Рішення № 88718993, 13.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 квітня 2020 р. Справа № 520/1668/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (код ЄДРПОУ 08166355, м. Харків, вул. Коцарська, 56, 61052) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (надалі за текстом - ХОВК, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківського обласного військового комісаріату про відмову ОСОБА_1 у встановленому статусу ветерана військової служби та видачі відповідного посвідчення, оформлення п.п. 1 п. І протоколу № 9 від 07.11.2019 року;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат прийняти рішення про надання ОСОБА_1 статусу ветерана військової служби з видачею посвідчення і врученням нагрудного знака "Ветеран військової служби" у відповідності з Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та Їх соціальний захист" та Порядком видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1601.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 26.10.1979 по 15.12.1981 позивач проходив дійсну військову службу в Збройних Силах СРСР, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі Військової частини 2066. Звільнений зі служби на підставі наказу МО СРСР №244 від 28.09.1981 року. З 01.07.2016 позивачу встановлено безстроково ІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії і захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12ААА № 444305 від 17.06.2016. Зважаючи на викладене, позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статусу ветерана військової служби та видачу відповідного посвідчення. Однак, рішенням Комісії Харківського ОВК для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби, оформленого п.п. 1 п. 1 протоколу № 9 від 07.11.2019 року - позивачу відмовлено у встановленні статусу ветерана військової служби та видачі відповідного посвідчення у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 , звільнився із строкової військової служби з військової частини 2066, яка входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР та не відносилась до військових частин (установ) Міністерства оборони України, та запропоновано ОСОБА_1 звернутись до Східного регіонального управління Харківського прикордонною загону Державної прикордонної служби України. Зазначені дії позивач вважає протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з адміністративним позовом.

Представником відповідача 26.02.2020 через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останнім вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з огляду на обставини того, що позивач проходив військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР та звільнився з військової частини 2066. Отже, як вказано представником відповідача, оскаржуваним у даній справі рішенням відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 , у встановленні статусу «Ветеран військової служби» та запропоновано звернутися до Адміністрації прикордонної служби України, оскільки позивач має право на отримання зазначеного у Державній прикордонній службі. Отже, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, правовідносинам, які розглядаються у даній справі, передували обставини, які не доказуються у даній справі, оскільки були встановлені рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 року у справі № 820/1023/18 (яке, згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", 21.05.2018 року набрало законної сили) за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про зобов`язання вчинити певні дії.

В рамках справи №820/1023/18 судом було встановлено, що з 26.10.1979 р. по 15.12.1981 р. ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу в Збройних Силах СРСР, в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини 2066. Також, вказані обставини підтверджуються військовим квитком серії НОМЕР_2 виданої 26.10.1979, архівною довідкою, довідкою Комінтернівського ОРВК м. Харкова від 15.01.2013 №21/59/Г-16607.

З 01.07.2016 р. позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково (довідка до акта огляду МСЕК серія 12ААА № 444305 від 17.06.2016 р.).

У позовній заяві позивачем вказано, що він звільнився з лав Збройних Сил СРСР за наказом Міністра оборони СРСР №244 від 28.09.1981.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 17.06.2016 року позивач є інвалідом другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Зазначені обставини були також встановлені в рамках розгляду справи №2040/6286/18, в рамках розгляду якої прийнято рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Харківського обласного військового комісаріату про визнання дії протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 18.12.2018 року.

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату стосовно встановлення йому статусу ветерана військової служби та видачу відповідного посвідчення.

Відповідно до витягу з протоколу № 9 від 07 листопада 2019 року засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних зі встановлення статусу ветеранів військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами MO України та встановленням статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби відмовило ОСОБА_1 , у встановленні статусу ветерана військової служби та видачі відповідного посвідчення на підставі того, що гр. ОСОБА_1 звільнився з військової частини 2066, яка входила до складу Прикордонних військ КДБ СРСР та не відносилась до військової частини (установи) Міністерства оборони СРСР. Крім того, запропоновано звернутися щодо встановлення статусу ветерана військової служби до Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Іншої підстави для відмови у наданні такого статусу відповідачем не зазначено.

Позивач, вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність відносно нього та прийнято протиправне рішення, звернувся через свого уповноваженого представника до суду за для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: особи з інвалідністю I та II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку, боротьбі із злочинністю та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Згідно із положеннями ст. 10 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1601 від 30 серпня 1999 року затверджено Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби".

Відповідно до п. 1 Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1601 від 30 серпня 1999 року (надалі - Порядок .№ 1601), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, посвідчення та нагрудні знаки "Ветеран військової служби" видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист".

Згідно із положеннями п.3 Порядку № 1601 підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби" є один з таких документів:

- наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку;

- довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

- посвідчення про нагородження медаллю "Ветеран Вооруженных Сил СССР".

Матеріалами справи встановлено, що позивачем до Харківського обласного військового комісаріату надано необхідні документи, зокрема, копію довідки МСЕК серії 12 ААА №444305 про встановлення ІІ групи інвалідності, отриманих внаслідок поранення, контузії, захворювання з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; копію довідки Центрального Прикордоного архіву ФСБ РФ від 15.01.2013 №21/59/Г-16607; витяг із протоколу засідання ЦВЛК від 03.04.2012 № 593; копію посвідчення інваліда війни серії НОМЕР_3 ; висновок експерта № 1458 ая/12; копію військового квитка серії НОМЕР_2 .

Як передбачено положеннями п. 4 Порядку № 1601 посвідчення та нагрудний знак "Ветеран військової служби" вручаються ветеранові військової служби або за його дорученням рідним чи іншим особам військовими комісаріатами та органами пенсійного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Управління державної охорони, Адміністрацією Держспецзв`язку за місцем проживання ветерана, за що одержувач посвідчення та нагрудного знака розписується у відповідному обліковому документі.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 937 від 31 грудня 2014 року на обласні військові комісаріати (ТЦКСП) покладаються, зокрема, керівництво та контроль за роботою районних військових комісаріатів (ТЦКСП) із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, а також здійснення перевірок цієї роботи щодо дотримання ними вимог законодавства; розгляд заяв і скарг з питань забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, що надходять до військового комісаріату (ТЦКСП), а також прийом громадян, які звернулися з цих питань; організація та проведення роботи з роз`яснення особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей законодавства з питань забезпечення соціальними виплатами та пільг, установлених для них чинним законодавством, проведення відповідної інформаційної робот.

Згідно п. 11 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою КМ України № 389 від 03.06.2013, районні, об`єднані районні, міські, об`єднані міські військові комісаріати, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, видають в установленому порядку особам, які перебувають у запасі або відставці, посвідчення та інші документи на передбачені законодавством пільги.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.10.2019 року по справі № 1340/4376/18.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до витягу з протоколу № 9 від 07.11.2019 комісією постановлено відмовити ОСОБА_1 , у видачі відповідного посвідчення та запропоновано звернутись щодо встановлення статусу ветерана військової служби до Східного регіонального управління Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Однак, суд зазначає, що суб`єктом владних повноважень, який наділений правом видавати посвідчення та нагрудний знак "Ветеран військової служби" є військовий комісаріат.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у видачі такого посвідчення та нагрудного знаку, а отже суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування протоколу № 9 Комісії Харківського обласного військового комісаріату для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 07.11.2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Водночас, з огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача та враховуючи обставини того, що прийняттям оскаржуваного рішення відповідач порушив права позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу Ветерана військової служби з видачею посвідчення і врученням нагрудного знака "Ветеран військової служби" у відповідності з Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Порядком видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1601 з урахуванням висновків суду у даній справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Позивач є звільненим від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", а тому розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати протокол № 9 Комісії Харківського обласного військового комісаріату для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 07.11.2019 року в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355, м. Харків, вул. Коцарська, 56, 61052) повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) статусу Ветеран військової служби з видачею посвідчення і врученням нагрудного знака "Ветеран військової служби" у відповідності з Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Порядком видачі посвідчення і вручення нагрудного знака "Ветеран військової служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1601 з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду із врахуванням приписів Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено та підписано 13 квітня 2020 року.

Суддя Ю. О. Супрун