Рішення № 88719945, 13.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року місто Київ №640/20550/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.05.2019 №1172419/36602919 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.01.2019 №2;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 16.01.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.05.2019 №1164544/36602919 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.05.2019 № 1173776/36602919 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №4;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 11.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.05.2019 №1173775/36602919 Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №5;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправно, не маючи належних правових підстав, прийнято рішення від 27.05.2019 №1172419/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.01.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 16.05.2019 №1164544/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.05.2019 № 1173776/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.05.2019 №1173775/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем наголошено на тому, що вказані рішення, не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальні підстави відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме ненадання платником податку копій документів або ненадання платником податків письмових пояснень. Зазначені відповідачем відомості є недостовірними. Позивачем наголошено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» надано усі первинні документи, які підтверджують реальність здійснених господарських операцій. Здійснені господарські операції повністю відповідають специфіці господарської діяльності позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/20550/19 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі та запропоновано відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві надано відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, зазначивши, що за результатами розгляду наданих позивачем документів Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації правомірно було прийнято оскаржувані в даній адміністративній справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Позивачем надано відповідь на відзив Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому підтримано позовні вимоги, викладені в позовній заяві обставини та вказано на те, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача і подальше прийняття Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, оскільки останнім порушено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Державною податковою службою України не надано відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА».

Позивачем подано клопотання про пришвидшення розгляду адміністративної справи №640/20550/19.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за результатами фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам з контрагентом - Дочірнім підприємством «Бік Україна», складено податкові накладні від 16.01.2019 №2 на суму 23 982,28 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 3 997,05 грн., від 18.01.2019 №5 на суму 3 858,36 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 643,06 грн., від 11.02.2019 №4 на суму 314 448,82 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 52 408,14 грн., від 11.02.2019 №5 на суму 370 203,11 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 61 700,52 грн., та вказані податкові накладні направлено для реєстрації до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Згідно з квитанціями від 11.02.2019 податкові накладні від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5 та квитанціями від 26.02.2019 податкові накладні від 11.02.2019 №4, від 11.02.2019 №5 прийнято контролюючим органом, але реєстрація вказаних податкових накладних зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки вказані податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, у зазначених квитанціях контролюючий орган запропонував надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем було надано контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів від 17.05.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 16.01.2019 №2 (кількість додатків 17), від 13.05.2019 №5 по відмовленій податковій накладній від 18.01.2019 (кількість додатків 24), від 20.05.2019 №19 по відмовленій податковій накладній від 11.02.2019 №4 (кількість додатків 21), від 20.05.2019 №20 по відмовленій податковій накладній від 11.02.2019 №5 (кількість додатків 21).

Однак, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 27.05.2019 №1172419/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.01.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.05.2019 № 1173776/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.05.2019 №1173775/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Також, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 16.05.2019 №1164544/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання позивачем копій первинних документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Надалі, не погоджуючись з рішенням від 16.05.2019 №1164544/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 24.05.2019 реєстраційний №9108295365

Однак, рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.05.2019 №29443/36602919/2, скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу від 16.05.2019 №1164544/36602919 без змін.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями від 27.05.2019 №1172419/36602919, від 16.05.2019 №1164544/36602919, від 28.05.2019 № 1173776/36602919, від 28.05.2019 №1173775/36602919 звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117).

Відповідно до пунктів 5-7 Порядку №117, Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 12 Порядку №117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку затверджені Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5, від 11.02.2019 №4 та від 11.02.2019 №5 критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, контролюючим органом не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА», а відповідачами не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстру податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (підпункт 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Так, згідно пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних, податкові накладні від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5, від 11.02.2019 №4 та від 11.02.2019 №5, проте враховуючи те, що податкові накладні не були зареєстровані, позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів від 17.05.2019 №1 по відмовленій податковій накладній від 16.01.2019 №2 (кількість додатків 17), від 13.05.2019 №5 по відмовленій податковій накладній від 18.01.2019 (кількість додатків 24), від 20.05.2019 №19 по відмовленій податковій накладній від 11.02.2019 №4 (кількість додатків 21), від 20.05.2019 №20 по відмовленій податковій накладній від 11.02.2019 №5 (кількість додатків 21).

