Рішення № 88719329, 10.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2020 р. Справа №480/5485/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5485/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Сумській обл.), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не перерахунку та невиплати 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704-2017-п;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок без обмеження максимального розміру пенсії на підставі Рішення Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 з урахуванням Довідки про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 10 грудня 2019 року №5/1434 та виплатити ОСОБА_1 10 % визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704-2017-п та відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ і провести виплату недоотриманих пенсійних коштів за 2018-2019 роки.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова №704) у позивача виникло право на перерахунок пенсії, у зв`язку з чим він звернувся із заявою до відповідача про здійснення перерахунку пенсії та проведення виплати перерахованої пенсії з 01.01.2018. Однак, відповідач відмовив у проведення перерахунку та виплати пенсії. Позивач вважає, що відмова відповідача є необґрунтованою та незаконною.

Ухвалою суду від 24.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/5485/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 21.01.2020, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву (а.с.35-36) зазначило, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 (далі - Постанова № 103) позивачу був проведений перерахунок пенсії. Оскільки інший порядок виплати пенсій, перерахованих на виконання постанови № 103 відсутній, то підстав для виплати 100 % підвищення пенсії немає. Також зазначив, що відповідно до Порядку № 45 визначення складових грошового забезпечення, що зазначаються у довідках, на підставі яких проводиться перерахунок пенсії, належить до компетенції структурних підрозділів, з яких звільнявся позивач, тому ГУПФУ в Сумській області проводило перерахунок пенсії позивача на підставі даних, які зазначені у довідці. Крім того, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення. Підстави для здійснення перерахунку та виплати перерахованої пенсії позивача без обмеження граничного розміру відсутні.

Враховуючи наведені обставини, ГУ ПФУ в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 23.01.2020 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19 (Пз/9901/12/19).

Ухвалою суду від 06.04.2020 поновлено провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з 07.04.2020.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , після звільнення з військової служби, перебуває на пенсійному обліку в ГУПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).

28.11.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою, в яких просив провести перерахунок та здійснити виплату пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії (а.с.19).

Листом №2415/Ж-11 від 11.12.2019 відповідач повідомив, що з 01.01.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення. Також зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 14.08.2019 № 804 (далі - Постанова №804) виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 та перерахованих з 01.01.2018 здійснюється у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ унормовано питання строків перерахунку призначених пенсій, згідно з частиною другою якої, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Постановою КМУ №704, яка набрала чинності 01.03.2018, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

У свою чергу, пунктами 1, 2 постанови КМУ №103 (чинна з 24.02.2018) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови КМУ №704 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374).

Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

На підставі вказаних положень законодавства позивачу проведено перерахунок пенсії, при цьому, ОСОБА_1 вважає неправомірною виплату йому суми підвищення пенсії після її перерахунку у розмірі 50 % і 75% згідно з положеннями пункту 2 постанови КМУ №103.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який забезпечує, зокрема, державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України (частина перша статті 113, пункт 1 статті 116 Основного Закону України).

Своєю чергою, за правилами частини першої статті 117 Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України визначає Закон України від 17.03.2011 №3166-VI "Про центральні органи виконавчої влади" (далі - Закон №3166-VI).

У розумінні частини першої статті 1 Закону №3166-VI систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини перша, третя статті 3 Закону №3166-VI).

У частинах першій, третій статті 21 Закону №3166-VI вказано, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на його утримання, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра, який спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади діють на підставі положень, що затверджуються керівником центрального органу виконавчої влади.

Типове положення про територіальні органи центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 №280 затверджено Положення про Пенсійний фонд України (далі - Положення №280), відповідно до пунктів 1, 2 якого Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 7 Положення №280 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, затверджено Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення №28-2), пунктом 2 якого встановлено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Аналіз наведених вище приписів законодавства дає підстави для висновку, що відповідач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов`язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади, при цьому ГУ ПФУ в Сумській області не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.

