане 29.09.2016. Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН», місце знаходження: 04119, смт.Черняхів, вул.Шевченка, 4.

Представник відповідача: Флінт Владислав Ігорович, місце знаходження: 04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 1, 2 поверх, оф.16, свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №1923 видане 26.02.2004 року.

Повне рішення виготовлено 10.04.2020 року.

Суддя : Невмержицька О.А.