Так, позивачем в поясненнях зазначено, що видами економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» є КВЕД 58.14 - видання журналів і періодичних видань, КВЕД 73.11 - рекламні агентства, КВЕД 73.12 - посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації. Товариство з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» здійснює свою господарську діяльність у відповідності до чинного законодавства України, для здійснення податкові якої має всі необхідні документи, орендоване офісне приміщення, укладені договори з субпідрядниками та постачальниками продукції, кваліфікований штат працівників, що підтверджується копіями документів, доданими до пояснень. Податкові накладні від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5, від 11.02.2019 №4, від 11.02.2019 №5 було складено по факту надання рекламних послуг Дочірньому підприємству «Бік Україна», згідно договору про надання рекламних послуг та виконання робіт від 05.05.2015 №05/05/15 та наступних додаткових угод №341 (податкова накладна від 16.01.2019 №2), №351 (податкова накладна від 18.01.2019 №5), №361 (податкова накладна від 11.02.2019 №4), №362 (податкова накладна від 11.02.2019 №5).

Однак, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 27.05.2019 №1172419/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.01.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.05.2019 № 1173776/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішення від 28.05.2019 №1173775/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена.

Також, Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 16.05.2019 №1164544/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання позивачем копій первинних документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку) та передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Так, при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкової накладної до реєстрації.

Слід наголосити на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Крім того, суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 826/12108/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 (вказана постанова набрала законної сили 10.12.2019), визнано протиправними та нечинними пункти 10, 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Суд наголошує на тому, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві в оскаржуваних рішеннях від 27.05.2019 №1172419/36602919, від 16.05.2019 №1164544/36602919, від 28.05.2019 № 1173776/36602919, від 28.05.2019 №1173775/36602919 не зазначено, копії яких саме документів необхідно надати позивачу. Посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що документи подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчать про протиправність таких рішень. Також, слід зазначити, що вказана підстава відмови у реєстрації спірних податкових накладних, як ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, спростовується матеріалами справи. Інше не доведено відповідачами під час розгляду даної адміністративної справи.

Водночас, позивач стверджує, що первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких наявні в матеріалах справи щодо реєстрації спірних податкових накладних, складено у відповідності до вимог законодавства та підтверджує факт реального виконання господарських зобов`язань між Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» та Дочірнім підприємством «Бік Україна».

Слід зазначити, що на підтвердження реального виконання господарських операцій між позивачем та Дочірнім підприємством «Бік Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» надано пояснення та копії наступних документів:

- стосовно здійсненої господарської операції за податковою накладною від 16.01.2019 №2: договору про надання рекламних послуг та виконання робіт від 05.05.2015 №05/05/15; додаткової угоди №31/12/15-ПрЛ до договору про надання рекламних послуг та виконання робіт від 05.05.2015 №05/05/15, додаткової угоди від 30.12.2016 №30/12/16-ПрЛ до договору про надання рекламних послуг та виконання робіт від 05.05.2015 №05/05/15; додаткової угоди від 30.12.2017 №30/12/17-ПрЛ до договору про надання рекламних послуг та виконання робіт від 05.05.2015 №05/05/15; додаткової угоди від 17.12.2018 №17/12/18-ПрЛ до договору про надання рекламних послуг та виконання робіт від 05.05.2015 №05/05/15; додаткової угоди від 03.10.2018 №341, акта здачі прийняття робіт (надання послуг) від 16.01.2019 №ОУ-00003, звіту про надані послуг до додаткової угоди від 16.01.2019 №341, виписки за рахунками від 14.03.2019, картки рахунку 361 ДП "БІК УКРАЇНА" за період 16.01.2019-02.10.2019, картки рахунку 36 ДП "БІК УКРАЇНА" за період 01.09.2018-31.03.2019 та інше;

- стосовно здійсненої господарської операції за податковою накладною від 18.01.2019 №5: додаткової угоди від 21.11.2018 №351, акта здачі прийняття робіт (надання послуг) від 18.01.2019 №ОУ-00005, звіту про надані послуг до додаткової угоди від 21.11.2018 №351, виписки за рахунками від 05.02.2019, картки рахунку 36 ДП "БІК УКРАЇНА" за 1 квартал 2019 року та інше;

- стосовно здійсненої господарської операції за податковою накладною від 11.02.2019 №4: додаткової угоди від 29.01.2019 №361; акта здачі прийняття робіт (надання послуг) від 11.02.2019 №ОУ-00015, звіту про надані послуг до додаткової угоди від 29.01.2019 №361; банківської виписки від 03.10.2019, картки рахунку 361 ДП "БІК УКРАЇНА" за період 16.01.2019-02.10.2019, картки рахунку 36 ДП "БІК УКРАЇНА" за І квартал 2019 року та інше;

- стосовно здійсненої господарської операції за податковою накладною від 11.02.2019 № 5: додаткової угоди від 29.01.2019 №362; акта здачі прийняття робіт (надання послуг) від 11.02.2019 №ОУ-000016, звіту про надані послуг до додаткової угоди від 29.01.2019 №362, виписки за рахунками від 14.03.2019, картки рахунку 36 за період з 01.01.18-09.04.19 та інше.

Слід зазанчити, що суд не надає оцінку реальності виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на вимогу Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було виконано покладений на нього обов`язок щодо складання та направлення на реєстрацію податкових накладних та надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, відповідачем незважаючи на надання позивачем документів на підтвердження реальності здійснення операції з контрагентом позивача - Дочірнім підприємством «Бік Україна», відмовлено у реєстрації податкових накладних від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5, від 11.02.2019 №4 та від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення від 27.05.2019 №1172419/36602919, від 16.05.2019 №1164544/36602919, від 28.05.2019 № 1173776/36602919, від 28.05.2019 №1173775/36602919 не відповідають приписам податкового законодавства, оскільки платником податків надано всі необхідні документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій за податковими накладними від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5, від 11.02.2019 №4 та від 11.02.2019 №5, у той час, як відповідачем зазначені документи всебічно не досліджені, а доводи платника податків не спростовані.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.05.2019 №1172419/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.01.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 16.05.2019 №1164544/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 28.05.2019 № 1173776/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 28.05.2019 №1173775/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних, суд приходить до висновку, що податкові накладні вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) і часом, коли вони були подані, що є підставою для зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16.01.2019 №2, від 18.01.2019 №5, від 11.02.2019 №4 та від 11.02.2019 №5, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» за датою їх подання до реєстрації.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Також, суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» та Адвокатським бюро « Олександр Перемежко та партнери»; додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01; оригінал платіжного доручення від 15.10.2019 №986 на суму 27 000,00 грн. (оплата за послуги згідно договору про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01 та додаткової угоди №1); оригінал банківської виписки з рахунку Адвокатського бюро «Олександр Перемежко та партнери» від 15.10.2019, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01 в пункті 1.1 конкретизовано перелік юридичних послуг, зокрема, аналіз документів та підготовка правової позиції з приводу спірних рішень від 27.05.2019 №1172419/36602919, від 16.05.2019 №1164544/36602919, від 28.05.2019 № 1173776/36602919, від 28.05.2019 №1173775/36602919, підготовка, підписання та подання позовної заяви, представництво інтересів клієнта у суді та інше.

Пунктом 1.2 та 1.3 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01 визначено, що вартість правової допомоги, зазначеної в пункті 1.1 цієї угоди складає 27 000,00 грн. Оплата послуг Юридичної фірми здійснюється після надання послуг Юридичною фірмою за цією додатковою угодою №1 у повному обсязі, у порядку та на умовах, визначених договором про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01. Оплата вартості послуг може бути здійснена клієнтом достроково.

Як було зазначено вище, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем зокрема надано оригінал платіжного доручення від 15.10.2019 №986 на суму 27 000,00 грн. (оплата за послуги згідно договору про надання правової допомоги від 04.10.2019 №04-10/2019-01 та додаткової угоди №1) та оригінал банківської виписки з рахунку Адвокатського бюро «Олександр Перемежко та партнери» від 15.10.2019.

З огляду на вищевикладене та виходячи з обсягу задоволених позовних вимог на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді справи в суді в розмірі 27 000, 00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.05.2019 №1172419/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.01.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» від 16.01.2019 №2 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 16.05.2019 №1164544/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.01.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» від 18.01.2019 №5 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.05.2019 № 1173776/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» від 11.02.2019 №4 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати в рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 28.05.2019 №1173775/36602919 про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.02.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» від 11.02.2019 №5 датою її направлення до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 19, код ЄДРПОУ 36602919) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 368,00 грн. (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «І ЕС ТІ МЕДІА» (02192, м. Київ, вул. Миропільська, 19, код ЄДРПОУ 36602919) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 000, 00 грн. (двадцять сім тисяч гривень 00 копійок) пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) та Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.