Суд звертає увагу на вимоги частини другої статті 265 КАС України, яка визначає, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Так, рішенням від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 Окружний адміністративний суд м. Києва визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Суд зобов`язав Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 - без змін.

Отже, пункти 1, 2 постанови КМУ №103, які застосовані відповідачем при виплаті пенсії ОСОБА_1 , були визнані протиправними і нечинними у судовому порядку рішенням суду у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, а відтак, ураховуючи наведені вище положення процесуального закону, починаючи саме з цієї дати вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, у відповідній частині, втратив чинність і не підлягав застосуванню.

Суд зазначає, що станом на час виникнення спірних правовідносин, пункти 1, 2 Постанови №103 були чинними, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФУ в Сумській області, до визнання їх нечинними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду доказів, які свідчать про обґрунтованість його дій, а відтак, не довів їх правомірність в частині застосування пунктів 1, 2 постанови КМУ №103 після 05.03.2019.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання» якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача щодо періоду з 01.01.2018 по 05.03.2019 не мали достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже Постановою №103, яка була чинною до 05.03.2018, прямо передбачено порядок виплати перерахованих пенсій колишнім військовослужбовцям у такий спосіб, як це здійснено відповідачем по справі (виплата 50% підвищення з 01.01.2018 та 75% з 01.01.2019), а також була відсутня усталена практика національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача не було «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

Відтак, є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивача у частині зобов`язання ГУПФУ у Сумській області зробити перерахунок пенсії та виплачувати 100 % суми підвищення пенсії, починаючи з 05.03.2019.

Така позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.10.2019 у справі №2040/6740/18.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУПФУ в Сумській області здійснити перерахунок визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та додаткових видів грошового забезпечення і премій з 01.01.2018 з урахуванням довідки про додаткові види грошового забезпечення від 10.12.2019 №5/1434, у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку зі зміною грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Відповідно до пункту 1 Постанови №103 (станом на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок пенсії військовослужбовцям та деяким іншим особам здійснюється із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.

Відповідно до Порядку № 45 ГУПФУ в Сумській області здійснює перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від Сумського обласного військового комісаріату, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення позивача, в тому числі складові грошового забезпечення, передбачена додатком 2 Порядку № 45.

Сумський обласний військовий комісаріат у листі від 10.12.2019 №11/2529 (а.с.24-25) зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 45 та Постанови Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 уповноважені органи, а саме військові комісаріати, готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожній особі на підставі списків наданих Головними управліннями Пенсійного Фонду України.

Також довідка може видаватись в разі, якщо суд зобов`яже Сумський обласний військовий комісаріат видати довідку про грошове забезпечення, визначивши її складові, а постанова суду набере законної сили.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року за справою № 826/3858/18, яким визнано протиправними та не чинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 з Пенсійного фонду України в Сумській області списки для оформлення уповноваженими органами Міноборони довідок про грошове забезпечення з урахуванням рішення суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, права самостійно визначати розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також приймати до уваги Довідку від 10.12.2019 №5/1434 відповідач не має.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу поза як на підставі довідки, наданої уповноважним органом.

Доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі іншої довідки, виданої відповідно до постанови №103, позивачем надано не було.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити перерахунок визначеного пенсійного забезпечення з 01.01.2018 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.

Щодо зобов`язання ГУПФУ в Сумській області здійснити перерахунок визначеного пенсійного забезпечення позивача без обмеження максимального розміру пенсії на підставі рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 43 Закону №2262-XIІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Доказів того, що відповідачем при здійсненні перерахунку буде застосовано вказані норми закону суду не надано, відтак вимоги про зобов`язання ГУПФУ в Сумській області здійснити перерахунок визначеного пенсійного забезпечення позивача без обмеження максимального розміру пенсії є передчасними та задоволенню не підлягають.

З урахуванням часткового задоволення позову, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору в сумі 384,20 грн., сплаченого за квитанцією №0.0.1563209795.1 від 23.12.2019 (а.с.4) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) пенсії з 05.03.2019 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик