Вирок № 88724913, 13.04.2020, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.04.2020

ЄУН № 337/5677/19

Провадження №1-кп/337/158/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Сидорової М.В.

за участю секретаря - Шелудько О.О.

прокурора - Канаєва Ю.Ю.

захисників - адвокатів Руднєва О.О., Балкового Р.Л.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, працевлаштованого з 12.02.2020р. на ТОВ «АЛДІ ПЛЮС» каменярем, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей 2007 р.н. та 2002 р.н., зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 27.11.1992р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.141 КК України (1960р.) до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, звільнився 03.09.1994р. по відбуттю строку покарання; 2) 25.01.1995р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.196-1 КК України (1960р.) до 6 місяців виправних робіт; 3) 23.10.1996р. Заводським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.142, ст.43 КК України (1960р.) до 6 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 29.12.2001р. по відбуттю строку покарання; 4) 07.04.2003р. Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнився 25.04.2006р. умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 6 місяців 29 днів; 5) 07.09.2009р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.186, ст.69,70 КК України до 2 років 6 міс. позбавлення волі, звільнився 07.12.2010р. умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 9 днів; 6) 09.12.2011р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 7) 13.02.2012р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1,4 ст.70, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 8) 05.06.2012р. Жовтневим районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 22.08.2014р. умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 22 дні; 9) 13.07.2015р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ст.118, 71 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, звільнився 12.08.2016р. по відбуттю строку покарання; 10) 16.03.2017р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ст.75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців, 11) 01.11.2017р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.185, 71 КК України до 2 років 1 міс. позбавлення волі, 12) 13.02.2018р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 04.10.2019 року, невідбутий строк покарання 8 місяців 23 дні,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина 2017 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого: 1) 15.05.2001р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.222, 46-1 КК України (в ред.1960р.) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік; 2) 12.06.2001р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.140, 46-1 КК України(в ред.1960р.) до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 3) 31.10.2001р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.140, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 4) 11.06.2009р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.309, 69 КК України до штрафу у розмірі 510 грн.; 5) 31.03.2010р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 6) 20.10.2011р. Заводським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, 69,72 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн.; 7) 09.07.2012р. Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 8)15.08.2012р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.309, 71, 72 ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу 1000 грн. Звільнений 28.01.2015р. умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 18 днів,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2019 року, приблизно о 16 годині 07 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою відкритого викрадення майна раніше їм незнайомого ОСОБА_3 вступили між собою у попередню змову. З метою реалізації такого умислу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, зайшли за ОСОБА_3 до під`їзду №1 будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_2 почав утримувати ОСОБА_3 за плечі, а ОСОБА_1 зняв з безіменного пальця лівої руки потерпілого перстень із золота 375 проби вагою 3,3 грами, вартістю 1375 гривень, та витягнув з кишені піджака ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1900 гривень. Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зникли з місця вчинення злочину, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 3275 гривень.

Крім того, 24.01.2020 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні кафе « Рюмочна », яке розташоване по вул. Курузова, буд.7 в м. Запоріжжя, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, зі столу закладу, за яким відпочивала відвідувачка ОСОБА_4 , таємно викрав мобільний телефон «UleFone S11» імей-1: НОМЕР_1 , імей-2: НОМЕР_2 , вартістю 1999 гривень та в подальшому розпорядився їм на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток на суму 1999 гривень.

Крім того, 02.02.2020 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському транспорті, який прямував маршрутом № 39 по Хортицькому району м. Запоріжжя, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, упевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, з кармана пальто ОСОБА_5 , таємно викрав мобільний телефон «Samsung М3» імей-1: НОМЕР_3 , імей-2: НОМЕР_4 , вартістю 6000 гривень, в чохлі вартістю 200 гривень та в подальшому розпорядився їм на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 6200 гривень.

28.02.2020 року приблизно об 11 годині 44 хвилини, ОСОБА_1 , перебуваючи біля входу до супермаркету «Сільпо» по вул. Василя Сергієнка, 9 в м. Запоріжжя, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, під приводом вчинення негайного дзвінку, звернувся до раніше знайомої ОСОБА_6 та попросив надати йому мобільний телефон, запевнивши, що поверне його після розмови. ОСОБА_6 повірила ОСОБА_1 , погодилась на його прохання та передала останньому свій мобільний телефон марки «Nomi» в корпусі червоного кольору 1МЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ: НОМЕР_6 , вартістю 650 гривень. Після цього ОСОБА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 направилася до супермаркету, заволодів мобільним телефоном та зник з місця злочину. В подальшому розпорядився мобільним телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 650 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в скоєнні даних кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, як вони викладені в обвинувальних актах, не оспорював їх та пояснив, що скоїв дані кримінальні правопорушення в зв`язку зі скрутним матеріальним положенням. Так, 06.11.2019р. приблизно о 16 годині разом з ОСОБА_2 гуляли по Хортицькому району м .Запоріжжя. Біля будинку АДРЕСА_4 побачили чоловіка похилого віку, який заходив у під`їзд цього будинку. З метою пограбування, вони пішли за ним у під`їзд, де на сходовому майданчику першого поверху ОСОБА_2 схопив чоловіка за плечі та став утримувати його, а він зняв з пальця чоловіка золоте кільце та витягнув з його кишені грошові кошти в сумі 1900 грн. Після цього вони вибігли з під`їзду. Гроші поділили між собою, кільце забрав ОСОБА_2 . В подальшому кільце ОСОБА_2 повернув його матері, щоб вона віддала потерпілому. Завдану потерпілому шкоду відшкодували в повному обсязі. Крім того, 24.01.2020р. ввечері він був у кафе « Рюмочна », що розташовано на вул.Курузова в м.Запоріжжя, де відпочивав з дівчиною ОСОБА_4 , вживали алкогольні напої. Вона поклала на столик мобільний телефон, який він непомітно забрав собі та пішов з кафе. В той же вечір залишив телефон на зберіганні в іншому кафе у бармена, потім забрав собі. Крім того, 02.02.2020р. в денний час доби він перебував в автобусі, який прямував за 39-м маршрутом в Хортицькому районі м.Запоріжжя. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, витягнув у незнайомої жінки ( ОСОБА_5 ) з карману пальто мобільний телефон, після чого вийшов з автобусу. Телефон продав у ломбард на ринку приблизно за 1500 грн. Крім того,28.02.2020р. днем, перебуваючи біля магазину «Сільпо» на вул.Василя Сергієнка в м.Запоріжжі, побачив знайому ОСОБА_6 , яку попросив надати йому мобільний телефон подзвонити, на що остання погодилась. Після того, як ОСОБА_6 пішла в магазин за кофе, він пішов від магазину, забравши телефон собі. В подальшому телефон продав на ринку у ломбард.

Обвинувачений ОСОБА_1 від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування, відмовився. Також пояснив, що усвідомлював, що вчиняє злочини, всім потерпілим шкода відшкодована в повному обсязі, щиро кається в скоєному, просить строго не наказувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину в скоєнні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх та пояснив, що скоїв дане кримінальне правопорушення в зв`язку зі скрутним матеріальним положенням, не вистачало грошей на спиртне. Так, 06.11.2019р. ввечері разом з ОСОБА_1 побачили на вулиці чоловіка похилого віку, у якого на пальці було золоте кільце та який заходив у під`їзд будинку АДРЕСА_4 . Вони пішли за ним у під`їзд. Він схопив чоловіка за плечі та утримував його, щоб той не чинив опір, а ОСОБА_1 в цей час зняв з пальця чоловіка золоте кільце та витягнув з його кишені грошові кошти в сумі 1900 грн. Тілесні ушкодження чоловіку не наносили, лише він тримав за плечі. Після цього вони вийшли з під`їзду, гроші поділили між собою, кільце він забрав собі, після чого розійшлись. В подальшому, в той же день, вечері дізнався, що ОСОБА_1 арештовано, тоді він відніс викрадене кільце матері ОСОБА_1 , щоб вона віддала його потерпілому. Гроші, які забрали у чоловіка, також потерпілому повернули в повній сумі.

Обвинувачений ОСОБА_2 від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування, відмовився. Також пояснив, що щиро кається в скоєному, просить строго не наказувати.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, а тому визнання обвинуваченими своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнали свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень повністю, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

Суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 за епізодом від 06.11.2019р. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб; за епізодами від 24.01.2020р. та 02.02.2020р. вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; за епізодом від 28.02.2020р. - кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинено повторно, у скоєнні яких суд визнає його винуватим.

Також суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 за епізодом від 06.11.2019р. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, у скоєнні якого суд визнає його винуватим.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, а саме те,що злочин, скоєний ОСОБА_1 за ч.2 ст.186 КК України є тяжким злочином, інші злочини відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, а також суд враховує кількість епізодів злочинної діяльності та особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, судимість у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, вчинив новий злочин через нетривалий час після звільнення з місць позбавлення волі, нетривалий час перед затримання був офіційно працевлаштований, одружений, має двох неповнолітніх дітей та мати похилого віку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра на даний час не перебуває, але перебуває під спостереженням лікаря нарколога.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі викладеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі на строки, мінімальні та наближені до мінімальних, в межах санкцій ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, за якими визнав його винуватим, з визначенням покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. 04.10.2019 року він звільнений з місця позбавлення волі умовно-достроково на 8 місяців 23 дні.

Кримінальні правопорушення, за якими ОСОБА_1 обвинувачується в межах даного кримінального провадження, останній вчинив в період невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду.

На підставі цього, суд вважає необхідним визначити остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, невідбутої частини покарання за вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 13.02.2018р.

Водночас суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства і призначене покарання він повинен відбувати реально. Підстав для призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, або для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як просить захисник, або для звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд в даному випадку не знаходить.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме те,що злочин, скоєний ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України є тяжким злочином, а також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, судимість у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, але перебуває під спостереженням лікаря нарколога.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

На підставі викладеного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, за якою визнав його винуватим. Підстав для призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як просить захисник, суд в даному випадку не знаходить.

При цьому з урахуванням конкретних обставин даного провадження, а також даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , позиції прокурора, суд вважає, щовиправлення обвинуваченого можливо без реального відбування покарання та, на підставі ст.75 КК України, вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягомвстановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Суд вважає, що застосування в даному випадку до обвинуваченого ОСОБА_2 іспитового строку в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків, під загрозою реального відбування призначеного покарання у випадку порушення умов випробування, буде мати на обвинуваченого більший виховний вплив, ніж реальне відбування покарання.

Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження суд враховує, що ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.03.2020р. ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів з 05.03.2020 року.

З метою забезпечення кримінального провадження, на підставі п.2 ч.4 ст.374 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , призначене показання, для запобігання ухилення від виконання даного вироку та вчинення ним нового злочину, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з дня фактичного затримання - 05.03.2020 року.

Водночас судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 08.11.2019р., ОСОБА_1 , який був затриманий 06.11.2019р., було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05.01.2020р., з визначенням застави. 27.11.2019р. ОСОБА_1 звільнений з-під варти у зв`язку з внесенням застави в сумі 38 420 грн. заставодавцем ОСОБА_8 .

Отже, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення з 06.11.2019р. по 27.11.2019р.

Крім того, дослідивши матеріали кримінального провадження та за відсутністю обґрунтованого клопотання прокурора в порядку ст.182 КПК України щодо порушення обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків в порядку ст.194 КПК України, покладених на останнього ухвалою слідчого судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2019 року строком до 05.01.2020р., суд не встановив підстав для звернення застави, що внесена заставодавцем за ОСОБА_1 в дохід держави, за вказаних обставин застава підлягає поверненню заставодавцю.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Питання про речові докази підлягає вирішенню судом відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільні позови не заявлено.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;

- за ч.2 ст.190 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 13.02.2018р. та визначити остаточно ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тим самим - тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк відбуття покарання за цим вироком ОСОБА_1 рахувати з 05.03.2020 року.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з 06.11.2019 року по 27.11.2019 року включно, з розрахунку - один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покаранняза даною статтею у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст.75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку - 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суму застави в розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка внесена згідно квитанції № 0.0.1536596309.1 від 27.11.2019 року, на депозитний рахунок Хортицького районного суду м.Запоріжжя (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок: № 37319085001205 Державна казначейська служба України, м.Київ, призначення платежу - застава за ОСОБА_1 ).

Речові докази: DVD- диск з відеозаписом з камери відеоспостереження в під`їзду №1 будинку АДРЕСА_4 , відеозаписи слідчих експериментів від 24.02.2020р., 12.03.2020р. за участі ОСОБА_1 , відеозапис з камер відеоспостереження супермаркету «Сільпо» по вул.Василя Сергієнка, 9 в м.Запоріжжя, відеозапис з огляду місця події від 28.02.2020р. за адресою: м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, 23-в за участю ОСОБА_1 , робочий зошит та 12 аркушів з робочими записами свідка ОСОБА_9 , стартовий пакет оператора мобільного зв`язку «Київстар» номер НОМЕР_8 , які долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження; золотий перстень з золота 375 проби вагою 3,3 грами, який поміщено до паперового конверту та переданий на зберігання УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, передати потерпілій ОСОБА_10 ;мобільний телефон «UleFone S11» з сім-картою, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 залишити за належністю ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Nomi» в корпусі чорного кольору з сім-картою, переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 залишити за належністю ОСОБА_6

Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.

Суддя М.В.Сидорова