Ухвала суду № 88719301, 10.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 квітня 2020 року м. Київ № 826/10606/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства доходів і зборів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція у Деснянському районні Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства доходів і зборів України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 15.04.2015 №358-о; поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.06.2015 зупинено провадження у справі № 826/10606/15 до вирішення Конституційним Судом України подань сорока семи народних депутатів України щодо конституційності положень ч. 3 і 6 статті 1; ч. 1, 2, 3, 4 і 8 статті 3; п. 2 ч. 5 статті 5; п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади»; Верхового суду України щодо конституційності п. 6 ч. 1, п. 2 ч. 2, п. 13 ч. 2, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» та Служби зовнішньої розвідки України щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 4, пп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» у взаємозв`язку з положеннями ч. 2 ст. 1 цього Закону, положень ст. 19 Конституції України у взаємозв`язку з положеннями її ст. 64 та зазначеними положеннями цього Закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2016 представнику позивача відмовлено у поновленні провадження по справі.

24 березня 2020 року представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Дане клопотання обґрунтована тим, що 20.11.2014 року Пленум Верховного Суду України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 1, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682- VII «Про очищення влади» положенням частини третьої статті 22, статей 38, 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України. Також ухвалою колегії суддів Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі, станом на теперішній час справу не розглянуто.

Втім, на думку представника позивача, підстави, які зумовили зупинення провадження у справі на даний час відпали.

Крім того, як зазначає представник позивача, що поновлення провадження у справі забезпечить розгляду справи у межах розумного строку, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992.

До того ж, представник позивача зазначав про необхідність здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у випадку відмови в розгляді справи в порядку загального позовного провадження - розгляд справи здійснити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подане представником позивача клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

У той же час, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Поряд з цим суд звертає увагу, що 25.02.2020 набрало законної сили рішення Європейського суду з прав людини в рішенні від 17.10.2019 у справі «Полях та інші проти України» (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/19, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення державних службовців відповідно до Закону України «Про очищення влади», зокрема, встановив порушення статті 6 Європейської конвенції з прав людини (на справедливий суд) у зв`язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні, що право на справедливий суд протягом розумного строку було порушено, оскільки судові процедури щодо їх звільнення вже тривають більше чотирьох з половиною років і досі не завершені, тощо.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У той же час, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини, у разі набрання такими рішеннями законної сили.

Таким чином, на переконання суду, набрання рішенням Європейського суду з прав людини законної сили усуває перешкоди в можливості розгляду та вирішення даної адміністративної справи без прийняття Конституційним судом відповідного рішення за конституційними поданнями щодо відповідності (конституційності) частини третьої статті 1, пунктів 1, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» положенням частини третьої статті 22, статей 38, 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність поновлення провадження у справі та задоволення відповідного клопотання представника позивача.

Суд звертає увагу, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», розділом 3 якого внесено зміни до КАС України.

Пунктом 10 частини першої розділу VII Перехідні положення зазначеного Закону встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою ч. 4 ст. 257 КАС України, а також ч. 4 ст. 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, Кодексом визначено, а саме частиною другою статті 12 КАС України, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Так, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що дана справа, де предметом спору є розгляд питань, які виникають з відносин оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема, щодо припинення позивачем проходження публічної служби, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки вважає, що швидкість вирішення справи вказаної категорії є пріоритетним.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Ознайомившись із клопотанням позивача, врахувавши предмет та підстави позову, склад учасників справи, для повного та всебічного встановлення обставин справи, з урахуванням того, що згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України дана справа є нескладною та такою, що не потребує проведення судового засідання, оскільки у даному випадку проведення відкритого судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, відтак, суд вважає, що у дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Керуючись статтями 12, 19, 237, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Задовльнити частково клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі.

2. Поновити провадження в адміністративній справі № 826/10606/15.

3. Здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. В іншій частині у задовленні клопотання представника ОСОБА_1 - відмовити.

5. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда