Рішення № 88719695, 13.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/1286/20

РІШЕННЯ

іменем України

13 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2а/2218/6662/11 від 27 травня 2011 року зобов`язано управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 11 вересня 2010 року пенсію як інваліду II групи від захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, з розрахунку: державна пенсія - в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю - в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та здійснити її виплату із врахуванням вже виплачених сум. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На виконання рішення суду управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому пенсію позивача перераховано за період з 11.09.2010 по 31.10.2011, доплату розміру пенсії в сумі 66149,30 грн. нараховано на відомість вересня 2011 року. Однак у вересні 2011 року пенсія позивачу не виплачена у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів. З вересня 2014 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суд, виконання яких гарантується державою. Виплата вказаної вище суми пенсії була проведена лише 24.09.2019 на особовий картковий рахунок позивача з Державним казначейством України. 09.12.2019 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою, в якій просила у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», провести нарахування та виплату компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати. Листом від 28.12.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у здійсненні компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати у зв`язку з тим, що згідно п. 20 Порядку, погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Позивач вважає, дії відповідача, що полягають у відмові у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати протиправними, внаслідок чого звернувся до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2011 по справі № 2а/2218/6662/11 доплату в розмірі 66149,30 грн. виплачена ОСОБА_1 Державною казначейською службою 24 вересня 2019 року. На виконання постанови суду, управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.09.2010 по 31.10.2011, доплату розміру пенсії в сумі 66149,30 грн. нараховано на відомість вересня 2011 року. Таким чином, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області постанову Хмельницького міськрайонного суду від 27.05.2011 по справі №2а/2218/6662/11 виконано в повному обсязі, відповідно до вимог чинного законодавства. Оскільки судові рішення виконані в повному обсязі, підстав для задоволення позову немає. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів видаткової частини бюджету Пенсійного Фонду України. Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Пунктами 9, 10 Положення «Про Пенсійний Фонд України» визначений вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які виключно використовуються за призначенням і вилученню не підлягають. Враховуючи вищевикладене, підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови нарахувати та виплати ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії згідно із Законом України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у вересні 2011 року в сумі 66149,30 грн. та виплачена в вересні 2019 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період із жовтня 2011 року по вересень 2019 року на суму пенсії 66149,30 грн. згідно із Законом України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», немає.

Також, відповідач у відзиві на позов просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що згідно з частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідач не надав обґрунтувань у чому полягає складність справи та які обставини можуть бути встановлені судом у судовому засіданні. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , є особою потерпілою від Чорнобильської катастрофи, особою з інвалідністю другої групи, інвалідність пов`язана з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, отримує пенсію по інвалідності у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2а/2218/6662/11 від 27 травня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому від перерахунку та виплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії відповідно до розмірів, встановлених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ за період з 11 вересня 2010 року. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в місті Хмельницькому перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 11 вересня 2010 року пенсію як інваліду ІІ групи від захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, з розрахунку: державна пенсія - в розмірі не менше восьми мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров`ю - в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та здійснити її виплату, із врахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2а/2218/6662/11 від 27 травня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 11.09.2010 по 31.10.2011, доплату розміру пенсії в сумі 66149,30 грн. нараховано на відомість вересня 2011 року.

Доплату в розмірі 66149,30 грн. виплачено ОСОБА_1 Державною казначейською службою 24 вересня 2019 року.

09.12.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з жовтня 2011 року по вересень 2019 року на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Листом від 28.12.2019 за №М-2273-0-02.26-04 позивачу було відмовлено у задоволенні такої заяви, оскільки рішення судів виконані, позивачу нараховано та виплачено пенсію, а отже відсутність правових підстав для такої компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного встановлено, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 24 жовтня 2011 року № 6-38цс-11, від 18 листопада 2014 року № 21-518а14, від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №522/5664/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що відповідач за період з 11.09.2010 не здійснював належні нарахування та виплати суми пенсії не підлягає доказуванню, що встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2а/2218/6662/11 від 27 травня 2011 року, яка набрала законної сили 10.07.2014.

Виплату нарахованих сум було призначено на вересень місяць 2011 року та нараховано на відомість вересня 2011 року.

Остаточний розрахунок з позивачем відбувся 24 вересня 2019 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку позивача.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивач відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" має право на компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована позивачу у вересні 2011 року та була виплачена у вересні 2019 року.

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, суд дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених судом фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована у вересні 2011 року в сумі та виплачена у вересні 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з жовтня 2011 року по вересень 2019 року на суму пенсії 66149 грн. 30 коп.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький